Архітектор, містобудівник, меценат, громадський діяч і людина, яка впродовж десятиліть підтримує українське життя в Канаді — таким є Джин (Євген) Дуб, один із помітних творців сучасного Едмонтона. Його історія — це приклад того, як представник другого покоління українських іммігрантів зміг не лише досягти професійного успіху, а й використати його для розвитку свого міста та підтримки громади.
Коли говорять про те, хто формував сучасний вигляд Едмонтона, зазвичай згадують архітекторів, політиків, підприємців та міських планувальників. Серед них особливе місце посідає Джин Дуб — людина, чия діяльність вийшла далеко за межі власної професії.
Він був архітектором і забудовником, членом міської ради Едмонтона, розробником і промоутером громадського дизайну, реставратором та консерватором історичних будівель. Його називають містобудівником у найширшому розумінні цього слова — людиною, яка не просто проектує окремі споруди, а думає про те, яким має бути місто, як воно повинно розвиватися і що необхідно зберегти для майбутніх поколінь.
А ще Джин Дуб — українець. І його життєва історія є особливо близькою для української діаспори Канади.
Син українських емігрантів
Джин Дуб народився 20 вересня 1943 року в Едмонтоні, Альберта, у родині українських іммігрантів. Він належить до другого покоління українців, які будували своє життя в Канаді.
Про своїх батьків він згадував дуже просто, але промовисто: «Мій батько був спритним, а мати — працьовитою».
Саме ці якості, очевидно, значною мірою сформували і його характер. Батьки не просто виховали сина — вони підтримали його тоді, коли він робив перші кроки у власній справі. Коли Джин починав свій будівельний бізнес, вони допомагали йому з першими будинками.
Для багатьох українських родин Канади ця історія знайома. Перше покоління іммігрантів часто починало практично з нуля, багато працювало, економило, будувало власні будинки й намагалося дати дітям можливості, яких не мало саме. Друге покоління вже могло реалізувати себе в університетах, професіях, бізнесі та громадському житті.
У 1969 році він отримав ступінь бакалавра архітектури в Університеті Британської Колумбії, а 1971 року продовжив навчання в аспірантурі. Отримані знання стали основою його подальшої професійної діяльності, яка поступово зробила його одним із відомих архітекторів Едмонтона.
У 1975 році Джин Дуб заснував власну компанію Dub Architects Limited. Згодом вона стала однією з відомих архітектурних фірм в історії Едмонтона.
Сфера діяльності Дуба була надзвичайно широкою. Він працював над житловою архітектурою, зокрема над перетворенням будівель на кондомініуми, займався реставрацією історичних споруд та їхнім адаптивним використанням.
Саме адаптивне повторне використання старих будівель стало однією з характерних рис його підходу. Замість того щоб просто зносити стару споруду, архітектор намагався знайти їй нове життя, пристосувати до сучасних потреб і водночас зберегти її історичну цінність.
Цей підхід важливий для будь-якого міста, яке прагне розвиватися, не втрачаючи власної пам’яті. І в цьому сенсі діяльність Джина Дуба стала внеском не лише в архітектуру, а й у збереження історичного обличчя Едмонтона.
Одним із найвідоміших проектів, пов’язаних із його ім’ям, стала ратуша Едмонтона, споруджена 1992 року. Будівництво тривало лише два роки. Сьогодні ця споруда є одним із упізнаваних символів міської влади та важливим елементом міського простору столиці Альберти.
Не всі проекти Джина Дуба ставали реальністю. У 2008 році він брав участь у конкурсі на створення нового символу Едмонтона при в’їзді до міста, а 2009-го — у конкурсі, пов’язаному з будівництвом нового розважально-спортивного комплексу. В обох випадках перемогу здобули інші проекти. Але й ці невдалі конкурси показують масштаб його зацікавлення розвитком міста.
Одним із цікавих проектів Дуба стала будівля The Edge — одна з найвищих сучасних споруд Едмонтона.
Проект був реалізований на надзвичайно вузькій ділянці в самому центрі міста — лише 50 на 150 футів. На цій обмеженій території вдалося створити тонку, елегантну вежу площею близько 52 тисяч квадратних футів.
Особливістю споруди стали не лише її пропорції та сучасний вигляд. Будівля зі скла й бетону була спроектована з урахуванням економічності та екологічності. Вартість проекту становила близько 11 мільйонів доларів.
Особливо цікаво, що одна зі стін The Edge стала однією з найбільших вертикальних поверхонь із сонячними панелями в Канаді.
Таким чином, Джин Дуб поєднав у своїй роботі дві, на перший погляд, протилежні речі: повагу до історичної спадщини та прагнення до сучасної, енергоефективної архітектури.
Зберігати, а не зносити
Не менш важливою частиною діяльності Дуба стала робота його девелоперської компанії Five Oaks Inc. Завдяки їй в Едмонтоні та Саскатуні було збережено понад десяток історичних будівель.
У багатьох випадках старі споруди отримували нове призначення. Саме такий підхід — адаптивне повторне використання — може стати потужним інструментом відродження міських районів.
