TPS для українців у США завершується.
Імміграційна ситуація для українців у Північній Америці продовжує змінюватися. За актуальною інформацією Служби громадянства та імміграції США (USCIS), дія програми Temporary Protected Status (TPS) для України та пов’язаних із нею пільг має завершитися 19 жовтня 2026 року. Через невизначеність навколо можливого завершення або продовження американської програми Temporary Protected Status (TPS) різко зросла кількість звернень щодо переїзду до Канади та можливості подати тут заяву на захист. Хоча TPS може бути автоматично продовжено ще на шість місяців, DHS та USCIS поки не надали остаточних роз’яснень щодо подальшої дії програми та дозволів на роботу.
Для осіб, які не мають іншої законної підстави залишатися у США, завершення TPS може означати втрату захисту від видворення та права на роботу, якщо вони ґрунтуються виключно на TPS.
Чи можна після завершення TPS переїхати до Канади та подати заяву на захист?
Дехто може розглядати Канаду як альтернативу. Проте переїзд зі США до Канади не створює автоматичного права на статус біженця. Канадські правила щодо заяв на захист суттєво змінилися, а на сухопутному кордоні продовжує діяти Угода між Канадою та США про безпечну третю країну.
26 березня 2026 року законопроєкт C-12 отримав королівську санкцію та став законом в Канаді. Нові правила застосовуються до заяв на захист, поданих після 3 червня 2025 року.
Правило одного року
Якщо людина вперше в’їхала до Канади після 24 червня 2020 року, вона може подати заяву на захист лише протягом одного року після першого в’їзду. Заява, подана після спливу одного року з дати першого в’їзду, не передається до Відділу захисту біженців Імміграційної та біженської ради Канади (IRB). Це означає, що така заява не розглядатиметься IRB у межах процедури визначення статусу біженця.
Це правило застосовується навіть тоді, коли після першого в’їзду людина виїжджала з Канади, а потім повернулася. Повторний в’їзд не запускає новий однорічний строк.
Отже, для багатьох українців, які прибули до Канади у 2022–2024 роках і перебувають тут із тимчасовим статусом, можливість подати заяву на біженство із передачею справи до IRB уже може бути недоступною. Виняток із нових правил передбачено лише для певних неповнолітніх осіб без супроводу.
В’їзд до Канади зі США
Між Канадою та США діє Угода про безпечну третю країну (Safe Third Country Agreement, або STCA). Вона передбачає, що людина, як правило, повинна просити захисту в тій із двох країн, до якої вона прибула першою.
Наслідки в’їзду до Канади зі США залежать від того, де і коли людина звернулася за захистом. Нижче наведено три можливі сценарії для заяв, поданих після 3 червня 2025 року.
- Заява на захист під час в’їзду зі США до Канади через офіційний пункт пропуску
У цьому випадку діє Угода між Канадою та США про безпечну третю країну. Заявника, як правило, повертають до США, якщо він не підпадає під один із визначених винятків.
До таких винятків належать, зокрема:
- наявність певної категорії родичів у Канаді — значення мають ступінь спорідненості та імміграційний статус родича, тому не будь-який родич відповідає вимогам;
- статус неповнолітнього без супроводу;
- наявність чинної канадської візи, дозволу на роботу, дозволу на навчання або іншого визначеного документа;
- вузький виняток, пов’язаний із суспільним інтересом.
Навіть якщо людина підпадає під один із винятків зі STCA, її заява все одно повинна відповідати всім іншим вимогам канадського імміграційного законодавства, зокрема правилу одного року.
- Нерегулярний перетин кордону між офіційними пунктами пропуску та подання заяви протягом перших 14 днів
Такі випадки також підпадають під дію STCA. Наслідок зазвичай той самий, що й у першому сценарії: людину можуть повернути до США, якщо вона не відповідає умовам одного з передбачених винятків.
