Війна — це не лише зруйновані міста, фотографії з фронту та новини про бойові дії. Передусім це людські долі, обірвані життя та біль родин, які втратили найдорожчих. З часом світ повертається до звичного ритму, міста відбудовуються, а життя триває. Проте для тих, хто втратив рідних, війна не завершується ніколи. Пам’ять про загиблих залишається невід’ємною частиною їхнього життя, а їхня жертовність назавжди — частиною історії українського народу.

Саме вшануванню пам’яті загиблих, їхньої жертовності та незламності українського народу був присвячений особливий тур Канадою чоловічого ансамблю «Axios» з Едмонтону, до складу якого входять понад 50 співаків. Завершальний виступ «Українського воєнного реквієму» (Ukrainian War Requiem) американського композитора Бенедикта Шігана (Benedict Sheehan), відбувся 15 листопада 2026 року в базиліці Святого Павла (St. Paul’s Basilica) у Торонто. Твір, відзначений премією «Джуно» (Juno Award), справляє глибоке враження не лише музичною довершеністю, а й духовною силою. Побудований на основі візантійської заупокійної служби — панахиди, він поєднує українську та англійську мови, а також елементи юдейської та римо-католицької богослужбових традицій. Це музичне вшанування тих, чиї життя забрала війна, і водночас нагадування про ціну свободи, силу віри та обов’язок живих зберігати пам’ять про полеглих.
Особливого духовного змісту події надало вшанування пам’яті українських захисників, які віддали життя за свободу й незалежність Батьківщини. Отець Тарас Кобиренко, який прибув із Дрогобича, щоб долучитися до молитовного виступу «Axios», розпочав церемонію читанням імен полеглих воїнів. Під час читання до храму почали входити хористи із запаленими свічками. Ця тиха, урочиста хода стала символом спільної скорботи, вдячності та молитви за душі загиблих. Світло свічок нагадувало про життя, обірвані війною, та пам’ять, яка продовжує жити в серцях українців. Після цього розпочався виступ ансамблю. Спів хористів став продовженням молитви, що об’єднала присутніх у спільному переживанні втрати, вдячності та надії. Це був не просто музичний виступ, а глибоке мистецьке вшанування тих, хто загинув, захищаючи Україну, і нагадування про відповідальність живих берегти пам’ять про їхній подвиг.
Реквієм, що розповідає історію України

«Український воєнний реквієм» Бенедикта Шігана — це масштабний музичний твір, у якому поєдналися українська духовна традиція, історична пам’ять і сучасна трагедія війни. Він є своєрідним свідченням про український народ, його прагнення до свободи, віру, гідність і незламність перед обличчям випробувань. Як зазначає у передмові до твору доктор, отець Микола Денисенко, українці мають глибоку традицію вшанування померлих, адже протягом своєї історії пережили численні трагедії та втрати. Українсько-радянська війна 1917-1921 років, Голодомор 1932-1933 років і Друга світова війна забрали мільйони життів. Сьогодні російське повномасштабне вторгнення принесло Україні нову хвилю смертей і страждань.
Однією з найважливіших традицій українського духовного життя є панахида — молитва за упокій померлих, у якій особливе місце посідає спів. Це не лише вираження скорботи, а й надії, віри та солідарності з родинами загиблих. Саме цю традицію композитор переосмислив у своєму творі, перетворивши виконання співу на своєрідну панахиду за всіма, хто віддав життя за Україну. Реквієм водночас звертається до минулого, відображає сьогодення та символізує майбутнє України. У ньому звучить пам’ять про загиблих, духовна багатогранність українського народу та надія на перемогу свободи, справедливості й демократії.
Понад 50 чоловічих голосів на підтримку України
У концерті в Торонто взяли участь понад 50 виконавців. До складу об’єднаного чоловічого хору увійшли учасники ансамблю «Axios», тенори й баси канадського хору Pro Coro Canada, а також запрошені солісти з Північної Америки, Європи та України. Музичне керівництво здійснював відомий диригент і фахівець хорового мистецтва Майкл Зауґ (Michael Zaugg), під орудою якого виконавці представили складну й емоційно насичену композицію.
Поєднання чоловічих голосів, духовних мотивів і сучасної музичної мови надало творові особливої сили. У цьому виконанні відчувалася не лише професійна майстерність співаків, а й глибоке розуміння того, про що вони співають і кому присвячують свою творчість.
Виступ «Axios» у Торонто став важливою подією не лише для шанувальників хорового мистецтва, а й для всієї української громади. У час, коли Україна продовжує боротьбу за своє існування, такі мистецькі заходи допомагають донести до канадського суспільства справжню ціну свободи та жертовності українського народу. Цей вечір нагадав присутнім, що мелодія може бути не лише мистецтвом, а й молитвою, свідченням та голосом народу, який переживає велику трагедію, але не втрачає віри у своє майбутнє.
Biчная памʼять захисникам та невинним жертвам війни!
Іван Загородний
