Олег Медуниця вдруге очолив Організацію Українських Націоналістів (бандерівців). Сьогодні діяльність ОУН охоплює підтримку українського війська, волонтерську роботу, міжнародні проєкти, виховання молоді, інформаційну діяльність та збереження історичної пам’яті. Про сучасні завдання Організації, її здобутки та плани розповів її голова Олег Медуниця.
Нещодавно на ХVI Великому Зборі Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Олега Медуницю вдруге поспіль було обрано головою Організації. Його новий термін припадає на особливий для України період — час повномасштабної війни, коли боротьба за державність відбувається одночасно на полі бою, у міжнародному середовищі, інформаційному просторі та в суспільній площині.
Одним із головних напрямів роботи ОУН від початку повномасштабної війни став сектор безпеки, оборони та волонтерства. Організація розробила окрему концепцію діяльності, яка передбачає системний зв’язок із членами, кандидатами та прихильниками, котрі служать у Силах безпеки й оборони України, їхню інформаційну та організаційну підтримку, а також розвиток вишкільних і патріотичних ініціатив.
За словами Олега Медуниці, важливо, щоб людина, яка пішла захищати Україну, не втрачала зв’язку з Організацією, а ОУН, своєю чергою, знала про службу, проблеми та потреби своїх людей. Саме тому значна увага приділяється постійній комунікації з військовослужбовцями та безпосередній допомозі підрозділам.
Станом на літо 2026 року в реєстрі ОУН є інформація про 124 членів, кандидатів та прихильників Організації, залучених до Сил безпеки і оборони України. Значна частина з них за час війни здобула офіцерські звання та стала командирами різного рівня, взявши на себе відповідальність не лише за виконання власних бойових завдань, а й за інших військовослужбовців та цілі підрозділи.
Війна, однак, принесла і важкі втрати. Від 2022 року ОУН відомо про загибель, зникнення безвісти або смерть від поранень десяти членів та кандидатів Організації. Серед них — Віталій Бенчак «Тур», Олег Юрченко «Щасливий», Олег Куцин «Кум», Василь-Яків Капустинський «Мармус», Назар Матлак «Павло», Володимир Личагін «Арес», Володимир Барцьось «Вітер», Іван Лут «Псих» та Олег Пелихатий.
Для ОУН, як наголошує її голова, це не просто статистика. За кожним іменем — конкретна людина, друг і побратим. Пам’ять про загиблих є частиною пам’яті Організації та сучасної боротьби України за незалежність.
Щоб робота з військовослужбовцями була не формальною, ОУН регулярно проводить робочі наради за участю своїх членів, які служать у війську. На них обговорюються ситуація на фронті, потреби підрозділів, проблеми військовослужбовців і можливості Організації допомогти.
Після таких зустрічей готуються узагальнені аналітичні звіти. Це дозволяє, за словами Медуниці, не лише реагувати на окремі звернення, а бачити ширшу картину та планувати подальшу роботу. Важливими залишаються і контакти керівництва ОУН із командирами військових частин, представниками спеціальних служб та іншими складовими сектору безпеки й оборони.
Сам голова Організації за звітний період здійснив 15 поїздок у райони ведення бойових дій. Частина з них була пов’язана з доставкою допомоги від Фонду Оборони України ОУН. Проте такі поїздки мають і ширше значення: це можливість безпосередньо зустрітися з військовими, почути їхні оцінки та зрозуміти, що саме потрібно підрозділам.
Адже війна постійно змінюється. Змінюються технології, тактика, характер завдань і потреби військових. Тому, наголошує Олег Медуниця, волонтерська допомога має бути конкретною та відповідати реальним потребам фронту.
Фонд Оборони України: конкретна допомога фронту
Важливим інструментом такої підтримки став Фонд Оборони України. Після XV Збору ОУН (б) його діяльність фактично було перезапущено відповідно до умов великої війни. Метою стало створення дієвої волонтерської платформи, яка могла б системно збирати кошти, закуповувати необхідне обладнання та якомога швидше передавати його українським військовим.
Від лютого 2023 року до кінця березня 2026-го через Фонд було залучено понад 809 тисяч доларів США. Найбільший внесок зробив терен України — понад 425 тисяч доларів. Водночас важливою була підтримка українців та прихильників Організації з Канади, США, країн Європи, Великої Британії та Австралії.
Допомогу отримали понад 40 підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, СБУ та ГУР, які воюють на різних напрямках фронту. Крім того, Фонд провів 37 публічних зборів на конкретні потреби військових.
Для керівництва ОУН це вже не епізодична волонтерська діяльність, а системна робота. Її основою називають організованість, дисципліну, відповідальність і довіру людей, які роблять пожертви, а також військових, які отримують допомогу.
