Уявіть, що ви в Україні, а двадцять директорів шкіл і вчителів сидять на краю своїх крісел, очікуючи, що ви скажете щось цікаве.
Для канадського вчителя це може бути трохи напружено, але водночас така ситуація може розкрити ваші найкращі якості. Аудиторія хоче почути, як українські школи порівнюються з канадськими. Вони хочуть дізнатися, як педагоги заохочують учнів, як підтримують дисципліну та як сприяють їхнім успіхам.
Вісім канадських педагогів, не зважаючи на війну, цього літа поїхали в Україну, як уже робили це протягом понад тридцяти років, щоб провести літні курси підвищення кваліфікації в різних сферах освіти для понад 300 вчителів та адміністраторів початкових і середніх шкіл.
Літній інститут, визнаний в Україні як курс підвищення кваліфікації, об’єднує вчителів з Канади та України на тиждень активних обговорень. Перші курси розпочалися на початку 1990-х років, коли двоє вчителів з Онтаріо, Надія Луців та Оксана Винницька-Юсипович, організували двотижневі курси за участю канадських педагогів. Відтоді щороку як постійні, так і нові вчителі з Канади пропонують українським педагогам програми підвищення кваліфікації зі своїх предметів.
В успішній освітній системі необхідно враховувати багато чинників. В Україні, де школи часто менші та більш спеціалізовані, це може означати надання учням ширшого вибору предметів і більше можливостей, рекомендацій та порад. У центрі уваги мають бути учні, а не предмет чи школа. Канадські освітяни можуть запропонувати українській освіті дещо інші підходи для досягнення кращих результатів. Саме такими були деякі з тем наших жвавих розмов.
Перший тиждень ми провели у Чернівцях — місті з населенням близько 270 000 осіб, поблизу румунського та молдовського кордонів.
Другий тиждень, уже з новою групою слухачів, пройшов у Давидові — невеликій громаді неподалік Львова — і включав участь шкільної команди з Полтавщини.
Курс для директорів починається з порівняння освітніх систем Канади та України. У Канаді за освіту відповідають провінції, тоді як в Україні, теоретично, всі освітні директиви визначає центральний уряд. Ми намагалися пояснити пріоритети центрального уряду та обмеження фінансування, особливо ті, що виникають через війну, а також політичні й суспільні реалії. У Канаді важливими елементами освітньої програми для всіх учнів є рівність та інклюзивність, і цю ідею варто поширювати.
Цього року серед канадських волонтерів були Богдан Колос та Ліля Гордієнко з Торонто, які проводили курс для директорів шкіл з питань організації та людських взаємин. Ірина Перегінець із Торонто викладала курс для заступників директорів.
Борислав Білаш, родом із Вінніпега, представляв програму з природничих наук для старшокласників, яка базується на практичних та експериментальних підходах до викладання.
Христя Желтвай із Торонто викладала шкільну програму з математики, зосереджену на маніпулятивній грамотності. Софія Березовська з Торонто проводила курс про любов до літератури. Меланія Ковалюк з Оттави викладала курс шкільної психології очно протягом першого тижня та онлайн — протягом другого.
Оксана Винницька-Юсипович, яка мешкає у Львові, представила свій підхід до дошкільної освіти, що базується на потребах розвитку дитини. Вона також поділилася інформацією про українську діаспору в Канаді.
Наприкінці другого тижня в Давидові пані Наталія Піпа, депутатка Верховної Ради, яка представляє львівські передмістя та опікується питаннями освіти, зустрілася зі слухачами курсу для директорів. Вона відповідала на запитання та окреслила зміни, які внесла б в освіту, якби мала таку можливість.
Пані Піпа сказала, що стандартизований іспит після закінчення середньої школи має бути обов’язковим для всіх учнів, які хочуть отримати диплом про її закінчення. Пані Піпа уточнила: «З моменту появи коронавірусу загальнонаціональний стандартизований іспит перестав бути обов’язковим для всіх і тепер є обов’язковим лише для тих, хто вступає до університету».
Пані Піпа також зазначила, що нещодавно було призначено нового міністра освіти, який мав би представити план реформ. «Але, судячи з перших заяв міністра, реформ не буде», — сказала вона.
«Нам потрібен план, як підготувати як існуючих, так і нових вчителів до нових реалій часу: програми “Нова українська школа”, домінування соціальних мереж та зміни ставлення батьків до школи, серед іншого». В Україні загалом забагато вчителів, особливо у сільській місцевості. Однак у містах не вистачає вчителів англійської мови, інформатики, математики та фізичного виховання, оскільки ці люди можуть легко знайти більш високооплачувану роботу в іншому місці», — додала вона.
За її словами, також слід переглянути систему харчування для всіх школярів, оскільки не кожна дитина його потребує, а зекономлені кошти мають піти на підвищення зарплат учителів.
Після завершення тижневого навчання і вчителі, і викладачі відчули велике задоволення від того, що канадська програма виявилася достатньо цінною, аби продовжувати її в наступні роки.
Богдан Колос
