Карні про США: «Ви вимагали забагато і пропонували замало»
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про призупинення торговельних переговорів зі США, заявивши, що Вашингтон висунув умови, які є «економічно невигідними, несправедливими» та підривають довіру до будь-якої майбутньої угоди.
У зверненні 22 серпня Карні повідомив, що після більш ніж року переговорів доручив канадській делегації повернутися до Оттави. За його словами, метою Канади від початку була не угода будь-якою ціною, а домовленість, яка захищала б працівників, бізнес, ключові галузі та суверенітет країни. «Ми не можемо прийняти те, що вони запропонували, і не дамо їм того, чого вони вимагають», — заявив Карні. «Вони вимагали забагато і пропонували замало».
Карні визнав, що економічні відносини Канади та США змінилися фундаментально. Протягом останнього року Вашингтон неодноразово запроваджував тарифи, які, за словами прем’єра, порушують зобов’язання США в межах Канадсько-американсько-мексиканської угоди (CUSMA).
При цьому аргументація Вашингтона постійно змінювалася — від боротьби з фентанілом до податків на американські технологічні компанії, канадської молочної політики, сертифікації американських літаків, обмежень на продаж американського алкоголю і навіть телевізійної реклами, в якій цитувався колишній президент США Рональд Рейґан.
Карні також відкинув твердження про те, що США мають із Канадою невигідний торговельний баланс. За його словами, американський дефіцит у торгівлі товарами значною мірою пояснюється закупівлями канадської енергії: Канада забезпечує 99% імпорту природного газу США, 85% електроенергії та 60% сирої нафти. Якщо ж врахувати торгівлю послугами, загальний баланс демонструє постійний профіцит США. «Канада живить американське економічне зростання», — наголосив прем’єр.
Економічна взаємозалежність проявляється і в інших сферах. Канада є найбільшим покупцем американських автомобілів — купує їх більше, ніж Велика Британія, Японія та Китай разом. Вона є найбільшим торговельним партнером для 26 штатів США та входить до трійки найбільших партнерів ще 45 штатів.
Минулого року американські компанії продали Канаді товарів і послуг майже на 600 млрд доларів США, або понад 1,6 млрд доларів щодня. Тому, за словами Карні, тарифи б’ють не лише по Канаді: «Тарифи — це податки, які зрештою сплачують американські споживачі».
Останній раунд переговорів активізувався після оголошення Вашингтона про 50-відсоткові тарифи, які мали діяти з 19 серпня щодо низки канадських товарів, включно з хокейним спорядженням, одягом, цементом і пивом.
Оттава запропонувала скасувати частину своїх відповідних тарифів на сталь, алюміній та автомобілі, якщо США суттєво знизять власні. Канада також була готова заохотити провінції повернути американський алкоголь на полиці магазинів і вжити адміністративних заходів для захисту системи управління пропозицією в сільському господарстві.
Проте питання суверенітету, ключових галузей, французької мови та канадської культури, за словами Карні, предметом торгу не були. Після того як останні пропозиції Вашингтона виявилися неприйнятними, Канада вирішила відповісти тарифами долар за долар. Вони будуть спрямовані, зокрема, на сталь, молочну продукцію, побутову техніку, сільськогосподарське обладнання, целюлозно-паперову продукцію та електроніку. Деталі уряд має оприлюднити найближчими днями, а нові заходи набудуть чинності у вівторок після Дня праці.
Карні визнав очевидний ризик: відповідні тарифи підвищать витрати й можуть зменшити вибір для канадських споживачів. «Ми робимо цей крок неохоче», — сказав він, пояснивши, що мета — захистити канадських працівників, фермерів, родини та підприємства.
Таким чином, Оттава фактично визнає короткострокову економічну ціну конфлікту, але розглядає її як плату за зменшення стратегічної залежності від американського ринку.
Саме диверсифікація стала центральною частиною виступу Карні. «Побудова сильної Канади всередині країни та диверсифікація торгівлі за кордоном — це не наш план Б. Це був наш план А від самого початку», — заявив прем’єр.
Уряд намагається одночасно посилити внутрішню економіку та відкрити доступ до нових ринків.
До нового Офісу масштабних проєктів (Major Projects Office) уже передано 27 загальнонаціональних ініціатив — від портів і шахт до енергетичних коридорів. За оцінкою уряду, вони можуть залучити 500 млрд доларів приватних інвестицій.