АБН: міжнародний вимір української боротьби
Паралельно з роботою в Україні ОУН розвиває міжнародний напрям. Одним із ключових проєктів став Антиімперський Блок Народів — АБН.
Організація не просто відновила історичну структуру, а змінила її назву з Антибільшовицького на Антиімперський Блок Народів. За словами Медуниці, це мало підкреслити, що йдеться не лише про протистояння конкретному політичному режиму, а про ширшу проблему російського імперіалізму.
Сьогодні АБН підтримує партнерські зв’язки з представниками національно-визвольних рухів Башкортостану, Татарстану, Чеченської Республіки Ічкерія, Інгушетії, Саха-Якутії, Бурятії, Калмикії, Карелії, Черкесії та інших народів Росії. Міжнародні структури й представництва АБН працюють у багатьох країнах Європи, США, Канаді та Австралії.
Одним із найбільш помітних міжнародних проєктів стала виставка «Справжні в’язні Путіна. Політичні в’язні поневолених народів». Від першої презентації в Києві виставка побувала вже у 25 країнах світу. Серед місць її експонування — парламенти Канади та Іспанії, Сенат Італії та муніципалітет Парижа.
Через цей проєкт організатори прагнуть розповідати міжнародній аудиторії про людей, яких переслідує російська влада, та привертати увагу до проблеми національних прав і визвольних рухів.
Молодь як основа майбутнього
Ще один стратегічний напрям — робота з молоддю. ОУН розглядає її як підготовку наступних поколінь, які в майбутньому братимуть відповідальність за державу.
Йдеться про формування національної ідентичності, світогляду, лідерських якостей, фізичну та військово-патріотичну підготовку. Попри війну вдалося відновити всеукраїнські табори та вишколи.
У рамках діяльності МНК проведено 13 всеукраїнських вишколів і 19 регіональних, серед яких 12 літніх таборів та сім теренових ігор. Загалом у цих заходах взяли участь майже 1500 молодих людей.
ОУН також співпрацює з іншими молодіжними та патріотичними середовищами — СУМ в Україні, Пластом, «Національним альянсом», «Покликом Яру» та іншими організаціями. Молодіжні заходи відбуваються і за межами України: зокрема, у США, Бельгії та Канаді, де проводилися зустрічі в Едмонтоні й Торонто.
Сучасна війна ведеться також в інформаційному просторі. Тому ОУН приділяє значну увагу власним інформаційним ресурсам. Серед них — «Націоналістичний портал», «Український погляд», Архів ОУН, ресурси АБН, Фонду Оборони України, Української інформаційної служби, а також друковані видання «Шлях Перемоги» та «Гомін України».
Водночас важливим залишається збереження історичних документів. Архів ОУН систематизує та опрацьовує документи українського визвольного руху, вводячи їх у науковий обіг. Розвивається видавнича діяльність, зокрема «Книгарня бандерівців», яка разом із Фондом Оборони передає українські книжки військовим частинам, навчальним центрам та госпіталям.
Особливе місце посідають «Бандерівські читання», де український націоналізм розглядається не лише як історичне явище, а й як система ідей, яку учасники дискусій співвідносять із сучасними викликами.
До 100-річчя ОУН
У 2029 році виповниться 100 років від створення ОУН. Підготовку до цієї дати в Організації вже розглядають як окремий масштабний напрям.
Олег Медуниця наголошує, що ювілей не повинен обмежуватися урочистими академіями чи конференціями. Йдеться про широку українську та міжнародну інформаційну кампанію, яка має розповісти про історію ОУН, людей, котрі пройшли через підпілля, тюрми, концтабори та збройну боротьбу.
Паралельно Організація працює над питаннями національної пам’яті, зокрема над темою перепоховання українських національних героїв та створення Національного Пантеону Пам’яті. На місцевому рівні члени ОУН також долучаються до ініціатив, пов’язаних із вшануванням діячів визвольного руху. Зокрема, 2026 рік на Тернопільщині проголошено Роком Івана Гавдиди.
Окремо триває робота над розвитком державної політики у сфері національної та громадянської ідентичності, національно-патріотичного й військово-патріотичного виховання молоді. Серед таких ініціатив — розвиток гри «Сокіл» («Джура») та державне визнання Дня Героїв 23 травня. Відповідний законопроєкт, за словами голови ОУН, має розглянути Верховна Рада.
Для Олега Медуниці головним змістом цієї роботи є не сама політична діяльність, а просування ідей та рішень, які, на його переконання, мають зміцнювати українську державність, національну ідентичність та історичну пам’ять. Саме ці завдання Організація визначає як ключові на сучасному етапі.
Михайло Гуцман
Джерело:
