Гомін - газета, телебачення, радіо
Radioprograma Song Of Ukraine
HominForumTV
Пожертва
Розсилка
No Result
View All Result
  • en EN
  • uk UA
  • Головна
  • Усі новини
    • Новини з України
    • Навколо світу
    • Політика
    • Акценти
    • Діаспора
    • Канадські події
    • Збройні Сили України
    • Економіка та бізнес
    • Молодь
    • Жіноцтво
    • Історія
    • Українці в Канаді
    • Література і мистецтво
    • Релігія і філософія
    • Наука і освіта
    • Спорт
    • Посмертні згадки
  • Світ
  • Україна
  • Канада
  • Політика
  • Публікації
  • Форум ТБ

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Vechornytsi - Za Dvoma Zaitsiamy

    Forum TV: Season 15 - Episode 10, November 14, 2026

    Forum TV: Levada & Orion 40 Years concert

    Forum TV: Vyshyvanka Commemorative Bench Unveiling

    Forum TV: Forum TV: Anna Kisil Commemoration Concret

    Forum TV: Ucrainica - Lubomyr Luciuk - "Holodomor" - Full version

    Forum TV: Interview with Refat Chubarov

    Forum TV: Interview with ViolaSet

    Forum TV: Remembrance Day - 2026

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Law and Us #5

    Forum TV: Season 15 - Episode 09, November 07 2026

    Метелики спогадів Ірини Сеник

    Forum TV: 17-ті Вечорниці, організовані Ліґою Українок Канади відділ Торонто. “За двома зайцями”

    Forum TV: Law and Us #3

    Forum TV: Musical Fridays - Ludwig van Beethoven - Sonata N9

    Forum TV: Canadian Bandurist Capella Concert - "Bakhmut Fortress"

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Law and Us #4

    Forum TV: Season 15 - Episode 08, October 31, 2026

    Forum TV: UCRAINICA, Alik Homelsky Lecture - full version

    Forum TV: Alik Homelsky Lecture

    Forum TV: Zoom Interview STAN KUTCHER Bill Passed

    Forum TV: Zoom Interview with Eva Rayska

    Forum TV: Ukraine Now

    Anna Kisil Commemoration Concret

    Forum TV: Season 15 - Episode 07, October 24, 2026

    Forum TV: Law and Us #2

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Interview with Taras Podilsky

    Forum TV: Ukrainian Fest - Cultural Segment

    Forum TV: Season 15 - Episode 06, October 17, 2026

    Forum TV: UCWC Toronto Lesia Ukrainka Commemoration

    Forum TV: Season 15 - Episode 05, October 10 2026

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Law and Us - «Закон і Ми»

    Forum TV: Interview with Анна Паленчук

    Forum TV: KUMF - Oleg Lipchenko exhibition, «Il Carosello Divino»

    Forum TV: Forum TV: Season 15 - Episode 04, October 03 2026

    Forum TV: Forum TV: Ukrainian Fest - Community Segment

    Forum TV: Ukraine Now

    UCWLC 65th Anniversary

    Forum TV: Interview with Chris Alexander

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Interview with Victor Malarek

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Zoom Interview with Stan Kutcher

    Forum TV: Ucrainica - Lubomyr Luciuk-Holodomor

    Forum TV: Season 15 - Episode 02, September 19 2026

  • Оголошення
  • Головна
  • Усі новини
    • Новини з України
    • Навколо світу
    • Політика
    • Акценти
    • Діаспора
    • Канадські події
    • Збройні Сили України
    • Економіка та бізнес
    • Молодь
    • Жіноцтво
    • Історія
    • Українці в Канаді
    • Література і мистецтво
    • Релігія і філософія
    • Наука і освіта
    • Спорт
    • Посмертні згадки
  • Світ
  • Україна
  • Канада
  • Політика
  • Публікації
  • Форум ТБ

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Vechornytsi - Za Dvoma Zaitsiamy