Через програму «Будуємо канадські домівки» (Build Canada Homes) вже взято зобов’язання щодо будівництва майже 17 тисяч житлових одиниць у межах 17 партнерств. Ще 51 млрд доларів передбачено фондом «Розбудовуємо сильні громади» (Build Communities Strong). Понад 100 проєктів — зокрема лікарні, громадські центри та громадський транспорт — уже оголошено в рамках угод із Юконом, Північно-Західними територіями, Нунавутом, Онтаріо та Квебеком.
Канада також планує подвоїти потужність електроенергетичної мережі до 2050 року.
У сфері енергетики федеральний уряд разом із Квебеком та Ньюфаундлендом і Лабрадором оголосив про найбільшу одноразову інвестицію в історії Канади у найбільший проєкт чистої енергетики в Північній Америці. Карні порівняв його масштаб із «другою Джеймс-Бей» і заявив, що виробленої електроенергії буде достатньо для живлення всіх транспортних засобів Канади.
Паралельно Оттава прискорює диверсифікацію міжнародної торгівлі. За останній рік Канада уклала понад 20 торговельних та безпекових угод на п’яти континентах. Останню угоду з Об’єднаними Арабськими Еміратами було укладено за рекордні 47 днів.
Канадський бізнес уже має безмитний доступ до 1,5 млрд споживачів. Протягом наступних шести місяців уряд планує подвоїти цю цифру завдяки новим домовленостям, зокрема з країнами ASEAN та Індією. Восени мають розпочатися переговори з Європейським Союзом про поглиблення економічного та безпекового партнерства.
Ця стратегія має зменшити ризик надмірної залежності від одного ринку, хоча повністю замінити американський ринок у короткій перспективі практично неможливо.
Карні водночас прагне зробити Канаду привабливішою для інвесторів. Податок на нові бізнес-інвестиції знижено до 13% — на 4,5 процентного пункту нижче за американський рівень і приблизно вдвічі нижче за середній показник G7. Уряд також заявляє про усунення федеральних бар’єрів для внутрішньої торгівлі та працює з провінціями над скороченням міжпровінційних обмежень.
Для компаній і працівників, які постраждали від американських тарифів, Оттава передбачила 25 млрд доларів. Кошти мають допомогти малому й середньому бізнесу інвестувати в обладнання, продуктивність і стійкість ланцюгів постачання, а великим роботодавцям — зберегти робочі місця та переорієнтуватися на міжнародні ринки.
Для підтримки домогосподарств уряд знизив податки на доходи, житло та бензин і запровадив Canada Groceries and Essentials Benefit («Канадська допомога на продукти та товари першої необхідності») — до 1 890 доларів на сім’ю для близько 12 млн канадців.
Карні також наголосив на показниках, які, за його словами, свідчать про стійкість економіки. Канада, за прогнозами уряду, матиме другий найвищий темп економічного зростання серед країн G7 цього та наступного року, а робочі місця створюються у чотири рази швидше, ніж у США. Неамериканський експорт, за його словами, швидко зростає і має подвоїтися протягом наступного десятиліття. Прямі іноземні інвестиції перебувають на найвищому рівні за два десятиліття — удвічі перевищуючи показник найближчого конкурента Канади серед країн G7.
Виступ Карні фактично окреслив нову модель канадсько-американських економічних відносин: замість багаторічного поглиблення інтеграції — контрольоване зменшення залежності та пошук альтернативних ринків.
Канада не розриває економічних зв’язків зі США — масштаби торгівлі роблять це неможливим і невигідним для обох сторін. Однак уряд дедалі виразніше виходить із того, що американський ринок більше не можна вважати стабільним і гарантованим. «Канада стає сильнішою і менш залежною від Америки», — заявив Карні. Він нагадав свою весняну заяву про те, що США намагаються «зламати нас, щоб володіти нами», і повторив обіцянку: «Цього ніколи, ніколи не станеться».
Завершуючи виступ, прем’єр використав метафору погоди, яка підсумувала його головний меседж: Канада не повинна чекати, в який бік подує вітер, а має сама визначати напрямок. «Ми не підкоряємося погоді — ми процвітаємо в ній. Ми не чекаємо, щоб побачити, куди дме вітер. Ми самі визначаємо свій курс. Ми самі створюємо свою погоду».
І головний висновок Карні: «У Канаді ми — господарі у власному домі, від узбережжя до узбережжя і до узбережжя».
Надя Ґерелюк