Для Дуба історична будівля — це не просто стара цегла чи фасад. Це частина пам’яті міста, його характеру та історії людей, які тут жили й працювали.
Такий погляд особливо близький українцям, адже наша діаспора сама багато десятиліть докладала зусиль для збереження церков, громадських будинків, культурних центрів та інших місць, які стали осередками українського життя Канади.
Джин Дуб ніколи не обмежувався лише архітектурою та бізнесом. У 1977–1980 роках він був депутатом Едмонтонської міської ради.
Це був ще один спосіб впливати на розвиток міста — вже не через проекти окремих будівель, а через рішення міської влади.
Його діяльність показує важливу річ: архітектор може бути значно більше, ніж людина, яка створює креслення. Він може бути громадянином, який бере відповідальність за те, яким стане місто завтра.
Саме тому внесок Дуба в Едмонтон важко виміряти лише кількістю спроектованих будівель. Він впливав на міське середовище як архітектор, забудовник, політик, реставратор і громадський діяч.
«Шумка» — ще одна важлива частина його життя
Попри професійні успіхи та активну участь у житті Едмонтона, Джин Дуб не втрачав зв’язку зі своїм українським корінням.
Упродовж десятиліть він залишався активним учасником українського громадського життя. Особливе місце в його біографії посідає знаменитий український танцювальний ансамбль «Шумка».
З ансамблем він пов’язаний уже понад шість десятиліть. Ще наприкінці 1950-х років, будучи молодим танцюристом, він виступав у складі «Шумки». Згодом його участь перейшла на інший рівень: у 2013–2017 роках він входив до ради директорів ансамблю.
Але його внесок у «Шумку» значно ширший, ніж просто участь у виступах чи роботі в раді директорів.
Джин Дуб був однією з рушійних сил розвитку танцювального центру «Шумка» в центрі Едмонтона. Сам ансамбль наголошує, що без його щедрості, далекоглядності та підтримки сучасна «Шумка» могла б просто не існувати в нинішньому вигляді.
Для української діаспори це особливо важливо. Адже українська культура в Канаді зберігається не лише завдяки великим фестивалям чи офіційним заходам. Вона живе в танцювальних ансамблях, хорах, школах, церквах, молодіжних організаціях і родинах.
І люди, які десятиліттями підтримують ці інституції, фактично інвестують у майбутнє українців Канади.
Ще одна важлива сторінка діяльності Джина Дуба — філантропія.
Він підтримує не лише культурні та громадські проекти, а й ініціативи, спрямовані на допомогу людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Одним із таких проектів стала програма Pregnancy Pathways, яка допомагає бездомним і вагітним жінкам в Едмонтоні. Завдяки щедрому подарунку Дуба — триповерхового житлового будинку вартістю близько 3 мільйонів доларів — програма отримала власне приміщення для своєї діяльності.
Цей вчинок багато говорить про самого мецената. Джин Дуб не намагається перетворити благодійність на особисту рекламу.
Про свою філантропську діяльність він говорить дуже просто: «На моєму етапі життя ви шукаєте спосіб використати все, що накопичили».
У цих словах — особлива філософія людини, яка сприймає успіх не лише як особисте досягнення, а і як відповідальність перед суспільством.
Внесок Джина Дуба в розвиток Едмонтона не залишився непоміченим.
2011 року його включили до Зали слави міста Едмонтона та назвали одним зі 100 великих едмонтонців. У 2014 році він отримав від Едмонтонської історичної ради нагороду «Історичне визнання». Його також було відзначено двома нагородами «Спадщина Канади».
У 2014 році Джин Дуб став членом Королівської академії мистецтв Канади — ще одним підтвердженням його професійного авторитету.
Однак, мабуть, найкращим свідченням його діяльності є саме місто, в якому він народився і якому присвятив значну частину свого життя.
Історія Джина (Євгена) Дуба — це історія не лише одного успішного канадського архітектора. Для української громади вона є прикладом того, як наступні покоління іммігрантів можуть поєднати професійний успіх із відповідальністю перед суспільством і власною культурою.
Його батьки приїхали до Канади, працювали, будували життя для своєї родини. Їхній син народився вже в Едмонтоні, здобув освіту, створив власну компанію, став відомим архітектором, політиком і меценатом.
Він допомагав розвивати Едмонтон, зберігати його історичну спадщину, створювати сучасну архітектуру та підтримувати соціальні проекти. Водночас десятиліттями залишався поруч з українською громадою — від танцювального ансамблю «Шумка» до підтримки українських культурних ініціатив.
Саме такі історії особливо важливо розповідати українцям Канади. Адже вони показують, що успішна інтеграція в канадське суспільство зовсім не означає втрату власного коріння.
Навпаки — можна бути успішним канадцем і водночас залишатися українцем, підтримувати українську культуру, допомагати громаді та передавати наступним поколінням не лише матеріальні здобутки, а й цінності.
Джин Дуб — яскравий приклад саме такого шляху. Людина, яка допомагала будувати Едмонтон, водночас допомагала будувати й українське життя в Канаді.
Михайло Гуцман
