Україна змінює підхід до взаємодії із західними союзниками, переходячи від запитів на окремі види озброєнь до довгострокового фінансування оборонних потреб. Під час 35-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» — міжнародної коаліції, що об’єднує понад 50 країн-партнерів України та координує військову допомогу Києву, — українська сторона на чолі з міністром оборони Михайлом Федоровим представила партнерам пропозицію щодо залучення додаткових 20 мільярдів доларів військової допомоги.
За словами українських урядовців, ці кошти мають допомогти закрити наявні фінансові прогалини, підтримати розвиток оборонної промисловості та забезпечити стабільне постачання необхідних засобів для Збройних сил України.
Перед засіданням «Рамштайну» Михайло Федоров звернув увагу на те, що з майже 40 мільярдів доларів військової підтримки, про які раніше заявляли міжнародні партнери, наразі лише близько 24 мільярдів включено до затверджених графіків постачань і фінансування.
Додаткові 20 мільярдів доларів покликані доповнити вже наявні зобов’язання союзників і довести загальний обсяг допомоги до приблизно 60 мільярдів доларів. За інформацією української сторони, Київ проводить консультації з ключовими партнерами, серед яких Норвегія, Швеція, Німеччина та Канада, щодо можливих механізмів фінансування, включно з прямою допомогою та оборонними кредитами.
Хоча остаточне погодження масштабного фінансового пакета потребуватиме додаткових переговорів, 35-те засідання «Рамштайну» вже принесло конкретні результати. За підсумками зустрічі країни-партнери оголосили про нові пакети військової допомоги загальним обсягом близько 4 мільярдів доларів. Основними напрямками підтримки залишаються посилення протиповітряної оборони, забезпечення боєприпасами та розвиток безпілотних систем.
Одним із ключових рішень стало виділення близько 1 мільярда доларів через механізм Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) — перелік пріоритетних потреб України, який координується союзниками для оперативного забезпечення критично важливих військових ресурсів. Найбільші внески в межах цього механізму підтвердили Нідерланди, Німеччина, Норвегія та Швеція.
Нідерланди також оголосили про подальшу підтримку українських оборонних спроможностей, включаючи передачу близько 700 крилатих ракет та інвестиції у розмірі 500 мільйонів євро в програми спільного виробництва безпілотних систем.
Велика Британія представила новий пакет підтримки, який передбачає розширення співпраці у сфері безпілотних технологій та подальше посилення оборонних можливостей України.
Окремий пакет фінансування передбачає підтримку артилерійських систем збільшеної дальності. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус також повідомив про нові кроки у сфері оборонної співпраці з Україною, зокрема про підписання меморандуму щодо розвитку спільних проєктів у галузі наземних роботизованих комплексів та інших перспективних технологій.
Запит на решту коштів, які Україна планує залучати протягом наступних місяців, пов’язаний насамперед із розвитком власної оборонної промисловості. Якщо на початкових етапах повномасштабної війни основний акцент робився на постачанні готового західного озброєння, то нині дедалі більше уваги приділяється розширенню внутрішнього виробництва.
Серед основних напрямків фінансування:
Локалізація виробництва ракет та безпілотників. Розширення виробничих потужностей українських підприємств для випуску високотехнологічних ударних систем.
Розвиток цифрових технологій та засобів радіоелектронної боротьби. Створення сучасних систем управління військами, удосконалення засобів РЕБ та інтеграція новітніх технологій у бойові операції.
Довгострокове контрактування. Надання фінансових гарантій для укладання багаторічних контрактів із виробниками озброєнь та боєприпасів, що дозволить стабілізувати виробництво та знизити його собівартість.
Подальша реалізація української ініціативи залежатиме від рішень урядів країн-партнерів та готовності союзників забезпечити довгострокове фінансування оборонних потреб України. Брюссельська зустріч продемонструвала готовність союзників продовжувати підтримку України, однак остаточні рішення щодо нових фінансових механізмів ще перебувають на стадії обговорення.
Наступним важливим майданчиком для таких консультацій може стати саміт НАТО в Анкарі, де питання довгострокової підтримки України, ймовірно, залишатиметься одним із ключових пунктів порядку денного.
Олександра Чорна
