Історія Ліґи Українок Канади – Відділ Етобіко.
Відділ ОЖ ЛВУ в Етобіко (колишньому Нью-Торонті) засновано 26 березня 1961 року.
Відділ очолила пані М. Сулига, а першими членкинями були А. Конюх, М. Мачуга, І. Ґоянюк і М. Курилець.
Вже перші кроки діяльності відділу засновниці мали велику стратегічну мету — створення сильної організації, яка розвиватиме Українську громаду в Канаді та одночасно працюватиме для спільної мрії — визволення України з-під совєтської окупації та відродження Української Держави. Усі розуміли, що праця буде важкою, а боротьба тривалою — навіть на кілька поколінь.
З усвідомлення великої потреби у вихованні майбутнього покоління патріотичних українців — освічених та свідомих свого національного коріння, було вирішено організувати Рідну Школу ім. Тараса Шевченка. А відділ ОЖ ЛВУ став її спонсором. Першою директоркою була п-і М. Малащук. Також заходами членів ОУВФ придбано власний культурний центр (домівку) — «Український Дім ім. Т. Шевченка», який було посвячено 10 листопада 1963 р.
Маючи вже своє власне приміщення, організації могли ще більше розгорнути свою працю. І так було реалізовано задум відкриття дитячого садка в Домі, спонсором якого був також відділ ОЖ ЛВУ.
Щоби розвивати новостворені освітні і культурні центри, відділ організовував забави, робив збірки на Коляду і Великдень, влаштовував фестини, переводив збірки на Визвольний фонд. Членкині відділу організували ланцюговий чайок та інші події. Гроші передавалися на потреби суспільної опіки та виховання дітей і молоді.
В 1964 – 65-му роках головою відділу була п-і А. Бурій. За її головства організовано 10 забав спільно з ЛВУ і Рідною Школою. Щоби поступово сплачувати борги, що тяжіли на Домі, членкині ОЖ ЛВУ ходили з колядою, зорганізовано фестини, а відтак відзначено бенкетом 5-річчя існування Школи, на якому господарем був відділ ОЖ ЛВУ.
Управа відділу ОЖ ЛВУ організувала для молоді курси писанкарства, вишивання, а теж Андріївські вечори, щоб пояснювати молоді багатство наших традицій.
12 квітня 1966 р. на річних Загальних зборах головою відділу обрано пані А. Предко. За її головства припадає відзначення 5-річчя існування і праці ОЖ ЛВУ в Етобіко. Членкині ОЖ ЛВУ з Етобіко завжди брали участь в організаційних імпрезах та Окружних нарадах в Торонті, Гамільтоні, на подіях інших відділів ОЖ ЛВУ. Делегатки ОЖ ЛВУ до Комітету Українок Канади, відділ Торонто, брали участь у засіданнях, а зокрема у відзначенні 100-річчя Канади. Через ГУ ОЖ ЛВУ відділ передав кілька вишивок на «Експо» в Монреалі, а одержані за них гроші призначено на фундацію ім. Тараса Шевченка у Вінніпезі.
Тверді основи для розвитку відділу заклали М. Амброз, А. Бабʼяк, Т. Баран, Дж. Блаженко, А. Боєчко, А. Бурій, А. Головата, А. Дмитраш, М. Дудар, Я. Ігнаш, М. Каваць, О. Кошіль, А. Курган, М. Курилець, А. Литвак, К. Лойко, П. Мартинюк, М. Мачуга, О. Мороз, М. Москаль, О. Мулик, А. Предко, А. Сорока, Е. Фенцор, О. Шевчук, М. Шемлій.
У 1968 р. головою обрано О. Мороз. За її каденції зорганізовано дитячий садок (світличку) та хор ОЖ ЛВУ (згодом його перебрав О СУМ). Делеґатки відділу, під проводом п-і О. Мороз, брали участь в Окружній нараді ОУВФ в Гамільтоні.
Тоді жертвували на памʼятник жінці-героїні $60,00, які відтак передано на памʼятник Лесі Українці в Торонті.
У 1969 р. головою обрано п-і Е. Фенцор, яка рівночасно на ІІ-ій Крайовій сесії Обʼєднання Жінок ЛВУ була обрана членом ГУ (тодішньої Централі) ОЖ ЛВУ. Запроєктовані управою ОЖ ЛВУ збірки допомогли ГУ ОЖ ЛВУ зреалізувати два великі задуми на українську виставку в Каса Ломі – спорудити історичні постаті княгині Ольги і Володимира Великого.
У 1970 році головою відділу стала Р. Росоляк, яка продовжувала намічені пляни для розбудови нашої організації. Головою на 1971 рік обрано п-і О. Дзюбанівську.
