Олексій Ісайкін програв у серпні судовий процес, у якому намагався домогтися виключення зі санкційного списку Канади. Однак у вівторок він подав апеляцію до Федерального апеляційного суду Канади.
Разом з Ісайкіним оскаржує санкції і заснована ним авіакомпанія «Волга-Дніпро», якій належить величезний вантажний літак Ан-124 «Руслан». Він залишається заблокованим в аеропорту «Торонто-Пірсон» після посадки незадовго до того, як Канада закрила свій повітряний простір для російських літаків у 2022 році.
Ісайкіна та «Волга-Дніпро» внесли до канадського санкційного списку у 2023 році. Оттава заявила, що має достатні підстави вважати, що вони прямо або опосередковано допомагали чи підтримували дії росії, спрямовані на порушення суверенітету або територіальної цілісності України.
Літак Ан-124, який має чотири двигуни та розмах крил понад 73 метри, нині стоїть на віддаленій стоянці біля краю аеропорту. За оцінкою видання, з урахуванням 1678 днів перебування літака в аеропорту «Торонто-Пірсон»та середньої вартості стоянки на майданчику в період з 2022 до 2026 року, сума накопичених зборів може перевищити $4 млн.
У 2023 році Оттава оголосила про намір конфіскувати літак через його «співучасть у війні президента путіна» та передати його Україні для компенсації збитків, завданих війною. Однак цей процес також затягнувся через судові розгляди.
Ісайкін, який має громадянство росії та Кіпру, очолював«Волга-Дніпро» з 2002 до 2019 року. У суді він заявляв, що більше не володіє компанією та не бере участі в її діяльності. За його словами, він також не має близьких зв’язків із російським урядом і не надавав військових послуг росії.
Сама «Волга-Дніпро» заявляла, що є «мирним перевізником», не належить російському уряду та не бере участі у політичній чи військовій діяльності. Компанія також повідомила суду, що з 2018 року відмовляється перевозити військові вантажі.
Водночас канадський уряд стверджував, що у квітні 2022 року авіакомпанія домовилася з російською владою про імпорт товарів із країн, які не запровадили санкцій проти росії. На думку Оттави, контракти допомогли відновити ланцюги постачання, порушені санкціями, а компанія отримувала державні субсидії для пом’якшення їхнього впливу на російську економіку.
У жовтні минулого року тодішня міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі відмовилася виключити Ісайкіна та авіакомпанію із санкційного списку. Вона заявила, що бізнесмен був мажоритарним акціонером «Волга-Дніпро» та її дочірніх компаній і брав активну участь в управлінні ними в період, коли компанії отримували російські субсидії та контракти, спрямовані на послаблення наслідків санкцій.
Жолі також назвала передачу Ісайкіним частки власності після запровадження санкцій спробою їх обійти.
Ісайкін звернувся до Федерального суду Канади в листопаді 2024 року, заявивши, що рішення уряду було необґрунтованим і порушувало його процесуальні права. Він стверджував, що міністерці не надали частину документів, які могли вплинути на її рішення. Зокрема, йшлося про інформацію щодо гуманітарних перевезень компанії під час пандемії COVID-19, зокрема доставку масок, тестів і вакцин.
Літак «Волга-Дніпро» саме перевозив до Канади тести на COVID-19, коли приземлився в Торонто та залишився там після закриття канадського повітряного простору для російських літаків.
У серпні суддя Енн Марі Макдональд відхилила позови Ісайкіна та авіакомпанії. Вона зазначила, що в таких рішеннях уряду вимоги щодо процесуальної справедливості є обмеженими, а парламент надав міністру широкі повноваження щодо застосування санкцій.
Суд також не побачив підстав вважати, що ненадані документи могли змінити рішення, оскільки відповідна інформація була узагальнена в матеріалах, поданих міністерці.
Тепер рішення Федерального суду оскаржуються в апеляційному порядку.
UkrNews
