Виховно-відпочинковий табір СУМ «Іскра Надії» відбувся на оселі «Веселка» біля Актона, Онтаріо, від 12 до 25-го липня 2026 р.Б. Табір був присвячений на честь 4-го року незламності України. Через тему табору юнацтво мало нагоду більше дізнатися про сучасну Україну, її традиції та незламність українського народу.
Впродовж двох насичених тижнів 118 молодих сумівців з 6-ох осередків південного Онтаріо (і також з Америки!) мали нагоду багато навчитися про свою віру, українські традиції, сучасну Україну, життя в природі, а також займалися спортом, плавали, співали, займалися рукоділлям та мали різні цікаві заходи, включно з вогниками та забавами.
До команди табору входили: комендант Аделія Шпитковська, бунчужний Михась Зелик, головні виховники Лариса Волошанська і Леся Грицишин, писар Джен Стецькі, адміністратор Маркіян Харко, медсестри Віка Скіра і Калина Гуцул, медбрат Богдан Олексів, та обозні Борислав Стець і Оріана Стець.
Табір розпочався Св. Літургією, котру відправив о. Роман Дусановський, довголітній сумівець, з допомогою піддиякона Романа Федіва з церкви Свв. Кирила і Методія в Сейнт Катеринс. Другу Св. Літургію, в половині табору, відправив о. Борис Гимон з церкви Св. Йосифа в Оквил.
Кожний день починався спільною молитвою та піднесенням українського прапора на ранньому апелі. Відтак, після сніданку та чищення паланок, юнацтво розділялося на групи та займалося різноманітними заняттями.
Під час спорту юнацтво, під уважним доглядом под. Тіни Трушик, грали у волейбол, футбол, фризбі, та провели турнір ФІФА — це розвивало спортивні здібності та дух справедливого змагання та дружби.
На ротації рукоділля, котрим провадила под. Адріянна Одомірок, таборовики навчалися вишивати, плели вінки та виробляли хрести на Івана Купала, робили пташки на коровай у підготовці до таборового весілля, робили вервички для воїнів на передовій та інші творчі роботи, пов’язані з українськими традиціями.
Под. Оля Михайлюк провадила заняття теренознавства, котрі навчали дітей орієнтування в терені, читання мап, в’язання вузлів, будування шелесів (схованки) в лісі та практичних порад на природі.
Под. Оксана Фук провадила співом, і на оселі лунали веселі голоси юнацтва. Таборовики співали таборову пісню «Іскра Свободи», а також інші українські пісні, які вибирали самі юнаки та юначки, серед яких були «Водограй», «Червона рута» та інші відомі українські твори. Також під час спільних співів звучала сумівська пісня «Вгору прапори», що є невід’ємною частиною сумівської традиції.
Окрім щоденних ротацій, кожний курінь мав нагоду вибрати свою назву та курінну пісню, а також працювати разом над курінною роботою. Під час таборової гри «Виживальник» курені представили свої назви, пісні та творчі виступи, що допомогло зміцнити співпрацю та курінний дух. Це відбувалося під дбайливим проводом виховників: Софія Лаба, Олена Чобот, Марія Апонюк-Савич, Софія Фарина, Дана Колотило, Алія Шпитковська, Калина Гуцман, і Лесик Чолій, та впорядників: Данило Поцюрко, Ростик Кокіш, Максим Темех, Іван Штопко, Борис Загороднов, Дем’ян Галас, Лука Сташко, Владислав Коваленко, Лука Крайник, Моллі Грицина, Юлія Заєць, Олеся Савчук, Інеса Грицишин, Анна Сокирко, Ксеня Таранько, Анастасія Кадлец, Ірина Морчко, Алекса Гемон, Софія Мазур, Меланія Казак, Текля Фіґол, Іванка Данилюк. Це дійсно найважча праця на таборі, адже це постійна відповідальність за юнацтво — наших найважливіших членів табору.
Юнацтво також мало нагоду провести день поза оселею під час виїзду до Kelso Conservation Area, де відбулися прогулянка, спортивні заняття, купіль та інші таборові заходи.
Також були різні цікаві заходи і події для цілого табору — Івана Купала, Вечірка “Алога”, Показ Талантів, Таборові “Греммі”, Таборове Весілля, Кольоровий Забіг, теренова гра та інші. Таборовики також долучилися до відзначення 80-ліття СУМ у діаспорі, запаливши та випустивши ліхтарики з ювілейним логотипом організації.
Через погану погоду — страшну жару та повітря, насичене димом внаслідок пожеж у північному Онтаріо — декотрі заплановані заняття були або скасовані, або замінені. Незважаючи на це, таборовики провели чудові два тижні на природі, навчилися цікавих речей, мали незабутні пережиття і з нетерпінням чекають повернутися наступного року на сумівський табір на Веселці.
Подяка всім спонсорам та волонтерам, котрі уможливили цей надзвичайний табір для нашої сумівської молоді.
Лесик Чолій
