Через скорочення американської допомоги та переключення уваги міжнародної спільноти на війну в Ірані, Київ змушений звертатися до нових союзників за фінансовою та військовою підтримкою.
Отож, з весни 2026 року Україна почала просувати свої перевірені в боях технології безпілотних літальних апаратів на експорт до країн Близького Сходу, приділяючи особливу увагу країнам Перської затоки, які стикаються із загрозою з боку іранських безпілотних бойових апаратів.
Хоча країни цього регіону (зокрема ОАЕ та Саудівська Аравія) брали участь у посередництві та обміні військовополоненими, вони все ж дотримувалися нейтралітету у стосунках з Росією, не пішли на запровадження економічних санкцій щодо Москви чи на її дипломатичну ізоляцію.
Тому у нещодавньому дипломатичному турне президента Володимира Зеленського, що відбулося в березні 2026 року, Україна мала на меті переконати країни Перської затоки зайняти більш чітку позицію щодо Росії: дати зрозуміти що це їх спільний ворог, а Київ може бути для них цінним і перевіреним партнером у боротьбі проти нього. Підсумки були доволі успішні: Україна підписала важливі угоди про співпрацю в галузі оборони з низкою держав.
Зокрема, значним досягненням перемовин стало підписання двох довгострокових угод про стратегічне партнерство на наступне десятиліття. Серед них — домовленості про співпрацю із Саудівською Аравією та Катаром, тоді як переговори щодо аналогічної угоди з ОАЕ ще тривають. Для українських виробників оборонних технологій ці домовленості відкривають нові міжнародні перспективи. Їхня сумарна цінність може сягнути мільярдів доларів, адже партнери прагнуть організувати спільне виробництво як на території України, так і в регіоні.
За умовами укладених угод, Україна експортуватиме дрони-перехоплювачі — недорогі безпілотні літальні апарати, призначені для збивання БПЛА типу «камікадзе» (таких як «Шахед»). Вартість одного апарата становить приблизно від 2 000 до 3 500 доларів. Крім того, планується експорт морських дронів, зокрема, військово-морського дрона «Магура», який може бути оснащений повітряними перехоплювачами для захисту морських торговельних шляхів та прибережної інфраструктури.
Разом з тим, Україна ділитиметься досвідом — держава направила понад 200 військових фахівців до Кувейту, Йорданії, Саудівської Аравії, Катару та ОАЕ для проведення навчання та надання допомоги у захисті об’єктів критично важливої інфраструктури від атак безпілотних літальних апаратів.
Угоди також містять пункти про створення «тіньових» заводів за кордоном та спільну розробку оборонних технологій.
Ця торгівля є основним інструментом «дронної дипломатії».
Таким чином, Україна прагне отримати взаємну підтримку від іноземних партнерів, зокрема, у вигляді поставок енергоресурсів. За словами президента, завдяки турне йому вдалося домовитися про постачання дизеля для України принаймні на рік. Також на етапі перемовин перебувають питання щодо імпорту ракет для систем ППО «Патріот» або ж списаних винищувачів Mirage 2000-5EDA з Катару.
За оцінками оборонного сектору, успішний експорт дронів може сягнути мільярдів доларів на рік, ставши опорою для післявоєнного економічного відновлення України.
Олександра Чорна
