Слідчий відділ “IPN” припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції “Вісла”.
Про це пишуть польські ЗМІ.
“Висновки слідства свідчать про те, що евакуація осіб української, лемківської та польської національностей була превентивно-захисною, а не репресивною. Воно було здійснене внаслідок масових убивств, вчинених проти місцевого населення підрозділами ОУН та Української Повстанської Армії (УПА)”, – каже прокурор Ряшева Артур Грабовський.
Висновки розслідування свідчать, що метою переселення було не переслідування якоїсь національної групи, а тим більше її знищення. За даними прокуратури, евакуація “була проведена гуманно”, переселенці забрали з собою більшу частину рухомого майна та тварин. Транспортом допомогла армія. Їх забезпечили харчуванням, медикаментами та медичною допомогою. Умови життя на новому місці поселення були кращими, ніж на виїзних місцях.
Історик та народний депутат Володимир В’ятрович, зауважив, що одним із головних завдань інститутів національної памʼяті, які постали на теренах Східної Європи було дослідження і засудження злочинів комуністичних режимів.
“Саме тому польський ,Instytut Pamięci Narodowej’ займався справою акції “Вісла”. Але вчора прокурор цієї інституції закрив цю справу, назвавши примусову депортацію українців не репресивною, а захисною. Це ганебне виправдання одного з найбільших злочинів польського комуністичного режиму. Між іншим, засудженого польським сенатом відразу після падіння комунізму”, — написав на своїй сторінці у “Facebook” Володимир В’ятрович.
Операція “Вісла” — етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва срср, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ депортації українців з їхніх етнічних територій, — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, — на території у західній та північній частині польської держави.
«Історична правда»