- Нерегулярний перетин кордону та подання заяви після завершення 14-денного строку
У цьому випадку STCA вже не застосовується і людину не повертають до США саме на підставі цієї Угоди. Проте це не означає, що її заява буде прийнята до розгляду в Канаді.
Нові правила, запроваджені Bill C-12, не дозволяють передати таку заяву до Відділу захисту біженців для повного розгляду.
Отже, нерегулярний перетин кордону не є способом обійти встановлені обмеження. Залежно від часу подання заяви та індивідуальних обставин, він може призвести або до повернення до США, або до визнання заяви неприйнятною (not eligible) для передачі до IRB.
На практиці особа, яка прибуває до Канади через сухопутний кордон зі США, повинна не лише відповідати умовам одного з винятків зі STCA, якщо ця Угода застосовується, але й виконувати всі інші вимоги щодо прийнятності заяви, зокрема правило одного року. Наявність родича в Канаді, канадської візи чи дозволу може мати важливе значення, але не гарантує, що заяву буде прийнято.
Важливо також пам’ятати, що війна в Україні сама по собі не гарантує надання статусу біженця. У кожній справі оцінюються індивідуальний ризик для конкретної людини, відповідність законодавчому визначенню біженця або особи, яка потребує захисту, та наявність належних доказів.
Водночас від початку повномасштабної війни частка позитивних рішень у справах про надання статусу біженця громадянам України залишається високою, за неофіційними даними, у 2025 році вона перевищувала 95%.
Які тимчасові заходи зараз діють для українців у Канаді?
CUAET більше не приймає нових заяв. Із 1 квітня 2026 року діє вузька тимчасова політика, яка дозволяє певним українцям та членам їхніх сімей продовжити вже виданий відкритий дозвіл на роботу на строк до трьох років.
За актуальними правилами IRCC, заяву потрібно подати не пізніше 31 березня 2027 року.
Серед основних умов:
- перебування в Канаді з чинним статусом тимчасового резидента;
- наявність чинного відкритого дозволу на роботу, виданого за однією з визначених спеціальних політик для українців;
- прибуття до Канади не пізніше 31 березня 2024 року або, для окремої категорії осіб із CUAET-заявами, які тривалий час залишалися на розгляді, — не пізніше 31 грудня 2024 року.
Ця політика дозволяє саме продовжити чинний відкритий дозвіл на роботу, і скористатися цим заходом можна лише один раз. Вона не створює загального права на новий відкритий дозвіл для всіх українців. Продовження статусу відвідувача (visitor status) та дозволу на навчання здійснюється за звичайними правилами IRCC.
Які інші варіанти можуть існувати?
Залежно від обставин, можливі шляхи можуть включати:
- своєчасне продовження чинного тимчасового статусу або дозволу на роботу;
- економічну імміграцію через Express Entry або провінційні програми;
- сімейне спонсорство;
- гуманітарну заяву на постійне проживання, яку можна подати лише з території Канади;
Жоден із цих варіантів не є автоматичним або гарантованим. Деякі з них потребують багатьох місяців підготовки, а подання неправильної заяви може вплинути на чинний статус або майбутні імміграційні можливості.
Українцям у США не слід розраховувати, що після завершення TPS вони зможуть просто перетнути кордон Канади та подати заяву на статус біженця. Так само українцям, які вже кілька років перебувають у Канаді, не варто сприймати заяву на захист як універсальний «план Б» після завершення тимчасового статусу.
Найкраще отримати індивідуальну юридичну консультацію якомога раніше. Це допоможе перевірити, які варіанти справді доступні у конкретній ситуації, вчасно підготувати документи та уникнути рішень, які можуть ускладнити або закрити шлях до законного статусу в майбутньому.
Цей матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для оцінки вашої особистої ситуації зверніться до ліцензованого спеціаліста.
Ольга Сенишин, адвокатка та нотаріус, партнерка юридичної фірми CGS LAW у Торонто.
Працює у сфері імміграційного, біженського та сімейного права, представляючи інтереси клієнтів по всій Канаді.