Як звичайно, відділ ОЖ ЛВУ включався в усі імпрези ОУВФ, члени допомагали О СУМ організувати для дітвори писання писанок, чим займалася РШ. В тому допомагали деякі члени Батьківського комітету РШ, які водночас є членами відділу ОЖ ЛВУ.
Влаштовувано Йорданські Свят-вечори і свячене для громади, а для плекання товариського життя — забави, новорічні зустрічі. Відбулася зустріч із письменницею О. Мак. Члени брали участь у проти-совєтських маніфестаціях під ратушею міста, у демонстрації проти заборони Папою приїхати патріярхові Й. Сліпому до Америки і Канади, у великій і голосній демонстрації проти Косигіна в Торонті і ін.
У 1975 р. головство відділу перебрала п-і А. Предко, а далі її заступала п-і К. Суржик.
Того ж року зорганізовано вдалу імпрезу на пошану Головного командира УПА генерала Романа Шухевича — Тараса Чупринки, на якій зі словом виступив ген. секретар ТУ ЛВУ п. В. Дідюк, а з інформаціями про перебіг Міжнародньої конференції жінок у Мехіко – голова ГУ ОЖ ЛВУ О. Заверуха.
Праця задля здобуття Незалежності України та зміна назви.
У 80-х та 90-х роках праця відділу ЛУ-окК Етобіко була зосереджена на продовженні боротьби за визволення України з-під совєтської окупації та здобуття нею незалежності і суверенітету.
Відділ ЛУ-окК Етобіко організовував та брав участь в акціях протесту проти політики совєтської комуністичної влади в Україні, вимагав звільнення українських політв’язнів, дисидентів та підтримував їхні родини. Писали заяви та листи до парламенту Канади, депутатів федерального і провінційних парламентів, місцевих депутатів, виступали на різноманітних форумах жіночих організацій Канади, виходили з акціями на захист людських прав та боролися за відродження Української Церкви в Україні. Членкині відділу підтримали участь в акціях проти замовчування совєтським урядом правди про Чорнобильську катастрофу 1986 року, зокрема в маніфестаціях в Оттаві.
Одночасно продовжували виховувати дітей та молодь в українському дусі та передавати традиції. Не припинялася активна підтримка України та громади у Канаді, яка потребувала не лише фізичних та моральних зусиль, а й коштів, які збирали за допомогою різних подій, концертів, колядувань та ін. Відділ фінансово підтримував Фонд Оборони України, Фонд будови Дому, місцеві парафії, СУМ, видавництво «Гомін України», та багато інших добрих цілей.
Найвеличнішою подією для усіх Українців світу стало відновлення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Багаторічна визвольна боротьба і жертовна праця нарешті призвела до перемоги і втілення одвічної спільної мрії — становлення Української Держави. Саме тоді Ліґа Визволення України та Об’єднання Жінок Ліґи Визволення України взяли собі нову назву — Ліґа Українців Канади та Ліґа Українок Канади. А відділ Лу-окК в Етобіко взявся до роботи з новою силою та натхненням — для підтримки України та української громади в Канаді.
Далі були нові виклики, нові завдання і багато праці для відродження і зміцнення незалежної Української держави та ще більшого згуртування української громади.
Прагнучи відстояти незалежність та демократичний розвиток України, членкині відділу Етобіко у співпраці з іншими відділами та організаціями ДФ, підтримували Революцію на ґраніті, Помаранчеву революцію в Україні, а відтак — і Революцію Гідності.
У 2006 році відділ очолила Марія Крет. Відділ працював дуже активно та заохочував жінок ставати членкинями ЛУ-окК. «Не має значення місце народження, вік, професія чи релігійна приналежність. Лише наскільки кандидатка є свідома патріотка і радо хоче працювати для добра української громади» — казала М. Крет. І членкині відділу ЛУ-окК Етобіко працювали над важливими і дуже цікавими проєктами та брали участь у різних знакових подіях.
У 2009 році Голова ЛУ-окК Етобіко Марія Крет взяла участь у відзначенні 100-ліття від дня народження та 50-ліття від дня загибелі провідника сл. пам. Степана Бандери у Мюнхені.
Важливим для Відділу Етобіко підтримувати пам’ять і знання про повоєнну еміґрацію (після Другої світової війни) та приїзд до Канади після таборів у Європі, третьої хвилі еміґрації , основу якої склали борці за волю України — колишні воїни УПА та члени ОУН. Тому відділ Етобіко у 2009 році активно долучився до одного з найбільших проєктів Крайової Управи «Пристань 21 – Pier 21», щоби вшанувати, зібрати та зберегти свідчення людей, які прибули до Канади через Галіфакс після Другої світової війни. Цей проєкт під назвою «To the Shores of Freedom» («До берегів свободи») був здійснений спільно з ЛУК.
5 листопада 2013 року ЛУ-окК разом із ЛУК та СУМ Етобіко організували святкування ювілею — 50 років Дому ім. Тараса Шевченка в Етобіко.
