2 листопада 2026 року | Станом на 07:50
Остання доба підтвердила головну особливість нинішнього етапу війни: росія не досягає стратегічного перелому на полі бою, але посилює повітряний терор, намагаючись зруйнувати українську енергетичну стійкість. Водночас війна дедалі відчутніше впливає на внутрішню політику країн НАТО, енергетичні ринки та переговорні позиції Вашингтона і європейських столиць.
ФРОНТ. РОСІЙСЬКИЙ НАСТУП НЕ ДАЄ СТРАТЕГІЧНОГО РЕЗУЛЬТАТУ
За даними Генштабу ЗСУ, 1 листопада станом на 22:00 відбулося 191 бойове зіткнення. Найвища інтенсивність боїв зберігається на Покровському напрямку. За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), у жовтні російські війська втратили чистими близько 27 км² контрольованої території. Українське командування оцінює втрати противника за місяць у 54 400 убитих і важкопоранених. Це свідчить про високу ціну російських атак та погіршення співвідношення між витраченими ресурсами й територіальними результатами. Водночас говорити про вичерпання наступальних можливостей противника передчасно.
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ТЕРОР. МОСКВА РОБИТЬ СТАВКУ НА ЗИМУ
У ніч на 1 листопада росія застосувала 433 безпілотники, 371 із яких, за попередніми даними Повітряних сил, було знешкоджено. Влучання зафіксовані на 16 локаціях. Протягом дня противник атакував ще 326 БпЛА та шістьма засобами ураження S8000 “Бандероль/Дань-Т”. Українська ППО знешкодила 274 дрони й усі шість “Бандеролей”. Удари по енергетичних об’єктах залишили сотні тисяч домогосподарств без електропостачання. Стратегічний задум Кремля очевидний: компенсувати обмежені результати наземного наступу руйнуванням критичної інфраструктури, створенням соціального тиску та виснаженням ресурсів України напередодні зими.
УДАРИ ПО РОСІЇ. УКРАЇНА ПРОДОВЖУЄ ДАЛЕКОБІЙНУ КАМПАНІЮ
Українська сторона повідомила про ураження комбінату “Каменський” у Ростовській області, пов’язаного з виробництвом ракетної продукції, а також окремих елементів російської ППО. Після атаки безпілотників у Кстовському районі Нижньогородської області місцева влада підтвердила значні пошкодження промислового підприємства. За повідомленнями моніторингових джерел, ідеться про нафтопереробний комплекс “Лукойл”. Масштаби пошкоджень потребують додаткової перевірки. Такі операції спрямовані на послаблення воєнно-промислового потенціалу противника та збільшення економічної вартості агресії.
КІБЕРБЕЗПЕКА ТА КОНТРРОЗВІДКА. АТАКА НА СИСТЕМУ ОПОВІЩЕННЯ
Увечері 1 листопада застосунок “Повітряна тривога” зазнав імовірного стороннього втручання. Користувачі отримували неправдиві повідомлення про радіаційну й хімічну небезпеку, вуличні бої та нібито застосування “Орєшніка”. Роботу застосунку тимчасово порушено, однак інші канали оповіщення продовжували функціонувати. Виконавців атаки публічно не встановлено. Це демонструє вразливість цифрових систем цивільного захисту перед інформаційно-кібернетичними операціями. Водночас ДПСУ повідомила про суттєве зниження активності російських ДРГ на північному кордоні, хоча загроза розвідувальних проникнень, мінування та диверсій зберігається.
ОЛЕШКИ. ГУМАНІТАРНА ПАУЗА ЗАВЕРШИЛАСЯ, ВІЙНА — НІ
1 листопада завершилося шестиденне локальне припинення вогню в районі окупованих Олешок на Херсонщині, яке діяло з 27 жовтня. За посередництва першої леді США Меланії Трамп та підтримки Ватикану вдалося організувати гуманітарні поставки й евакуацію цивільних. Окремо українська влада повідомила про евакуацію 167 людей із небезпечних районів Херсонщини. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив про дотримання сторонами локальних домовленостей. Однак гуманітарна операція, попри її безперечне значення, не означає політичного прориву чи зміни російських воєнних цілей.
