Права українців потребують захисту незалежно від того, де вони перебувають

Повний текст звернення:

до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця

щодо захисту прав та безпеки громадян України

на території Республіки Польща

Шановний Дмитре Валерійовичу!

Засвідчуємо свою високу повагу та звертаємось до Вас із закликом втрутитись у ситуацію із масовими випадками порушення прав людини, фізичного насильства та ксенофобських образ щодо громадян України які перебувають у Республіці Польща.

Саме Ви, як Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, відповідно до статті 101 Конституції України, здійснюєте парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод громадян України..

Стаття 2 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” визначає, що сферою застосування Закону є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина незалежно від місця його перебування.

Стаття 3 вищевказаного Закону вказує, що метою парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, який здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, зокрема є:

● захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України;

● запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню;

● поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина;

● запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод.

Шановний Дмитре Валерійовичу!

Звертаємось до Вас, як Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з проханням невідкладно втрутитися у ситуацію, що загрожує життю, здоров’ю та безпеці сотень тисяч громадян України, які наразі перебувають на території Республіки Польща.

Більшість з них опинилися в Республіці Польщі як біженці, після початку повномасштабної агресії російської федерації проти України. Переважна частина з цих вимушених біженців — жінки, діти та люди похилого віку. Багато з них внаслідок жахливих ракетних, авіаційних та артилерійських ударів втратили своїх рідних і близьких, а також домівки і майно. Окрім того, у багатьох з них чоловіки, сини, брати та внуки долучились до Сил оборони України і з честю виконують свій військовий обов’язок, щоденно ризикують здоров’ям та життям, захищаючи від російського агресора Україну та країни Західного світу, у тому числі — Польщу.

У 2022 році Республіка Польща надзвичайно гостинно прийняла українських біженців, надала їм прихисток, дах над головою, їжу та необхідний побут. Втім, українці чесно відплачують за гостинність — добросовісно працюють у різних сферах польської економіки, сплачують податки, дотримуються правових норм Республіки Польща, поважають польську культуру, мову та традиції.

Однак протягом останнього часу, а особливо — у 2026 році, у Польщі критично загострилася ситуація міжнаціональна ситуація, а саме — спостерігаються непоодинокі прояви відвертої ксенофобії, напади на українців на ґрунті національної ненависті.

За офіційними даними польських правоохоронних органів, кількість таких злочинів стрімко зростає. Так, за даними Головного управління поліції Польщі, лише за першу половину 2026 року українці подали 180 заяв про такі правопорушення, що на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Наводимо лише найбільш резонансні конкретні нещодавні приклади фізичних нападів та агресії, викликаних національною ознакою:

● Напад на підлітків біля басейну в Легниці (липень 2026). Перехожа польської національності напала та вдарила двох 13-річних українських дівчат. Причиною агресії та образ стало те, що підлітки розмовляли між собою українською мовою.

● Жорстоке побиття в Радомі через акцент (травень 2026). Група чоловіків підійшла до молодого українця та, почувши іноземний акцент, змусила його співати польську пісню. Коли той не зміг, його почали бити ногами (зокрема по голові) та намагалися пограбувати. Хлопець отримав вивих плеча та численні гематоми.

● Побиття підлітків у центрі Варшави (травень 2026). На вулиці Свентокшиській група зловмисників жорстоко побила компанію підлітків. Приводом для нападу стала українська мова, якою спілкувалися неповнолітні.

● Провокації нетверезих компаній у передмістях (Зомбки під Варшавою). Поліція та правозахисники фіксують регулярні випадки, коли місцеві жителі напідпитку спочатку підходять поспілкуватися, але після виявлення українського акценту переходять до погроз, образ а навіть до фізичного побиття з використанням палиць, бейсбольних біт, кастетів.

Основними формами прояву агресії окремих поляків щодо українців є наступні:

● Фізичне насильство: побиття на вулицях, у громадському транспорті чи біля місць проживання.

● Вербальний хейт: агресивні зауваження, образи через використання української мови у публічних місцях.

● Мова ворожнечі в мережі: масовані антиукраїнські кампанії в польському сегменті інтернету (понад 94 тисячі постів за кілька місяців 2026 року).

Шановний Дмитре Валерійовичу!

Польські правоохоронні органи реагують на випадки протиправних дій. За офіційними повідомленнями, через загострення польсько-української міжнаціональної ситуації, понад 50 підрозділів польської прокуратури тримають розслідування цих справ під особливим контролем.

Однак вважаємо реакцію офіційної влади Республіки Польща явно недостатньою. Попри реакцію місцевих органів прокуратури Польщі, масштаб проблеми та масована антиукраїнська пропаганда в інформаційному просторі вимагають посиленого дипломатичного та правозахисного тиску з боку України. Наші громадяни за кордоном почуваються незахищеними, а мовний бар’єр та упереджене ставлення подекуди заважають їм отримати належний захист у польських правоохоронних органах.

Керуючись Законом України Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,

ПРОСИМО ВАС:

● Невідкладно втрутитись у ситуацію, вжити дієвих заходів парламентського контролю щодо захисту прав та інтересів громадян України, які перебувають у Республіці Польща.

● Найближчим часом здійснити офіційний візит в Республіку Польща, провести особистий прийом громадян України в Посольстві України в Республіці Польща та Консульствах, провести зустрічі з представниками українських громадських організацій, які представляють українців на території Республіки Польща.

● Ініціювати офіційне звернення до Вашого польського колеги — Уповноваженого з прав людини (Rzecznik Praw Obywatelskich) з метою спільного моніторингу розслідувань злочинів, скоєних у Республіці Польща проти українців на ґрунті ненависті.

● Звернутися до Міністерства закордонних справ України та Посольства України в Польщі задля посилення консульського захисту постраждалих громадян та координації дій із польською владою для протидії ксенофобії.

Висловлюємо щире сподівання, що офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і Ви особисто приділите увагу цій очевидній і кричущій проблемі.

Ярослав Юрчишин – народний депутат України;

Ігор Гузь – народний депутат України;

Михайло Бондар – народний депутат України;

Максим Хлапук – народний депутат України;

Володимир В’ятрович – народний депутат України;

Микола Марченко – кандидат юридичних наук, провідний експерт з конституійного та виборчого права Асоціації українських правників;

Мамонтов Ігор – кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України, професор кафедри права Київського національного університету будівництва і архітектури;

Олег Березюк – голова Українського юридичного товариства;

Тарас Шепель – голова Постійно діючого тритейського суду при Торгово-промисловій палаті України;

Станіслав Беляєв – адвокват.