14 квітня 2014 року виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов підписав Указ про виконання ухваленого на засіданні Ради Національної Безпеки та Оборони (РНБО) рішення «Про невідкладні заходи з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності», оголосивши початок Антитерористичної операції зі звільнення захоплених підконтрольними росії бойовиками територій Донецької та Луганської областей України.
Появі Указу передувала російська окупація та анексія Криму та ескалація напруги на півдні та сході України, що супроводжувалася захопленням приміщень СБУ, міліції та адміністративних будівель, проголошення «народних республік». У деяких містах (як, наприклад, у Харкові) вдалося навести порядок силами українського спецназу. Однак в середині квітня почалося стрімке загострення ситуації: з підтримкою російських спецслужб і «російських козачків» бойовики зайняли Донецьк, Луганськ, Горлівку, Краматорськ, Лисичанськ, Маріуполь; під їхнім контролем опинилася половина Донеччини і Луганщини.
12 квітня бойовики під командуванням полковника російських спецслужб Ігоря Гіркіна (Стрелкова) зайняли Слов’янськ і стало зрозуміло, що це війна і сил правоохоронних органів тут буде недостатньо.
Але після втечі Віктора Януковича гостро постало питання про проведення дострокових президентських і парламентських виборів, що в умовах воєнного стану було неможливо, тому було обрано формат саме антитерористичної операції із залученням Збройних Сил України. Також в операції брали участь сформовані напередодні підрозділи Національної ґвардії та добровольчі батальйони.
Захоплені міста та села Донбасу поступово звільнялися в результаті бойових дій. Уже в липні 2014 року значна частина захопленої території Донецької і Луганської областей перейшла під контроль сил АТО, почалася операція із розблокування Луганського аеропорту, який було захоплено бойовиками, та оточення самого міста. Однак, 11 липня 2014 року у війну вступає реґулярна російська армія, завдавши 11 липня зі своєї території ракетного удару по українських формуваннях під Зеленопіллям (селом за кілька кілометрів від російсько-українського кордону). З того часу обстріли стали реґулярними.
Переломним моментом став кінець серпня 2014 року, коли росія ввела реґулярні війська на територію України, зупинивши український наступ на Донецьк. Під Іловайськом сили АТО потрапили в оточення, при виході з якого росіяни практично впритул розстріляли українські колони. За офіційними даними, тоді загинуло 366 українських бійців, ще 158 вважаються зниклими безвісти.
5 вересня в Мінську були підписані перші Мінські угоди в рамках Тристоронньої контактної групи, після чого війна на Донбасі перейшла в режим позиційного протистояння, хоча військові дії продовжувалися. 242 дні тривала оборона Донецького аеропорту. Також у 2015 році були серйозні бої за Дебальцеве, в районі Світлодарської дуги, Маріуполя, Широкіна, Мар’їнки.
За даними ООН, жертвами російської аґресії в рамках російсько-української війни стало більше 40 тисяч осіб. Понад 13 тисяч із них загинули. Майже 1,5 мільйона змушені були залишити власні домівки і виїхати із зони бойових дій. Знищено інфраструктуру окупованих територій, 27% промислового потенціалу Донбасу незаконно переміщено до росії.
Антитерористична операція на території Донецької і Луганської областей тривала до квітня 2018 року. 30 квітня 2018 року президент України Петро Порошенко підписав Указ про введення в дію рішення РНБО щодо завершення Антитерористичної операції і початок Операції об’єднаних сил під керівництвом ЗСУ «для забезпечення захисту територіальної цілісності, суверенітету і незалежності нашої держави».
Війна триває…
За матеріалами Українського
Інституту Національної
Пам’яті
