ОТТАВА — Прем’єр-міністр Канади Марк Карні 17 лютого 2026 р. чітко дав зрозуміти канадській оборонній промисловості що настав час зростати.
У Монреалі Карні оголосив першу в історії країни стратегію розвитку оборонної промисловості — план на 6,6 млрд доларів, який визначає, як Оттава має намір розбудувати оборонно-промислову базу та масштабувати малі й середні канадські підприємства, створюючи потужні «якірні» компанії, на які зможуть спиратися Збройні сили Канади.
«Це визначальний момент», — заявив Ґлен Лінч, генеральний директор Volatus Aerospace — компанії, що виробляє дрони як для комерційних, так і для оборонних потреб.
Компанія має близько 180 працівників у Канаді, США, Великій Британії та Норвегії. Вона є однією з кількох компаній-виробників безпілотників, з якими Канадська армія веде переговори щодо інтеграції сучасних безпілотних авіаційних систем у свої операції.
Лінч зазначив, що його компанія вірить у серйозність намірів Оттави щодо масштабування сектору — і вже ухвалює бізнес-рішення, частково з огляду на амбітні заяви уряду Карні про підтримку оборонної галузі.
Volatus розширює виробничий хаб безпілотників у Монреалі, що, як очікується, створить близько 200 робочих місць протягом наступних двох років. Торік компанія також придбала у Великій Британії портфель інтелектуальної власності для великих авіаційних платформ, розроблених спеціально для використання в Арктиці, і нині переносить виробничі та інженерні команди до Канади.
Президентка Canadian Association of Defence and Security Industries Крістін Чіанфарані назвала стратегію «історичним документом» і першою федеральною програмою, що публічно окреслює чітке бачення розвитку галузі та надає перевагу канадським компаніям.
Наразі оборонно-виробничий сектор Канади налічує близько 600 компаній із приблизно 81,000 працівників.
Стратегія передбачає:
- збільшення частки канадських компаній у федеральних оборонних контрактах до 70%;
- зростання оборонного експорту Канади на 50%;
- створення 125,000 нових робочих місць у галузі протягом наступного десятиліття.
«Це досить агресивні цілі», — зазначила Чіанфарані. «Досягти їх, просто сидячи склавши руки й роблячи те саме, що й завжди, неможливо».
Нова стратегія надає пріоритет внутрішньому виробництву військової техніки, особливо у сферах «суверенних спроможностей», критично важливих для національної безпеки та зобов’язань Канади перед союзниками. Якщо обладнання не може бути виготовлене в країні, Оттава співпрацюватиме з союзниками або закуповуватиме його у них на умовах, що передбачають реінвестування в канадську економіку.
Документ також передбачає визначення окремих канадських оборонних компаній як «ключових стратегічних партнерів» із формалізованими довгостроковими угодами для створення «світових чемпіонів», здатних задовольнити потреби країни.
Серед пріоритетів — зміцнення ланцюгів постачання та мінімізація ризиків залежності від передових військових систем, що контролюються іноземними урядами через права інтелектуальної власності.
Діпак Датт, засновник оттавської компанії Zighra, яка розробляє технології протидії дронам, назвав стратегію «доволі амбітною» і «перезавантаженням, якого ми не бачили десятиліттями».
Водночас не всі переконані, що внутрішні процедури державних закупівель прискоряться без глибших реформ. Лідер Консервативної партії Pierre Poilievre розкритикував план, назвавши його перевантаженим гучними термінами документом, який створює нову бюрократію замість усунення перешкод у системі закупівель.
«Ми маємо діяти швидко, а це означає скорочення бюрократії та надання військовим можливості безпосередньо закуповувати необхідні технології та обладнання з меншою кількістю процедур», — заявив він.
Стратегія також передбачає подальші законодавчі зміни, зокрема надання новому Агентству оборонних інвестицій статусу незалежного органу. Водночас у документі зазначено, що навіть за більш ефективної системи закупівель канадським компаніям доведеться взаємодіяти з кількома державними структурами.
Кайл Дагган,
The Canadian Press
