Про посилення міжнародної ізоляції росії свідчить неявка путіна на саміт БРІКС. Як це послабить кремлівський режим та якими можуть бути наступні кроки міжнародної спільноти — наприклад, виключення рф з Ради безпеки ООН?
Прорватися на саміт не вдалося
БРІКС — це об’єднання найбільших економік світу, що розвиваються: Бразилії, росії, Індії, Китаю та Південної Африки. 22 серпня у Південноафриканській республіці (ПАР) стартував XV саміт БРІКС. Запрошення взяти участь у саміті отримали 67 лідерів із країн Латинської Америки, Азії та Африки. Вони зустрічаються у Йоганнесбурзі очно вперше після закінчення пандемії коронавірусу.
Однак у березні Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт путіна за підозрою у викраденні українських дітей із непідконтрольних Києву територій до росії. А ПАР входить до числа країн, які підписали Римський статут, що зобовʼязує її виконувати рішення МКС і заарештувати путіна після приїзду.
Тож ще у липні на сайті офісу президента ПАР Сиріла Рамафоси з’явилася інформація, що президент рф владімір путін не буде учасником саміту БРІКС.
Правда, пропхнути очільника кремля “хоч опудалом, хоч тушкою” до Йоганнесбурґу все ж намагалися: сам Рамафоса просив у МКС дозволу не арештувати путіна, збирався змінити законодавство та насамкінець заявив, що очільник кремля виступить в онлайн-режимі — вже після того, як стало зрозуміло: ніякого путіна на саміті не буде.
“Беручи до уваги публічні дискусії та заяви щодо участі Південної Африки в Міжнародному кримінальному суді (МКС), адміністрація президента хотіла б пояснити, що Південна Африка залишається підписантом Римського статуту і продовжуватиме кампанію за рівне і послідовне застосування міжнародного права”, — уточнили у повідомленні на сайті президента ПАР.
У результаті кремлівського диктатора, як це вже бувало раніше (наприклад, на попередній зустрічі G20 в Індонезії), замінив його “аватар”, голова російського МЗС сергій лавров.
Болюча поразка
Відсутність путіна на саміті БРІКС — вельми болючий для росії факт. Адже рф покладає на альянс країн-учасниць великі надії: в умовах ізоляції з боку Заходу вона відчайдушно потребує союзників.
Як повідомляє “Радіо Свобода”, для москви важливо, що вперше за 10 років на порядку денному саміту стоїть питання розширення блоку — бо за останній рік багато держав, що розвиваються, виявили бажання вступити в співдружність. При цьому, за даними ООН, країни БРІКС складають 42% світового населення, тоді як учасниці G7 — лише 10%. Але до більшості БРІКС поки не дотягує, хоча це може стати реальністю, якщо вдасться домовитися про розширення блоку.
Не менш важливою темою цьогорічного заходу стане й запровадження єдиного платіжного засобу для розрахунків між членами БРІКС. Це цікаво країнам Ґлобального Півдня, котрим необхідно багато позичати для розвитку своїх економік для подолання структурних відставань та повернення боргів.
“Зацікавлені у вступі до БРІКС країни розраховують на довгі та дешеві кредити, а також інші пріоритети в економічних відносинах”, — підкреслив у коментарі Медузі партнер-засновник групи компаній “Movchan’s Group” Андрій Мовчан.
Тож можливість “подивитися в очі” всім ласим до кремлівських грошей і “вимутити” за це втілення якихось своїх політичних інтересів під час саміту путін нині втрачає. А з цим — і свій міжнародний імідж “великого і всемогутнього” правителя.
“Ми розуміємо, що пов’язані Римським статутом, але ми не можемо запросити когось, а потім заарештувати його. Ви можете зрозуміти нашу дилему. Ми будемо раді, якщо він не приїде”, — заявив в інтерв’ю “Mail&Guardian” перед самітом заступник президента ПАР Пол Машатіле.