Від моменту незаконної анексії Криму та вторгнення росії в Україну в 2014 році, відділ Етобіко взяли участь і підтримали створення різних гуманітарних фондів, зокрема фонду «Ангели Хоронителі України».
Від 2017 року Ліґу Українок Канади відділ Етобіко очолила Маруся Костів, гідно перейнявши працю відділу після відходу у вічність подруги Марії Крет. Новообрана голова продовжила і розвинула працю відділу.
Представниці ЛУ-окК Етобіко невтомно працюють, підтримуючи громаду та Україну.
А ще організовують події та беруть участь в громадських заходах, — як от у щорічному покладанні квітів до пам’ятника Українським воїнам у Торонто у День пам’яті — Remembrance Day. Організації Спільної коляди, Великодніх відзначень, Свята Героїнь, відзначення УПА, Шевченківських концертів.
Праця в умовах війни та повномасштабного вторгнення росії в Україну
З початком повномаштабного вторгнення росії в Україну, до Канади (зокрема в Торонто та Етобіко) прибуло багато українських жінок, які через війну були змушені покинути Україну. ЛУ-окК Етобіко відразу спрямував всі свої сили на допомогу та підтримку новоприбулих українців та їх родин. Жінок, які хотіли бути корисні громаді, радо прийняли до ЛУ-окК Етобіко і вони з завзяттям і вдячністю долучилися до праці. За останніх понад 4 роки відділ під керівництвом Марусі Костів підготував і представив українській і неукраїнській громаді чудові імпрези: Свято Героїнь та Вшанування Тараса Шевченка, показ українських фільмів та інші проєкти.
Дуже плідною та активною є співпраця ЛУ-окК Етобіко з Канадською Асоціацією Кримських Татар — The Canadian Association of Crimean Tatars та Canada Crimea Cultural Committee двічі організовували подію «Смак Криму», де представники кримсько-татарської громади готували та вчили усіх охочих варити традиційні страви киримли.
У травні 2025 року пам’ятним і важливим став показ документального фільму «Люди зі сталі» режисера Сергія Фоменка — про людей сталевої волі і відваги — «Азовців» — захисників Маріуполя та Азовсталі з виставкою та презентацією поезій Оксани Гурської. Показ відбувся в Українському Культурному центрі Олд Милл у Торонто. Організатори показу – Ліґа Українок Канади та відділ ЛУ-окК Етобіко. Кошти від цього та багатьох інших проєктів скеровано на підтримку фонду Ангели Хоронителі України — Guardian Angels of Ukraine Fund. Перегляд фільму «Люди зі сталі» підсилила експозиція виставок «Очі Маріуполя» та «Азов — янголи Маріуполя», яку організувала Оксана Гурська, дружина «Азовця» Геннадія Харченка, авторка поетичної збірки «Люди зі сталі».
Зв’язки з різними українськими громадськими організаціями та надбудовами.
Наш відділ співпрацює з іншими українськими жіночими організаціями: надбудовами та об’єднаннями — Світовою Федерацією Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), Організацією Українок Канади, Ліґою Українських Католицьких Жінок та Союзом Українок Канади. Наші членкині організовували та брали участь у вшануванні жертв Голодомору та підтримали спорудження пам’ятника у Торонто, організації Свята Героїнь, підтримці гуманітарних місій та реабілітації воїнів, і у всіх вшануваннях захисниць та захисників України. Голова відділу Маруся Костів брала участь участь у Світовому Конґресі Українців (СКУ) в Києві 2018 р. І також є на управі СКУ (у Контрольній комісії).
У 2020 р. під час З’їзду разом із членами ЛУК і СУМ наші членкині були на зустрічі з колишнім Прем’єр-міністром Канади Стівеном Гарпером.
Підтримуємо Конґрес Українців Канади – усі його рівні, — до яких також входять наші представниці, та беремо участь у їхніх подіях.
Велику підтримку від ЛУ-окК Етобіко отримує Українська молодь Наш відділ присвятив велику увагу виховній праці осередку СУМ Етобіко та СУМ в Канаді. Вже більше десяти років відділ Етобіко підтримує проєкти СУМ Теплом Зігріємо Серця, літні табори в Україні для молоді та дітей переселенців і військових.
Впродовж багатьох років існування, Ліґа Українок Канади в Етобіко проводила і продовжує проводити надзвичайно цінну роботу в українській громаді, підтримуючи українську культуру, релігію та традицій українського народу, у вихованні дітей та молоді, бере активну участь у акціях на підтримку України в її боротьбі з росією, підтримує фінансово Україну, пропагує українську культуру та традиції серед неукраїнських громад у Канаді.
Віримо у Перемогу України і працюємо для її скорішого наближення та розбудови України — разом!
Бо в єдності наша сила!
Слава Україні! Героям Cлава!
Оксана Соколик
