Масована російська ракетно-дронова атака на Україну в ніч на 15 червня завдала удару не лише по Києво-Печерськiй Лаврi. Під вогнем опинилися музеї, архіви, освітні та мистецькі установи, які десятиліттями зберігали культурну пам’ять українського народу. За оцінками Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, атака стала однією з найболючіших для культурної спадщини країни за останні місяці.
Однією з найбільш символічних втрат стало ураження Національної кіностудії імені Олександра Довженка у Києві, одного з найстаріших кінематографічних центрів Європи, заснованого у 1927 році. Внаслідок удару виникла пожежа, було пошкоджено костюмерний цех та інші будівлі студії. Найбільшою втратою стало знищення найбільшої та найстарішої колекції кінематографічних костюмів в Україні. За даними уряду, архів налічував близько 100 тисяч костюмів та понад три мільйони одиниць одягу, тканин і реквізиту, які використовувалися у створенні українських фільмів протягом багатьох десятиліть. Колекція містила унікальні зразки історичного одягу та сценічних костюмів, що відображали різні епохи української історії та розвитку національного кінематографа. Особливого значення цій втраті надає те, що це вже друга атака на кіностудію Довженка протягом одного місяця. У Міністерстві культури вважають, що такі повторні удари можуть свідчити про цілеспрямоване намагання знищити осередки українського кіно та культурної пам’яті.
Значних пошкоджень зазнав також Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал» — один із головних сучасних культурних центрів країни. Постраждав і Національний палац мистецтв «Україна», де вибуховою хвилею було пошкоджено фасад та вибито вікна. Серед установ, які зазнали руйнувань, опинилося і державне підприємство «Укркінохроніка», одна з найстаріших документальних кіностудій України. Уже 95 років її архіви та кінодокументи фіксують найважливіші події української історії – від міжвоєнного періоду до сьогодення. Вибухова хвиля пошкодила будівлі студії, вибила вікна та спричинила матеріальні збитки.
Серйозних втрат зазнав і культурний комплекс Києво-Печерської лаври. За інформацією Міністерства культури, пошкодження отримали будівлі Національного музею історії України, Музею книги і друкарства України, Національної історичної бібліотеки України, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, а також фондосховища Національного музею народної архітектури та побуту України. У багатьох спорудах вибуховою хвилею було вибито вікна та двері. Фахівці продовжують документувати масштаби завданої шкоди.
Не менш тривожною стала ситуація у Харкові, де російський безпілотник влучив у Харківський художній музей, один із найважливіших мистецьких закладів країни та пам’ятку архітектури місцевого значення. Хоча найцінніші експонати були евакуйовані ще на початку повномасштабного вторгнення, частина колекції залишалася у фондосховищах. Попередні оцінки свідчать, що через пожежу та пошкодження могли постраждати або бути знищені сотні музейних предметів. Під загрозою опинилися до тисячі графічних робіт радянського періоду із загального фонду у п’ять тисяч одиниць. Від води постраждала також частина колекції живопису, яка налічує близько двох тисяч творів. Крім того, вогонь знищив десять картин із приватної колекції, що перебувала на тимчасовому зберіганні в музеї. Працівники музею та реставратори проводять термінові роботи з порятунку, консервації та переміщення пошкоджених експонатів до безпечних місць зберігання.
У Києві також було пошкоджено будівлю Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. У навчальному корпусі на вулиці Євгена Коновальця вибуховою хвилею вибило всі вікна. Оцінка збитків триває.
У Дніпрі постраждав Будинок органної та камерної музики, архітектурна пам’ятка національного значення, відома як Брянська (Миколаївська) церква. Вибухова хвиля пошкодила історичну будівлю, вибила вікна та двері, а внутрішні приміщення вкрилися уламками скла. Руйнувань зазнали елементи оздоблення концертної зали та глядацькі місця.
Окреме занепокоєння викликає стан головного музичного інструмента закладу: органа, який також постраждав під час атаки. Фахівці проводять обстеження інструмента та визначають обсяг необхідних реставраційних робіт. Коментуючи наслідки атаки, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури України Тетяна Бережна заявила, що удар має всі ознаки цілеспрямованої атаки на українську культуру, історичну пам’ять та національну ідентичність. «Росія прагне спалити нашу пам’ять, нашу історію та свідчення того, ким ми є. Знищена колекція костюмів кіностудії Довженка, пошкоджені музеї, культурні та освітні установи — це втрати, які стосуються не лише України. Це напад на світову культурну спадщину та спроба стерти культурні маркери української нації», — наголосила Тетяна Бережна.
За даними Міністерства культури України, станом на початок червня 2026 року внаслідок російської агресії було пошкоджено або зруйновано 1,913 об’єктів культурної спадщини та 2,573 об’єкти культурної інфраструктури.
Кожна нова атака збільшує ці цифри. Проте йдеться не лише про статистику. За кожним пошкодженим музеєм, архівом чи храмом стоять сторінки української історії, мистецтва та колективної пам’яті. Втрата таких об’єктів означає втрату частини культурного спадку, який належить не лише Україні, а й світові. Саме тому захист української культури сьогодні дедалі частіше розглядається як складова захисту світової культурної спадщини від навмисного знищення під час війни.
Ганна Вівчарук
