27 липня – 20 років тому помер Богдан Стебельський, маляр, мистецтвознавець, педагог, журналіст, громадський діяч.
Богдан Стебельський народився 15 березня 1911 року в сім’ї учителя Іллі та Елеонори Стебельських у Томашівцях Калуського повіту на Прикарпатті (тепер – Івано-Франківська область). Його рідний брат Степан в роки Другої світової війни стане леґендарним сотником УПА «Хріном».
Закінчив гімназію у місті Самбір. Потім, у 1934-1939 роках, студіював у краківській Академії мистецтв, відділи малярства і театральної декорації сцени. За успіхи в навчанні двічі був нагороджений. Також брав активну участь у студентському житті, упродовж 1936-1939 років очолював Об’єднання мистців «Зарево» у Кракові.
В 1940-41 роках Стебельський викладав малювання в українській гімназії в Холмі, пізніше – в учительській семінарії в Самборі, а в 1942-1944 роках був директором мистецько-промислової школи в Яворові. З наступом Червоної армії відійшов з родиною на Захід, у 1944-му опинився у Тиролі (Австрія). У 1945-1949 роках перебував у Баварії (Німеччина), брав активну участь у громадській праці, зокрема на виховній ниві. Його статті на мистецтвознавчі теми друкувалися в «Літературно-науковому віснику» та в журналі «Українське мистецтво». Брав участь у виставках у Мюнхені, був співорганізатором Української Спілки Образотворчих Мистців у Німеччині.
У 1949 році виїхав із сім’єю до Канади й до 1955 року жив й працював у провінції Британська Колумбія. Відтак – родина переїхала до міста Торонто, провінція Онтаріо. Працював редактором часопису «Гомін України» у 1955-1994 роках, створив щомісячний додаток до часопису під назвою «Література і мистецтво» (за його редакції вийшло 545 чисел). Був організатором Курсів українознавства ім. Ю. Липи в Торонто (Канада), на яких викладав історію української культури, а також одним з організаторів Спілки Української Молоді (СУМ). Школа Української спадщини імені Юрія Липи, заснована Стебельським, успішно працює й донині.
Захистив докторат в Українському Вільному Університеті (1959), маґістер славістики Оттавського університету (1964). Був головою Спілки Образотворчих Мистців Канади (у 1958-1972 роках).
У молоді роки Богдан Стебельський належав до Юнацтва ОУН, а відтак ОУН. Був членом Проводу ОУН. Активний член Українського Державницького Фронту (УДФ), Організацій Українського Визвольного Фронту. Також був членом Головної управи Ліґи Визволення України (Ліґи Українців Канади), її почесний член. Мистець також належав до Товариства колишніх вояків УПА в Канаді.
У Канаді активно співпрацював з багатьма українськими організаціями: СУМ, Науковим товариством ім. Шевченка, Асоціацією діячів української культури тощо. У 1973 році на ІІ-му конґресі Світового Конґресу Вільних Українців (СКВУ, а з 1993-го – Світовий Конґрес Українців) обраний головою Ради справ культури при Секретаріаті СКВУ, ці обов’язки виконував до кінця життя. Від 1973-го і до смерті очолював НТШ у Канаді, був редактором видань цього Товариства.
На мистецькій ниві працював переважно як маляр-графік та декоратор, займався оформленням книжок, періодичних видань, плакатів. У 1980-х роках виступив також як живописець («Портрет В. Щербаківського», «Вид з вікна» (обидві 1984), «Закуток» (1988)) та ін. Брав участь у мистецьких виставках у США та Канаді.
Автор книги «Про ілюстрацію дитячої книжки» (1966), збірки статей та есеїв «Ідеї і творчість» (Торонто, 1991), численних мистецтвознавчих статей, рецензій, оглядів в українській пресі Канади. Досліджував творчість «бойчукістів», українського канадського маляра Василя Курилика тощо.
Був одружений з Аріадною Шум (Шумовською-Стебельською; 1919-2002 роки) скульпторкою, маляркою, поеткою, літературознавцем, журналісткою, педагогом, громадською діячкою. Разом з дружиною виховав синів Ігоря, Олега і доньок Марію і Раїну.
Був нагороджений Шевченківською медаллю Конґресу Українців Канади (1981) та почесною медаллю Конґресу Українців Канади до 100-ліття українських поселенців у Канаді (1991).
Помер у Торонто, похований на упівській дільниці цвинтаря св. Володимира в Оквілі (Онтаріо, Канада).
Бібліотека подружжя Стебельських, за їхнім заповітом, сином Ігорем Стебельським, професором географії Віндзорського університету, була передана до Національного Університету «Києво-Могилянська Академія». Станом на 1 січня 2024 року книжкова колекція нараховує 5,490 примірників, а їх тематика охоплює широкий діапазон предметів, таких як археологія, антропологія, історія, література, мистецтво, мовознавство, політика та інші аспекти гуманістичних та соціальних наук.
