Зустріч президентів Сполучених Штатів і Китаю Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна мала всі ознаки великої дипломатичної події. Китайський лідер здійснив державний візит до США — найвищий за статусом формат поїздки, який є доволі рідкісним в історії американсько-китайських відносин. Проте за масштабними церемоніями, військовими почестями та символічними жестами не послідувало такого ж масштабного прориву у відносинах двох держав.
Зустріч відбувалася у складний для обох лідерів момент. Вашинґтон був зосереджений на війні з Іраном і наближенні проміжних виборів до Конґресу, тоді як Пекін готувався до важливих партійних зборів на тлі економічних проблем і змін у військовому керівництві. Тому від саміту не очікували фундаментальної угоди, а радше прагматичного зниження напруження між двома найбільшими економіками світу.
Демонстрація поваги та дипломатична символіка
Важливим символом візиту стала зустріч Сі Цзіньпіна на авіабазі «Ендрюс» неподалік Вашинґтона. Дональд Трамп особисто привітав китайського лідера — крок, який у джерелі характеризується як безпрецедентний для американських президентів протягом останніх шести десятиліть.
Після короткого спілкування та фотографування делеґації вирушили до Вашинґтона. Однак уже на цьому етапі візит опинився в центрі уваги не лише через дипломатію, а й через конфлікт адміністрації Трампа з американськими медіа.
Провідні американські телеканали не висвітлювали прибуття Сі на авіабазі. Раніше адміністрація президента обмежила доступ до Білого дому для низки великих медіа, звинувативши їх у поширенні неправдивої інформації. У відповідь найбільші телемережі оголосили бойкот офіційним заходам за участю президента.
У результаті момент зустрічі двох лідерів транслювали переважно менші американські телеканали та міжнародні інформаційні агентства.
Торговельне перемир’я замість великої угоди
Однією з головних тем переговорів залишилися торговельні суперечки. Ще до зустрічі лідерів було оголошено про продовження торговельного перемир’я між США та Китаєм.
Його суть полягає у взаємних поступках: Вашинґтон призупиняє дію частини мит проти китайських товарів, тоді як Пекін відкладає обмеження на експорт рідкісноземельних та інших критично важливих мінералів. Ці ресурси мають велике значення для виробництва автомобілів, напівпровідників, літаків, електроінструментів та іншої сучасної продукції.
Китай прагнув продовжити домовленість на довший термін, однак американська сторона наполягла на коротшому періоді, після якого країни мають перейти до переговорів про повноцінну торговельну угоду.
Таким чином, сторони фактично отримали час для подальших переговорів, не загострюючи торговельного конфлікту в момент, коли і Вашингтон, і Пекін мають інші важливі політичні та економічні виклики.
Штучний інтелект і боротьба за технологічне лідерство
Ще одним важливим напрямом переговорів став штучний інтелект. США та Китай прагнуть відігравати провідну роль у розвитку цієї технології, однак бачення її майбутнього у двох держав суттєво відрізняється.
Дональд Трамп напередодні зустрічі заявляв про небажання запроваджувати нові обмеження у сфері штучного інтелекту. Китайський лідер, своєю чергою, наголошував на необхідності забезпечити людський контроль над розвитком технології.
Ця різниця показує, що суперництво між Вашинґтоном і Пекіном давно вийшло за межі торгівлі. Воно охоплює технології, виробництво, стратегічні ресурси та питання майбутнього глобального лідерства.
Тайвань
найчутливішим питанням
Особливе місце у відносинах США і Китаю традиційно посідає Тайвань. Під час переговорів Сі Цзіньпін закликав Вашинґтон зайняти позицію, спрямовану проти незалежності острова, та діяти обережно.
Дональд Трамп публічно не розкривав деталей цієї частини переговорів. Питання Тайваню залишається надзвичайно чутливим для американської внутрішньої політики та відносин Вашинґтона з Пекіном.
Одним із важелів американської політики залишається постачання озброєнь Тайваню. Сам Трамп називав це питання важливим козирем у переговорах із Китаєм.
А де ж Україна?
За перебігом зустрічі уважно стежили й у Києві. Напередодні переговорів президент України Володимир Зеленський повідомив, що просив Дональда Трампа закликати Китай вплинути на Владіміра Путіна з метою припинення війни або її деескалації.
Зокрема, йшлося про можливість енергетичного перемир’я.
Чи передав Трамп це прохання китайському лідерові — публічно не повідомлялося. Водночас українське питання не належало до основних тем саміту.
Проте повністю війну Росії проти України сторони не оминули. Китайське Міністерство закордонних справ повідомило, що президенти обмінялися думками щодо основних міжнародних і регіональних питань, серед яких була названа і «криза в Україні». Жодних детальних пояснень щодо цієї частини розмови ані Пекін, ані Вашинґтон не оприлюднили.
Для України важливим залишається сам факт участі Китаю в міжнародних дипломатичних процесах навколо війни. Пекін підтримує тісні відносини з Москвою, а тому його потенційний вплив на російське керівництво залишається предметом уваги Києва та західних держав.
І все ж — дві панди
Мабуть, найтеплішим і водночас найбільш символічним результатом візиту стало повернення до американсько-китайських відносин так званої «панда-дипломатії».
Китай оголосив про передачу двох великих панд американському зоопарку в Атланті. Їхні імена — Пін Пін та Фучуань, що, за наведеним у джерелі тлумаченням, пов’язані зі значеннями «мир» та «подвійне благословення».
Панда давно стала одним із найвідоміших символів китайської дипломатії. Передача цих тварин іншим державам традиційно розглядається як жест дружби та доброзичливості.
Тож після періоду значного охолодження відносин між Вашинґтоном і Пекіном дві панди стали своєрідним дипломатичним знаком: сторони не подолали своїх фундаментальних суперечностей, але продемонстрували готовність не допустити подальшого погіршення відносин.
Саміт без великого прориву
У США зустріч Трампа і Сі вже стала предметом політичних суперечок. Критики з Демократичної партії наголошували на тому, що за значними церемоніями та пишністю візиту бракувало конкретних результатів.
Водночас критика пролунала і з боку республіканців. Сенатор Том Тілліс заявив, що президент відступив від жорсткої лінії щодо Китаю, яку декларував під час виборчої кампанії.
Проте сам формат зустрічі свідчить про інше: Вашинґтон і Пекін, попри гостре стратегічне суперництво, зацікавлені в тому, щоб не допустити неконтрольованої ескалації.
Показовою стала й тривалість безпосереднього спілкування лідерів. За три дні візиту на прямі переговори припало близько двох годин. Порівняно з масштабом питань, які визначають відносини двох держав, це небагато.
Сі Цзіньпін завершив зустріч традиційним закликом уникати так званої «пастки Фукідіда» — сценарію, за якого суперництво між державою, що набирає сили, та усталеним світовим лідером може перерости у відкритий конфлікт.
Саме це, мабуть, і є головним підсумком зустрічі. США та Китай не вирішили своїх ключових суперечностей щодо торгівлі, технологій, Тайваню та глобального впливу. Вони також не досягли прориву щодо війни Росії проти України.
Але сторони продемонстрували готовність продовжувати діалог і шукати механізми, які дозволять контролювати конфлікти між двома світовими державами.
У великій геополітиці іноді й це вже є результатом. А цього разу символом обережного потепління стали дві панди — замість великої дипломатичної угоди.
Михайло Гуцман