А представник Державного департаменту США Метью Міллер підкреслив: “Немає кращого прикладу того, що авторитет росії у світі значно знизився, ніж те, що президент путін зараз навряд чи може перетнути кордони власної країни. Він є міжнародним ізгоєм, який навряд чи може перетнути власні кордони, побоюючись арешту”.
Чи можна “полагодити” Радбез
Втім, незважаючи на розв’язану нею аґресивну війну проти України, росії ще не встигли “відмовили від дому” на багатьох авторитетних міжнародних майданчиках. Зокрема, це Рада Безпеки ООН — постійно діючий орган Організації Об’єднаних Націй, на який Статут Організації покладає відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки.
“Органи ґлобальної безпеки повинні бути очищені. Перший крок вже давно перезрів — час нарешті вже позбавити росію права вето і виключити з Ради Безпеки ООН”, — підкреслив у серпні радник голови ОП Михайло Подоляк.
Раді безпеки належить до шести головних органів ООН. До його складу входять п’ять постійних членів — Велика Британія, Китай, рф (як правонаступниця срср), США і Франція; а також десять членів, що обираються Генеральною асамблеєю ООН на два роки за географічною ознакою. П’ять з десяти непостійних членів переобираються щороку.
Та беручи участь у роботі, ба більше, навіть головуючи у Раді безпеки ООН, кремль використовує цю трибуну для виправдання аґресії і розколу міжнародного співтовариства.
Розмови про реформування Ради безпеки точаться давно. Ще у травні генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерреш заявив про необхідність цього та змінення Бреттон-Вудської системи (міжнародна валютна система реґулювання комерційних та фінансових відносин між країнами, що підписали та ратифікували Бреттон-Вудську угоду 1944 року – ред.), аби вони відповідали “реаліям сучасного світу”.
“Ґлобальна фінансова архітектура є застарілою, нефункціональною та несправедливою. На тлі економічних потрясінь, спричинених пандемією COVID-19 і вторгненням росії в Україну, вона не змогла виконати свою основну функцію як ґлобальна мережа безпеки”, — констатував Ґутерреш на прес-конференції у Японії, де проходила зустріч G7. Підтримав його тоді і прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді.
У червні стало відомо, що адміністрація президента США Джо Байдена розробляє плани з реформування Ради безпеки ООН. За повідомленням “The Washington Post”, планується додавання до Ради безпеки шести постійних членів без надання їм права вето — що втілює визнання зростаючого впливу країн, котрі розвиваються. Постійний представник США при ООН Лінда Томас-Ґрінфілд провела консультації з цього приводу з дипломатами всіх країн-членів ООН.
Втім, дискусія про неефективність ухвалення рішень у Раді безпеки, зокрема через рф, поновлюється з 2014 року — після анексії росією Криму і перших спроб окупації частини українських територій.
“Згідно зі статутом ООН, постійний член Ради безпеки ООН і, в принципі, держави-члени повинні утримуватися від погроз застосування сили. Але офіційно не прописано, що порушення статуту ООН є підставою для виключення з постійних членів Ради Безпеки ООН”, — пояснює складнощі експерт аналітичного центру “Нова Європа” Маріанна Фахурдінова.
За оцінкою голови правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря Бураковського, треба змінити Статут ООН у частині правил та процедур діяльності Ради безпеки, а це — дуже непростий та тривалий процес.
“Про необхідність реформи ООН вже порівняно давно говорять як політики, так і експерти. Причому питання адекватності представництва країн в Раді безпеки та її (Ради) функціоналу сьогодні обговорюється чи не найбільш активно. Таким чином, цей варіант виглядає теоретично можливим, але практично малоймовірним у найближчий перспективі”, — зазначив експерт у коментарі “Еспресо”.
Однак союзниками України у цьому питанні могли би стати ті самі країни Ґлобального Півдня, котрі вже не наважуються запрошувати на свої саміти “нерукостислого” путіна та, водночас прагнуть, аби їх голос у світі був почутий. Тож змінення Статуту ООН можливе, наприклад, на найближчій осінній сесії Генеральної асамблеї. Звісно, якщо світові стане духу це зробити.
Ірина Носальська,
«Кореспондент»
