«…Наша програма ясна і чітка. Нікому не хочемо робити кривди, хочемо, щоб у нашій країні запанувала правда, право й справедливість!…»:
26 жовтня – 85 років з дня обрання о. Августина Волошина прем’єром Карпатської України
Наприкінці 1930-х років події у Європі розвивалися дуже швидко. Версальська система не витримувала натиску «молодих» диктатур і повоєнна мапа зазнавала суттєвої кореляції. Тоді ж з’явився шанс державотворення для українців, яким переможці Першої світової відмовили у стремлінні панувати на своїй землі.
У 1938-1939 роках тривала боротьба за Карпатську Україну, яка співпала з гострою політичною кризою в Центральній Європі напередодні Другої світової війни. Від 1919 року Закарпаття було складовою частиною Чехословаччини, доля якої розглядалася на Мюнхенській нараді чотирьох держав Європи («Мюнхенська змова»). Ситуація в Чехословаччині мали безпосередній вплив на події в Карпатській Україні.
5 жовтня 1938 подав у відставку чехословацький президент Едвард Бенеш. Цим скористалися українські автономісти, які проголосили 11 жовтня автономію Підкарпатської Русі. Тоді ж було створено перший український уряд Карпатської України на чолі з Андрієм Бродієм. Однак новопосталий уряд через свою проугорську політику викликав незадоволення представників українського напряму. 26 жовтня 1938 року Бродія було усунуто з посади голови уряду і новим прем’єр-міністром Карпатської України обрано Августина Волошина.
Отець Августин Волошин був одним із локомотивів українського національного відродження на Закарпатті. Боровся проти жорсткої мадяризації краю. Василь Ґренджа-Донський писав з цього приводу: «Найбільшою заслугою о. Волошина є те, що в ті часи найбільшої мадяризації пише і видає книжки, шкільні підручники і редагує майже єдину на той час газету “Наука” … Працює в Товаристві святого Василія Великого, а коли мадярська влада закрила це Товариство, організовує разом з іншими друкарню і книгарню “УНІО”». Августин Волошин – автор кількох десятків шкільних підручників, граматик, читанок, букварів. Очолював Педагогічне товариство Підкарпатської Руси, організатор Учительської громади, почесний голова «Просвіти».
Крім того, значну роль відіграв о. Августин Волошин в економічному відродженні Карпатської України. Він чітко усвідомлював, що саме тут основа політичної незалежності і культурного розвитку краю: багато зробив для створення кооперативів, став засновником і головою Крайового кооперативного союзу, Підкарпатського банку, асекураційного товариства «Бескид», фабрики дзвонів «Акорд» в Ужгороді, фабрики свічок «Геліос» у Горянах, фабрики сірників у Чинадієві тощо.
За короткий час свого існування уряд Волошина намагався вирішити ряд важливих соціально-економічних і культурних питань. Почалося й формування збройних сил Карпатської України – «Карпатської Січі». Уряд Карпатської України діставав всебічну підтримку з боку населення Західної України, української діаспори європейських країн, США та Канади, що вбачали в автономній державі зародок майбутньої Соборної України.
Однак, угорський уряд мав територіальні претензії на українські землі. Апелюючи до рішення Віденського арбітражу від 2 листопада 1938 року про передачу південної частини Закарпаття з містами Ужгород, Мукачево, Берегово, Чоп до Угорщини, розпочав жорстку експансію. Відповіддю українців стало проголошення незалежності Карпатської України на засіданні Сойму 15 березня 1939 року Першим Президентом незалежної Карпатської України також став Августин Волошин, прем’єр-міністром – Юліан Ревай. Сойм визнав державною мовою українську, затвердив державний гімн й державний прапор із синього та жовтого кольорів. Того ж дня Угорщина вступила на територію щойно проголошеної незалежної держави. Сили були нерівні, невелика кількість січовиків і загонів самооборони не могли протистояти регулярними угорськими військам.