    Forum TV: Season 15 - Episode 10, November 14, 2026

    Forum TV: Levada & Orion 40 Years concert

    Forum TV: Vyshyvanka Commemorative Bench Unveiling

    Forum TV: Forum TV: Anna Kisil Commemoration Concret

    Forum TV: Ucrainica - Lubomyr Luciuk - "Holodomor" - Full version

    Forum TV: Interview with Refat Chubarov

    Forum TV: Interview with ViolaSet

    Forum TV: Remembrance Day - 2026

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Law and Us #5

    Forum TV: Season 15 - Episode 09, November 07 2026

    Метелики спогадів Ірини Сеник

    Forum TV: 17-ті Вечорниці, організовані Ліґою Українок Канади відділ Торонто. “За двома зайцями”

    Forum TV: Law and Us #3

    Forum TV: Musical Fridays - Ludwig van Beethoven - Sonata N9

    Forum TV: Canadian Bandurist Capella Concert - "Bakhmut Fortress"

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Law and Us #4

    Forum TV: Season 15 - Episode 08, October 31, 2026

    Forum TV: UCRAINICA, Alik Homelsky Lecture - full version

    Forum TV: Alik Homelsky Lecture

    Forum TV: Zoom Interview STAN KUTCHER Bill Passed

    Forum TV: Zoom Interview with Eva Rayska

    Forum TV: Ukraine Now

    Anna Kisil Commemoration Concret

    Forum TV: Season 15 - Episode 07, October 24, 2026

    Forum TV: Law and Us #2

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Interview with Taras Podilsky

    Forum TV: Ukrainian Fest - Cultural Segment

    Forum TV: Season 15 - Episode 06, October 17, 2026

    Forum TV: UCWC Toronto Lesia Ukrainka Commemoration

    Forum TV: Season 15 - Episode 05, October 10 2026

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Law and Us - «Закон і Ми»

    Forum TV: Interview with Анна Паленчук

    Forum TV: KUMF - Oleg Lipchenko exhibition, «Il Carosello Divino»

    Forum TV: Forum TV: Season 15 - Episode 04, October 03 2026

    Forum TV: Forum TV: Ukrainian Fest - Community Segment

    Forum TV: Ukraine Now

    UCWLC 65th Anniversary

    Forum TV: Interview with Chris Alexander

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Interview with Victor Malarek

    Forum TV: Ukraine Now

    Forum TV: Zoom Interview with Stan Kutcher

    Forum TV: Ucrainica - Lubomyr Luciuk-Holodomor

    Forum TV: Season 15 - Episode 02, September 19 2026

  • Оголошення
No Result
View All Result
No Result
View All Result
Гомін - газета, телебачення, радіо
Home Історія

КРИМСЬКІ ТАТАРИ: ДОВГИЙ ШЛЯХ ДОДОМУ КРІЗЬ ТЕРНИ СОВЄТСЬКОЇ СИСТЕМИ

4 Червня, 2024
A A
КРИМСЬКІ ТАТАРИ: ДОВГИЙ ШЛЯХ ДОДОМУ КРІЗЬ ТЕРНИ СОВЄТСЬКОЇ СИСТЕМИ
Share on FacebookShare on Twitter

Юрій Щур

 

18 травня ми згадували трагічні події 80-річної давнини, коли з наказу злочинців, які стояли при кермі совєтської держави, було вчинено геноцид – з рідних земель виселено кримських татар (киримли). Жахливим було вигнання й життя на чужині. А дорога додому була тернистою й розтягнулася ледь не на довгих півстоліття.

«Небажаним є масове відвідування Криму висланими татарами», – писав у доповідній, адресованій республіканському керівництву, у березні 1957 року начальник Управління КГБ по Кримській області полковник Шалонік. Намагання корінного населення Криму створити національну татарську Кримську державу під час німецької окупації не було прощено, або ж забуто. І кримський головний чекіст у доповідній не скупився на шаблонні звинувачення, що їх традиційно закидали в ссср представникам будь-яких національних рухів спротиву більшовицькій системі: від ледь не тотальної колаборації з нацистами до участі у масових розстрілах мирних жителів.

За даними, що наводив Шалонік, за рішенням совєтського уряду з Криму було вислано 190,370 кримських татар. Однак, скаржився чекіст, Указом Президії Верховної Ради ссср від 28 квітня 1956 року обмеження щодо спецпоселення з кримських татар було зняте. Саме з того часу татари масово почали приїжджати на проживання до сусідніх з півостровом українських Запорізької, Херсонської й Одеської областей та Краснодарського краю (рсфср). Звідти й приїздили до Криму, зокрема відвідували ті місцевості, де мешкали до виселення у 1944-му. Туга виселеного народу за батьківщиною сприймалася КГБ як злочин. Серед іншого турбувало «комітетчиків» те, що татари оглядали свої колишні будинки. Чекісти звітували, що колишні мешканці півострова поширювали серед переселенців, які, власне, й заселилися у житло депортованих, «провокаційні плітки» про своє швидке повернення до Криму тощо і цим викликали панічні настрої серед переселенців.

З приїжджих до Криму татар не зводили ока, за ними невпинно слідувала аґентура. Нишпорки збирали інформацію, яку передавали зверхникам у КГБ. Зокрема, у вересні 1956 року до Криму прибув член кпсс Ібрагім Рамазанов, який працював старшим військовим представником з прийому підводних човнів у Ленінграді (Санкт-Петербурзі). Від нього аґент КГБ дізнався, що кримськотатарська інтеліґенція ставить собі за мету добитися повернення співвітчизників до Криму. Також Рамазанов розповів, що для цього у Ташкенті створений організаційний центр.

У КГБ перевірили цю інформацію й вона отримала підтвердження. У Ташкенті дійсно діяла ініціативна група татарської інтеліґенції, яка добивалася видання газет татарською мовою, організації національних шкіл, театру та вимагала дозволу на в’їзд татар до Криму і повернення їм майна.

У доповідній кримського КГБ йшлося про те, що учасники ташкентського комітету Алядінов, Муртазаєв та Селімов схиляли татар до самовільного виїзду до Криму й силового повернення (захоплення) відібраного у них, під час виселення, майна. Зокрема вони говорили, що «ця мрія завжди буде їх переслідувати, допоки вони на вступлять на кримську землю».

На підтвердження того, що це не порожні балачки, КГБ-істи наводили кілька прикладів. Зокрема, згадували приїзд до села Лучисте (до 1945 року – Демерджі) Алуштинського району Мустафи Джелі, який, начебто, погрожував голові сільської ради й місцевим жителям, говорячи, що «він себе ще покаже».

А татарські патріоти Селімов та Гафаров у вересні 1956 року відвідали письменника Аркадія Пєрвєнцева і вимагали у нього спростування викладених у романі «Честь з молоду» даних про «зрадницькі» дії татар під час нацистської окупації. Принагідно відмітимо, що за цей твір, «присвячений героїчній совєтській молоді та ленінському комсомолу», Пєрвєнцев отримав 1949 року сталінську премію другого ступеня.

Вистачало й курйозних випадків, які також нотувалися чекістами. У 1956 році до Бахчисараю приїздив кримський татарин Сайдамет Бекіров. Чоловік хотів оформити прописку на батьківщині. Для цього намагався використати «слабкості» колишнього секретаря райкому комуністичної партії Бережного, а саме любов останнього до алкогольних напоїв і «зпоював» його. У матеріалах КГБ також згадується татарин Сулейманов, який у свій приїзд до Бахчисараю відкрито критикував та шельмував совєтську владу та уряд.

Зважаючи на ці та інші факти, керівництво Кримського обласного КГБ направляло до Києва поради щодо посилення антитатарської діяльності. Напирало на те, що це потрібно з метою «забезпечення безпеки керівництва партії та уряду, які відпочивають у Криму». Рекомендувалося, зокрема, закріпити в Указі Президії Верховної Ради ссср від 28 квітня 1956 року кримінальну відповідальність за самовільний в’їзд до Кримської області висланих татар.

совєтська влада всіляко намагалася запобігти поверненню кримських татар на півострів: уважно стежили не лише за учасниками руху за повернення, але й за пересічними представниками народу. На боротьбу з кримськими татарами була мобілізована ціла армія нишпорок. Про діяльність останніх йдеться, зокрема, у звітах УКГБ Кримської області за 1957 рік.

Варто зазначити, що спеціальні аґентурні заходи щодо кримських татар проводилися не лише на території півострова, а й в інших місцях совєтського союзу. Татар «тримали на олівці» там, де вони компактно мешкали – наприклад, в республіках Середньої Азії, куди 1944 року було їх депортовано, чи на територіях навколо Криму, де вони оселялися, аби бути ближче до омріяної Батьківщини. Стежили й за окремими представникам народу, де б вони не перебували.

Зокрема, у січні 1957 року до Ленінграда до одного з керівників руху за повернення до Криму Ібрагіма Рамазанова чекісти підіслали резидентку «Москвічку». Її завданням було встановити особи інших керівників кримськотатарського руху та з’ясувати їхні плани. Резидентка повідомляла кураторам, що Рамазанов розповів про свої поїздки 1956 року до Грузії, а також Одеси й Баку. Зокрема згадував, що в Баку відвідав професора фізики місцевого університету Рахмі Гасан Огли Гасанова-Тарпі. «Москвічка» переповіла, що бакинського професора Рамазанов назвав надією кримських татар. Співробітники КГБ одразу ж вчепилися в цю інформацію та встановили, що професор – уродженець Бахчисараю, його найближчі родичі були провідниками кримськотатарського руху й піддані репресіям совєтської влади ще у міжвоєнний період. Також, за даними «Москвічки», Рамазанов зустрічався з кримським татарином Аметом Озенбашли, який вже розроблявся одеськими КГБ-істами.

У Ленінграді резидентка втерлася в оточення Рамазанова, зокрема познайомилася з безпосередніми учасниками руху за повернення до Криму: Якубом Усейновим, Костянтином Ендеком, Євгенієм Евланом та Шакіром Алієвим. Ще одне цінне знайомство чекістської аґентки – директор одного з московських заводів Гафаров. Від нього «Москвічка» дізналася про діяльність у Ташкенті «Спілки письменників кримських татар», очолюваної Шамілем Алядіновим. Останній, нібито, мав дозвіл на збирання матеріалу з історії життя кримських татар на півострові у 1920-1941 роках. На основі цих матеріалів Алядінов мав намір підготувати дослідження, в якому показати внесок кримських татар у розвиток місцевого сільського господарства. За повідомленням «Москвічки», дослідження мало бути використане в процесі боротьбі за повернення.

Ще одним «здобутком» резидентки стала інформація про листування кримськотатарської інтеліґенції. Вона повідомила до КГБ, що тексти писалися татарською мовою арабським шрифтом.

Допоки «Москвічка» нишпорила за татарами у Ленінграді, УКГБ Кримської області відправило до Мелітопольського району Запорізької області аґентів «Шевченка», «Миколу»та «Міщенкову». Потреба в цьому була викликана тим, що на Мелітопольщині проживало чимало кримських татар. Аґенти повідомляли, що татари в районі оселяються за принципами земляцтва, тобто групуються за населеними пунктами, в яких вони мешкали в Криму. Такий поділ пояснювали підготовкою до можливого повернення на півострів, аби разом оселитися в населеному пункті, де мешкали до депортації. Природно, це також непокоїло совєтську спецслужбу.

Тим часом у КГБ звітували, що упродовж 1957 року до паспортного столу Управління міліції надійшли понад 100 заяв від кримських татар з вимогою прописати їх на території Кримської області. Дехто також вимагав разом із пропискою повернути майно (зокрема, й житло) або ж компенсувати їхню вартість. Зокрема, кримський татарин Ридван Гафаров, який на той час проживав в Узбекистані, писав: «…переконливо прошу Вас повернути мене до свого рідного краю, повернути мій дім й мої речі, незаконно конфісковані у 1944 році».

Багато татар, зауважували у КДБ, писали заяви не лише про власне повернення на Батьківщину, але й від імені усього народу. Зокрема, викладач математики Різа Асанов у своїй заяві зазначав, що лише у Криму татари можуть відновити свої національні школи, рідну мову тощо. Студент четвертого курсу фізико-математичного факультету Ферганського політехнічного інституту Ісмет Ізедінов в одній із своїх заяв до паспортного столу Управління внутрішніх справ Кримської області писав: «…кримські татари залишаються поки безправними, приреченими на вимирання». При цьому прохав невідкладно вирішити питання щодо повернення татар до Криму.

Татари не лише вимагали повернення у заявах, але й продовжували поодинці та групами відвідувати Кримську область. Оглядали свої колишні будинки та інші будівлі, говорили місцевим жителям про своє швидке повернення на півострів. Дехто намагався без дозволу залишитися на проживання у Криму, особливо в сільській місцевості. Лише за літо 1957 року через аґентуру було виявлено 19 кримських татар, що намагалися залишитися в області. Усіх, за допомогою міліції, вигнали з півострова.

Полювання на цих самопоселенців, а також на татар, які відвідували Крим, було важливою частиною роботи совєтської спецслужби. Для їхнього виявлення та з’ясування «ворожих» намірів залучалися найфаховіші аґенти КГБ, а під аґентурний нагляд бралися рідні та знайомі виселених кримських татар, які ще проживали в Кримській області.

 

(Продовження у наступному числі)

Юрій Щур, кандидат

 історичних наук,

керівник науково-

дослідницького проєкту

“Повернута спадщина”

 

 

 

 

 

Share198Tweet124
Previous Post

ПУТІН ЗАЯВИВ, ЩО ГОЛОВНИЙ ТЕПЕР В УКРАЇНІ СТЕФАНЧУК

Next Post

КОМПОЗИТОР, РЕВОЛЮЦІОНЕР, ВИХОВНИК ДЛЯ МОЛОДІ

Related Posts

Джин (Євген) Дуб: українець, який допомагав будувати Едмонтон

15 Жовтня, 2026

Офісна будівля «The Edge» Архітектор, містобудівник, меценат, громадський діяч і людина, яка впродовж десятиліть підтримує українське життя в Канаді —...

«Я СИН УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»   

24 Вересня, 2026

Саме цими словами починається книга спогадів, віршів та афоризмів Івана Рйопки, який нещодавно завершив свій земний шлях у Торонто. Народився...

Скарби Києва у Лондоні: деколонізація українського мистецтва у світі

Скарби Києва у Лондоні: деколонізація українського мистецтва у світі

23 Вересня, 2026

У всесвітньо відомому Музеї Вікторії та Альберта (V&A) у Лондоні відкрилася унікальна експозиція «Сакральні скарби із Києва» (Sacred Treasures from...

Михайло Грушевський: історик, науковець і державотворець

Михайло Грушевський: історик, науковець і державотворець

23 Вересня, 2026

(До 160-ої річниці від дня народження) Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 року в Холмі. Ще в Тифліській гімназії...

Next Post
Визвольна боротьба на повоєнній сумщині (1946-1947 роки)

ЗЛЕТ СУМ В АМЕРИЦІ

Реклама

Газета виходить за підтримки Уряду Канади

520px-Government_of_Canada_signature

Інформація

  • Про нас
  • Редакція
  • Розсилка
  • Реклама
  • Спонсори
  • Оголошення
  • Архів

Соцмережі

HominForumTV

© Гомін України, | Усі права застережено.

Політика конфіденційності            Умови використання

Powered by Urban Block Media 

Welcome Back!

Login to your account below

Forgotten Password?

Retrieve your password

Please enter your username or email address to reset your password.

Log In

Add New Playlist

No Result
View All Result
  • Головна
  • Усі новини
    • Акценти
    • Діаспора
    • Економіка та бізнес
    • Жіноцтво
    • Збройні Сили України
    • Історія
    • Канадські події
    • Література і мистецтво
    • Молодь
    • Навколо світу
    • Наука і освіта
    • Новини з України
    • Політика
    • Посмертні згадки
    • Релігія і філософія
    • Спорт
    • Українці в Канаді
  • Світ
  • Україна
  • Канада
  • Новини
  • Політика
  • Форум ТБ
  • Оголошення
  • en EN
  • uk UA
HominForumTV

© Гомін України, | Усі права застережено.