(До століття від народження)
Катерина Кричевська, яка народилася 2 вересня 1926 року в Києві, належала до славетної родини українських малярів. Її батько, Василь Васильович Кричевський (1901–1978), був відомим мистцем, графіком і художником кіно, який працював із режисером Олександром Довженком над фільмом «Земля». Він був сином Василя Григоровича Кричевського (1873–1952), діда Катерини, видатного маляра, графіка, педагога, архітектора та дизайнера, автора знаменитої будівлі Полтавського земства та дизайну Державного герба УНР. Мати Катерини, Олена, також була талановитою художницею.
Малювати Катерина почала змалку. Спочатку навчалася в київській середній школі, а згодом у Київській художній школі, яка тоді містилася в будинку на вулиці Володимирській. У 1943 році, у віці 17 років, вона взяла участь у виставці, де були представлені 216 київських мистців, від знаних корифеїв до молодих школярів.
Наприкінці того ж року родина Кричевських була змушена залишити Київ, а згодом і Україну. Після поневірянь через Львів родина опинилася у Празі. У чеському містечку Моджани Катерина вступила до мистецько-промислової школи. Їй тоді було лише 17 років. Її батько тим часом малював краєвиди Праги, яка надихала його своєю красою.
Через рік Кричевські опинилися у Відні, а згодом у Гайдельберзі, де Катерина навчалася мистецтва в місцевому університеті. У 1949 році кораблем «Генерал Гоуз» вони прибули до Бостона, а звідти потягом вирушили до Каліфорнії.
Катерина Кричевська активно входила в мистецьке життя української діаспори. Вона була присутня на «Першій зустрічі українських мистців Канади й Америки з громадянством Торонто», де зустріла знайомих із Європи, серед них Марка Антоновича, Василя Янішевського, Василя Барку, Уласа Самчука та інших.
У 1959 році в каліфорнійському Пало-Альто мисткиня влаштувала персональну виставку в галереї Ірини Шведе (Szwede). Від 13 лютого до 1 березня 1962 року в галереї «Ми і Світ» у Торонто тривала перша виставка акварелей Катерини Кричевської з Каліфорнії, організована власником галереї Миколою Колянківським. Мисткиня представила 40 робіт. Серед відвідувачів були відомі мистці Мирон Левицький і Микола Бідняк.
Свій мистецький світогляд і майстерність Кричевська значною мірою сформувала вже на чужині. Вона не пішла шляхом модернізму, а залишилася вірною відображенню дійсності в природі. Її роботам властиві природність і натуралізм, а в пейзажах легко впізнати місця, де вона працювала. На її акварелях постають куточки Каліфорнії, а також яскраві краєвиди Путивля, Бахчисарая, Ярославового Валу та інших місць.
Смілива експресія, позитивно заряджена енергія та любов до земної краси визначали її пейзажне малярство. Кричевську цікавила природа в різні пори року, і вона майстерно передавала її атмосферу та настрій. Зимові краєвиди в імлі сповнені ніжного ліризму. Українські села вона зображувала романтизовано, але водночас вони залишалися близькими й рідними українському глядачеві. Архітектура церков також приваблювала мисткиню, і вона вміло передавала їх у своїх композиціях.
Техніка, свіжість кольорів і любов до сюжетів полонять глядача та переконують, що для Катерини Кричевської мистецтво було значно більшим за професію. Воно стало її життєвою необхідністю.
Основу творчості мисткині становлять пейзажі з деревами, річками та озерами. Серед її акварелей із виразною українською тематикою «Київ з Дніпра», «Канів», «Весна в Карпатах», «Зима в Карпатах», «Карпатські гори», «Український краєвид», «Переправи на Дніпрі», «Русалки» та інші. До цього переліку належать також «Українські дівчата», «Українське село», «Дерев’яна церква», «Михайлівський монастир у Києві», «Ворожіння», «Різдвяна ніч», «Майська ніч» та інші роботи.
Переважна частина картин Кричевської вирізняється кольористичною експресією та бурхливим темпераментом. Вона наносила фарби широкими площинами на аркуш паперу, ощадно й лаконічно. Мисткиня добре передавала перспективу та безмежність горизонту. Особливо любила малювати квіти.
18 квітня 1958 року Катерина познайомилася з Драґо Росандічем, а 29 грудня 1959 року вони одружилися. Відтоді мисткиня стала носити прізвище Кричевська-Росандіч.
Загалом Кричевська-Росандіч мала понад 50 персональних і понад 50 групових виставок. Її творчість представлена у Вашінґтоні, Клівленді, Торонто, Едмонтоні та багатьох інших містах. В Едмонтоні вона влаштувала сім виставок.
Перша з них відбулася 15–16 листопада 1975 року в залі Українсько-канадського музею-архіву. На ній було представлено 56 робіт: 10 виконаних ґвашем, 11 олійних та решта акварельних пейзажів. Тож Катерину Кричевську-Росандіч можна вважати передусім акварелісткою. За словами мистецтвознавця Івана Кейвана, серед найвартісніших акварелей виставки були «Руїни замку», «Пристань в Сан-Франциско», «Тихий ранок», «Старе Чікаґо», «Ґондолі», «Монтерей» та інші.
Друга виставка творів Кричевської-Росандіч в Едмонтоні відбулася 1978 року, а 22 вересня на ній виступив мистецтвознавець Іван Кейван. 1–3 травня 1981 року тривала третя виставка під назвою «Старовинна Україна», на якій було представлено 40 творів. 11–13 листопада 1983 року відбулася експозиція 36 картин Катерини Кричевської-Росандіч і 28 тканин Петрусі Пелех.
6 травня 1988 року в Едмонтоні відкрилася виставка картин Кричевської-Росандіч зі США, на відкритті якої головне слово виголосила Лідія Шулякевич. У Галереї ПЛАСТ в Едмонтоні 26–28 квітня 1991 року експонували 30 малярських творів мисткині. Це була її шоста виставка в місті, організована з нагоди 100-річчя українського поселення в Канаді.
У 1994 році в салоні пані Софії Скрипник, яка організувала всі сім виставок мисткині в Едмонтоні, відбулася виставка Кричевської-Росандіч із Сан-Франциско. Відгук про неї написав Юхим Красноштан.
Важливе місце у виставковій діяльності Кричевської-Росандіч посідає Торонто. Виставка творів Кричевських, батька Василя та доньки Катерини, відбулася 10–25 грудня 1972 року в галереї «Фокус» у Торонто. Про неї повідомляв тижневик «Гомін України» у числі 50 (1229) від 2 грудня 1972 року. Наступні виставки мисткині відбулися у приміщенні Інституту св. Володимира 1978 року та в галереї «Мерітус» 1981 року.
Інші експозиції творів Кричевської-Росандіч проходили в Нью-Йорку (1959), Клівленді (1967), Чикаґо (1970), Детройті (1975), Монреалі (1977), Філядельфії (1983), Денвері (1986), Вінніпезі (1988), Києві (2006), а також кілька разів у Каліфорнії та інших містах США й Канади.
За своє життя Катерина Кричевська-Росандіч намалювала близько 1 000 картин, які зберігаються в музеях і приватних колекціях.
Катерина Кричевська-Росандіч померла 3 листопада 2021 року.
Павло Лопата
