
Понад 200 учасників із 25 європейських країн зібралися в Німеччині, щоб обговорити підтримку України, збереження національної ідентичності та посилення ролі українських громад у світі.
30-31 жовтня 2026 року в німецькому місті Ауґсбурзі відбувся Європейський форум української діаспори «Ауґсбурґ 2026» — важлива міжнародна зустріч представників українських громад, організацій та інституцій із різних країн Європи. Форум об’єднав понад 200 учасників із 25 держав, а також представників світового українства, зокрема Світового Конґресу Українців із Канади.
Головною метою зустрічі стало обговорення спільних дій на підтримку України в умовах російської аґресії, зміцнення співпраці між українськими організаціями, збереження національної ідентичності та визначення ролі діаспори в майбутній відбудові української держави.
Організаторами Форуму виступили Європейський Конґрес Українців на чолі з президентом Богданом Райчинцем та Об’єднання Українських Організацій у Німеччині, яке очолює Ростислав Сукенник. До підготовки заходу активно долучилася й українська громада Ауґсбурґа. Учасників привітав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, а також представники німецької влади та Генерального консульства України в Мюнхені.
Ауґсбурґ — місто з українською історією
Вибір Ауґсбурґа для проведення Форуму був символічним. Після Другої світової війни місто стало одним із важливих осередків українського життя в Німеччині. Тут українські емігранти створювали громадські організації, школи, культурні та релігійні установи, докладаючи значних зусиль для збереження мови, традицій і національної свідомості.
Досвід попередніх поколінь українців, які змогли зберегти свою ідентичність далеко від Батьківщини, став важливою темою обговорень. Сьогодні перед українською діаспорою постали нові виклики. Поряд із громадами, які діють у Європі десятиліттями, після початку повномасштабної війни виникли численні нові об’єднання українців, змушених залишити рідну землю.
Важливим завданням стало поєднання досвіду історичної діаспори з енергією та ініціативністю новоприбулих українців, залучення їх до громадського життя та створення умов для співпраці між поколіннями.
Від європейської безпеки до збереження української ідентичності
Програма Форуму охопила сім тематичних напрямів. Понад 20 доповідачів узяли участь у панелях і дискусіях, присвячених ролі України в європейській безпеці, діяльності громадянського суспільства, підтримці українського війська, збереженню національних цінностей, жіночому лідерству та майбутньому українських організацій.
Особливу увагу привернула тема «Україна в Європі. Внесок українського громадянського суспільства та діаспори в європейську безпеку і співпрацю». Учасники наголошували, що українські громади можуть відігравати значно активнішу роль у формуванні громадської думки європейських країн, поясненні причин і наслідків російської аґресії та захисті інтересів України на міжнародному рівні.
Окрему дискусію присвятили ролі українських жінок у громадському, гуманітарному, освітньому й культурному житті. Йшлося про їхній внесок в організацію громад, допомогу постраждалим від війни та представлення України в країнах проживання.
Важливе місце посіла тема збереження української ідентичності. Учасники говорили про необхідність підтримувати українську мову, культуру, освіту, духовність і традиції, передавати їх дітям та молоді, які народилися або виросли за межами України.
Своїм досвідом поділилася ректорка Українського вільного університету в Мюнхені, професорка Лариса Дідковська. Університет, який уже 106 років працює на благо української науки, освіти та культури, є прикладом того, як можна зберігати національну спадщину незалежно від місця проживання.
Однією з ключових думок Форуму стало переконання: українці мають інтегруватися в суспільства країн, де живуть, але не асимілюватися. Активна участь у громадському, економічному та політичному житті Канади, Німеччини чи інших держав цілком сумісна зі збереженням української мови, культури й національної свідомості.
Спільний голос українців у Європі та світі
Значну увагу приділили необхідності посилення координації між українськими організаціями та їхнього представництва в європейських інституціях. Українські громади мають значний людський, професійний і суспільний потенціал, однак для його ефективного використання потрібні єдність, взаємна довіра та узгоджені дії.
Особливого значення Форуму надала участь представників Світового Конґресу Українців та Європейського Конґресу Українців. Президент СКУ Павло Ґрод наголосив на необхідності організувати українські громади так, щоб вони стали впливовою політичною силою в європейських суспільствах і могли послідовно захищати українські інтереси.
Ауґсбурзька зустріч засвідчила, що співпраця не повинна обмежуватися офіційними зустрічами та деклараціями. Вона має втілюватися у спільних програмах, обміні досвідом, налагодженні постійних зв’язків і конкретних ініціативах. За підсумками Форуму було оголошено про підготовку спільної декларації, яка має відобразити узгоджені позиції та пріоритети подальшої діяльності.
Діаспора — опора України сьогодні і завтра
Попри різноманітність тем, усі дискусії об’єднувала спільна думка: українська діаспора повинна залишатися потужною та організованою опорою своєї Батьківщини.
Поки триває війна, Україна потребує політичної підтримки, гуманітарної допомоги, протидії російській пропаганді та постійного інформування міжнародної громадськості. Особливо актуальним це стає напередодні зими, коли українці знову стикаються з наслідками російських ударів по містах, енергетичній інфраструктурі та об’єктах життєзабезпечення.
Водночас учасники Форуму дивилися й у майбутнє. Діаспора матиме важливу роль у післявоєнній відбудові України, економічному відновленні, налагодженні міжнародних зв’язків і поверненні людей, які через війну були змушені виїхати за кордон.
Частина українців повернеться додому, інші ще тривалий час залишатимуться в країнах, які надали їм прихисток. Для громадських організацій це означає нову відповідальність: підтримувати зв’язок з українцями за кордоном, допомагати тим, хто прагне повернутися, та дбати про те, щоб наступні покоління не втратили своєї національної належності.
Українці різних країн — одна спільнота
У Форумі взяли участь і представники української національної меншини в Хорватії. Зокрема, українське культурно-просвітнє товариство «Кобзар» із Загреба, яке працює над збереженням української мови, культури, звичаїв і духовної спадщини.
Для українців Хорватії участь у такій міжнародній зустрічі стала можливістю поділитися власним досвідом, налагодити нові контакти та зміцнити співпрацю з українськими громадами інших європейських держав. Попри різні історичні обставини та умови діяльності, мета залишається спільною — зберегти українську ідентичність і представляти Україну у світі.
Організатори висловили вдячність українській громаді Німеччини на чолі з Ростиславом Сукенником, а особливо громадській організації Ауґсбурґа на чолі з Катериною Матей-Бабенко. Відзначено також внесок керівництва та Президії Європейського Конґресу Українців, доповідачів і всіх, хто долучився до підготовки та проведення зустрічі.
Ауґсбурзький форум завершився, але порушені питання залишаються актуальними. Як об’єднати історичну діаспору та нові громади? Як залучити молодь? Як посилити український голос у міжнародних інституціях? Як зберегти мову й культуру для майбутніх поколінь?
Відповіді потребують постійної співпраці та конкретних дій. Адже сила української діаспори визначається не лише кількістю організацій чи їхніх членів, а передусім здатністю діяти разом заради спільної мети.
Головне послання Форуму прозвучало чітко: без вільної України немає вільної Європи! Україна потребує своєї діаспори сьогодні — у боротьбі за свободу й незалежність, і потребуватиме завтра — у відбудові держави та зміцненні демократичного суспільства.
Де б не жили українці, їх об’єднують спільна історія, культура, мова та відповідальність за майбутнє Батьківщини. Ауґсбурзька зустріч ще раз підтвердила: Україна залишається спільним домом для всіх українців світу.
Іван Козарський

