Музей-садиба Євгена Коновальця
У Зашкові, в родинній садибі Коновальців, діє меморіальний музей. Старша наукова співробітниця музею Оксана Яцкович розповідає, що через війну більшість експонатів задля безпеки перемістили до сховища.
«Був у нас і образ святої Терези — родинна реліквія Коновальців, серветка, яку вишила мама полковника, також рушник, вишитий матір’ю Євгена Коновальця, меблі з римського помешкання, багато документів, зокрема документи брата — Мирона Коновальця. Відповідно, все це було вивезено у безпечне місце», — каже Оксана Яцкович.
Музей-садиба Євгена Коновальця
Оксана Яцкович додає, що в музеї зберігаються родинні фотографії та документи:
«Є родинні фотографії. Фотографія сина Юрія. В Євгена Коновальця був син Юрій і, на жаль, доля його сумна. Коли сину Юрію було 34 роки, він захворів, у нього був рак і він помер, не будучи одруженим. Тому прямих нащадків Євгена Коновальця немає», — розповідає наукова співробітниця музею.
Пам’ятник Коновальцю в Зашкові підірвали
У Зашкові пам’ятник Євгену Коновальцю встановили у 1991 році до 100-річчя від дня його народження. Однак невдовзі його підірвали.
«14 червня 1991 року громада села вирішила до 100-річчя встановити пам’ятник Євгенові Коновальцю. Пізніше, в ніч із 9 на 10 липня, десь близько пів на третю годину ночі, на пам’ятник закинули торбину з вибухівкою і пам’ятник підірвали», — розповіла наукова співробітниця музею.
За її словами, нападники були озброєні та погрожували людям, вимагаючи лягти на землю.
«Нападники були озброєні, російською мовою сказали: “Ложись. Стреляем”. Навіть зробили декілька пострілів у дах будинку. А в той час у цьому будинку у двох кімнатах проживала вчителька музики Гусар Марія Степанівна. За її розповідями, вона хотіла зняти цю торбину з вибухівкою з пам’ятника, але чоловік її зупинив. І буквально за дві хвилини після цього пролунав могутній вибух», — розповіла Оксана Яцкович.
«Згодом пам’ятник відновили, а навпроти через доріжку залишили цей перший, пошматований», — розповіла Оксана Яцкович.
Останки Коновальця планують перепоховати на Національному військовому меморіальному кладовищі у Києві (НВМК).
Історик Микола Посівнич наголошує на важливості створення пантеону, де могли б бути поховані визначні діячі української історії.
«Коновалець, Шухевич, Бандера — це люди, проти яких окупаційна комуністична влада робила все, щоб стерти пам’ять про них. І Петлюра, і Коновалець, і Бандера у своїх усних заповітах говорили, що найбільший сенс їхнього життя — українська самостійна незалежна держава. І коли ця держава постане з руїн московської імперії, то їхній прах повинен бути перепохований у Пантеоні в Києві. Ми запізнилися на 30 років із тим пантеоном. Якби ми одразу на початку 90-х поставили ідею Петлюри, Коновальця, Бандери, які були лідерами цих традицій, то, можливо, і не було б цієї війни», — каже історик.
Євген Коновалець — полковник Армії Української Народної Республіки (УНР), командир Січових стрільців, комендант Української військової організації та перший голова Організації Українських Націоналістів (ОУН).
23 травня 1938 року Коновальця вбили в Роттердамі. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем був агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі «Кросвейк» у Роттердамі.
Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.
У липні в Україні повідомили, що останки Коновальця планують перепоховати на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК). Раніше, 25 травня 2026 року, там перепоховали останки іншого діяча ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії, які до цього були поховані в Люксембурзі.
Джерело: suspilne.media
