25 червня у Торонто Дослідний Інститут «Україніка» (Ucrainica Research Institute) організував презентацію нової книги відомого канадського журналіста та письменника Віктора Малярека «Stolen» («Викрадені»), присвяченої одній із найтрагічніших сторінок російської війни проти України, незаконній депортації українських дітей до Російської Федерації.
Вечір відкрила Надя Ґерелюк, яка запросила до слова відому канадську журналістку та телеведучу Сенді Рінальдо для представлення автора. Представляючи Віктора Малярека, Сенді Рінальдо охарактеризувала його як «невтомного шукача правди», який ніколи не відступав і не здавався, коли йшлося про викриття злочинців та боротьбу за справедливість.
Розпочинаючи свою доповідь, Віктор Малярек нагадав присутнім про рішення Міжнародного кримінального суду в Гаазі від 17 березня 2023 року, коли було видано ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Суд визнав, що існують достатні підстави вважати їх відповідальними за незаконну депортацію та примусове переміщення українських дітей з окупованих територій до Росії — дії, які міжнародне право кваліфікує як воєнний злочин.
За словами Малярека, кампанія з викрадення українських дітей це не тільки воєнний злочин, а переслідує одразу кілька цілей. По-перше, вона покликана тероризувати українське населення та завдати удару по моральному стану суспільства. По-друге, Кремль намагається компенсувати власну демографічну кризу, адже в Росії падає рівень народжуваності та зростає смертність. І, нарешті, найголовніше — шляхом асиміляції українських дітей Росія прагне знищити українську ідентичність. «Це не переселення дітей, а ліквідація наступного покоління української нації», — наголосив автор. «Якщо Росія досягне успіху, українські діти втратять своє майбутнє».
Офіційна російська позиція подає вивезення дітей як «гуманітарну рятувальну місію». Однак, як зазначив Малярек, Москва замовчує один принциповий факт: дітей нібито «рятують» від війни, яку сама ж Росія і розпочала. Росія створила трагедію, а тепер намагається постати в ролі рятівника. За словами Марії Львової-Бєлової, до Росії було вивезено близько 725 тисяч дітей, тоді як українська сторона оцінює кількість депортованих приблизно у 200 тисяч. Для цих дітей, підкреслив автор, депортація означає не лише фізичне переміщення, а й цілеспрямовану спробу знищення їхньої національної ідентичності.
Старших дітей змушують співати російський гімн і приймати російську державну ідеологію. Для наймолодших наслідки можуть виявитися незворотними: вони надто малі, щоб пам’ятати своє походження, рідну мову чи власну історію. У багатьох випадках змінюються документи та навіть свідоцтва про народження, що суттєво ускладнює подальшу ідентифікацію дітей та їхнє повернення до рідних сімей. Підлітки, які відмовляються приймати нав’язувану ідеологію або «схилятися перед вівтарем Володимира Путіна», нерідко зазнають додаткового тиску та покарань. Малярек охарактеризував ці дії як програму примусового перевиховання, яка відбувається відкрито і грубо порушує Женевські конвенції та міжнародні права дитини. «Це воєнний злочин. Це злочин проти людяності. Це геноцид», — заявив він. Автор наголосив, що самих лише звітів, досліджень та міжнародного засудження недостатньо. «Викрадених дітей необхідно знайти, ідентифікувати та повернути додому. Україна не буде по-справжньому вільною, доки її діти не повернуться додому», — сказав Малярек. «Йдеться не про промови, які ми виголошуємо, а про дії, які ми здійснюємо».
Говорячи про роботу над книгою «Stolen», Малярек розповів, що спочатку планував написати документальне дослідження. «Чим глибше я занурювався в тему, тим більше був приголомшений і стривожений побаченим. Зрештою я зрозумів, що ще одна академічна праця не здатна передати весь біль і розпач батьків», — зазначив він. Саме тому автор вирішив звернутися до художньої форми, залишаючись при цьому максимально вірним фактам. За його словами, кожен аспект описаної у книзі російської програми депортації базується на документально підтверджених свідченнях та матеріалах розслідувань. Головним героєм роману став журналіст-розслідувач Метью Козар — знайомий читачам персонаж із попередніх творів Малярека.
«Метью Козар — журналіст-розслідувач, так само як і я. Я сподіваюся, що читачі не лише отримають захопливий трилер, а й краще зрозуміють масштаб цього злочину», — пояснив автор. На переконання Малярека, ця трагедія триватиме доти, доки Україна не здобуде перемогу. Особливо зворушливими стали особисті спогади автора про його численні поїздки до України. Відвідуючи дитячі будинки та інтернати, він, за власними словами, завжди міг упізнати людей, схильних до насильства та зловживань. «Такі люди всюди однакові», — зазначив він.
На завершення Віктор Малярек подякував Літературному Фонду ім. Пітерсона при Фундації Будучність за їхню багаторічну підтримку пошуку правди та історичної справедливості, а також висловив вдячність організаторам заходу за проведення цієї важливої дискусії. Презентація книжки «Stolen» («Викрадені») стала не лише літературною подією, а й нагадуванням про один із найтяжчих злочинів сучасної війни — злочин, відповідальність за який не може бути забута чи залишитися безкарною.
Надія Лемко