НАТО. ПОВІТРЯНІ ІНЦИДЕНТИ БІЛЯ КОРДОНІВ АЛЬЯНСУ
1 листопада латвійські військові зафіксували короткочасне порушення повітряного простору невстановленим об’єктом поблизу кордонів із росією та білоруссю. Це сталося на тлі попередніх інцидентів із безпілотниками поблизу території країн НАТО, зокрема Румунії та держав Балтії. Походження конкретного об’єкта не підтверджене, а отже, передчасно визначати відповідального. Проте сама тенденція демонструє небезпечне розширення географії повітряних загроз. Для НАТО це питання не лише протиповітряної оборони, а й спільної ідентифікації цілей, протидії засобам РЕБ та запобігання неконтрольованій ескалації.
БОЛГАРІЯ. ПОСИЛЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОЗИЦІЙ ПРИХИЛЬНИКІВ ДІАЛОГУ З РОСІЄЮ
За попередніми результатами другого туру президентських виборів лідирує Іліяна Йотова, яку підтримує прем’єр-міністр Румен Радев. Вона виступає за дипломатичний діалог із росією та поліпшення відносин із нею, зокрема за перегляд санкційної політики, водночас декларуючи європейську орієнтацію Болгарії. Остаточні результати виборів очікуються. Президентські повноваження в країні обмежені, однак відповідна політична конфігурація може ускладнювати єдність позицій ЄС і НАТО щодо санкцій, підтримки України та безпеки Чорноморського регіону.
США. РОСІЙСЬКИЙ ГАЗ ЗНОВУ СТАЄ ПРЕДМЕТОМ ГЕОПОЛІТИЧНОГО ТОРГУ
За інформацією The Wall Street Journal, американські представники просувають ідею відновлення постачання російського газу до Європи через українську газотранспортну систему, зокрема із залученням американського посередника. Пропозицію розглядають як можливий елемент домовленостей про припинення ударів по енергетиці. Погодженого рішення немає, а європейські партнери виступають проти відновлення залежності від росії. На тлі повідомлень про американський тиск щодо українських ударів по російських НПЗ виникає принципове питання: чи не намагаються підмінити довгострокову архітектуру безпеки короткостроковими енергетичними домовленостями?
ДИПЛОМАТІЯ. ТУРЕЧЧИНА І ЧОРНЕ МОРЕ
Володимир Зеленський підтвердив готовність до зустрічі з Путіним у Туреччині, наголосивши на необхідності переговорів на рівні лідерів. Паралельно США повідомляють про зростання міжнародного інтересу до обмежених домовленостей щодо безпеки судноплавства, зернових та енергетичних перевезень у Чорному морі. Обговорюються відповідні ініціативи Туреччини та інших посередників. Практичні домовленості щодо окремих сфер можливі, однак без чітких механізмів контролю вони не гарантують припинення агресії.
МОЯ ОЦІНКА
Ми спостерігаємо небезпечну асиметрію: росія не здобуває стратегічного перелому на землі, але зберігає потенціал масованого повітряного терору, кібероперацій та дипломатичного тиску. Україна демонструє здатність завдавати системних втрат воєнній економіці агресора, однак залишається залежною від темпів постачання засобів ППО та рішучості союзників.
Найбільший політичний ризик найближчих тижнів — спроби перетворити українську безпеку на предмет енергетичних і дипломатичних компромісів.
Пріоритет незмінний: стійкість фронту, захист енергетики, розвиток власної далекобійної зброї, контррозвідувальна захищеність і збереження єдності партнерів.
Сильна Україна — це не лише армія. Це держава, здатна вистояти одночасно у військовому, економічному, інформаційному та дипломатичному вимірах.
ФАКТИЧНА ОСНОВА ОГЛЯДУ
Оперативні повідомлення Генерального штабу ЗСУ, Повітряних сил, Державної прикордонної служби України, Офісу Президента України та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини; аналітичні оцінки Інституту вивчення війни (ISW); публікації Reuters, Associated Press, The Wall Street Journal, Vatican News, Укрінформу й інших відкритих джерел за 1–2 листопада 2026 року.
Використано підтверджені повідомлення, офіційні заяви та оцінки відкритих джерел. Відомості, які потребують додаткової перевірки, позначено відповідними застереженнями.
