Українці західної Канади готуються відсвяткувати розмаїту музичну спадщину в рамках майбутньої виставки «Українська музика на Преріях: епоха вінілових платiвок», яка відбудеться в Альбертській раді українського мистецтва (ACUA) в Едмонтоні. Ця захоплива виставка оживить усе різнобарв’я звуків, історій та ритмів, які сформували культуру українцiв на просторах канадських прерій, від Альберти до Саскачевану та Манітоби. Нещодавно «Гомін України» поспілкувався з доктором Браяном Черевиком, відомим музикантом, етномузикологом та одним із засновників знаменитого ансамблю Kubasonics, а також з доктором Ларисою Цимбалюк Челядин, колишньою завідувачкою Центру українського та канадського фольклору імені Кулів в Університеті Альберти, видатною художницею та фольклористкою, про натхнення, виклики та невичерпну спадщину цього чудового проєкту.

Виставка «Українська музика на Преріях: епоха вінілових платiвок», задумана як модульна мандрівна експозиція, представляє фотографії музикантів, афіші концертів, обкладинки вінілових платівок та інструменти — від акордеонів і скрипок до цимбалiв, а також старовинні мікрофони та програвачі. Повністю зануритися в атмосферу епохи відвідувачам допоможуть спеціальні QR-коди, за допомогою них глядачi зможуть прослухати історичні записи, що охоплюють кілька десятиліть, додаючи музичний аспект до візуальної експозиції. У міру того, як виставка мандруватиме з міста до міста, кожна локація додаватиме їй власного колориту, унікальних історій, мистецьких колекцій та історичних реліквій, завдяки чому кожна зупинка перетворюватиметься на особливу й глибоко особисту зустріч із музикою, яка формувала минуле української гормади.

Натхнення, вкорінене у громаді

Для Браяна та Лариси цей проєкт виник із їхнього тісного зв’язку з українською музикою, що тягнувся протягом усього життя. З дитинства вони були оточені музикою на сімейних святах, весіллях і громадських подіях, що сформувало їхній світогляд. Протягом десятиліть Брайан колекціонував вінілові платівки, афіші концертів та сувеніри, черпаючи натхнення для виставки з власного професійного досвіду як музиканта, наукових знань та багатої музичної спадщини своєї родини. Він згадує, що у його батька було шістдесят двоюрідних братів і сестер та сімейний гурт, який виступав на весіллях, вплітаючи музику в саму тканину сімейного та суспільного життя. Це було більше, ніж просто розвага, це було серцебиття незгасимих культурних традицій. Дядько Браяна був барабанщиком у групі D-Drifters-5, українсько-канадському ансамблі з Вінніпеґу, що грав у 1960-х роках. Група адаптувала популярні англійські пiснi (хіти) під українські тексти, виконуючи їх у стилі «half-на-пiв», а в 1965 році навіть записала платівку VLP 3025: «D-Drifters-5 співають і виконують пісні Бітлз та інші найпопулярніші англомовні пiснi українською мовою» («The D-Drifters-5 Sing and Play Beatles Songs and Other Top English Hits in Ukrainian»).

Лариса розповіла, що, хоча члени її родини не були професійними музикантами, вони допомагали громаді іншим чином — займаючись кухнею та організацією бенкетів. Вона згадує, як працювала на 12–14 весіллях на рік і чула, як українська музика наповнювала залi. Після вечері навіть працiвники кухнi знімали фартухи й приєднувалися до танців, де польки плавно зливалися в чудову мелодію. Зростання в оточенні живої української музики залишило в них глибоке відчуття ностальгії та зміцнило прагнення зберігати традиції, щоб творчість минулих поколінь і надалі надихала сучасну молодь. Саме тому ця виставка присвячена вшануванню цієї спадщини та її збереженню, аби вона не зникла в небутті.

Деякі фотографії для виставки взяті з книги Брюса Яковишена «Згадуючи наші численні українські ансамблі та музикантів», у якій представлено 619 світлин 137 ансамблів. Водночас організатори прагнули розширити цей матеріал і створити ще більш захопливий виставковий досвід. Загальна кураторська концепція виставки була розроблена на основі раніше організованої Браяном музейної експозиції, присвяченої українським музичним інструментам, у «Селі української культурної спадщини» в Альберті, а також презентації та музичного виступу для ACUA, що відбулися два роки тому.

Після цієї презентації керівництво ACUA звернулося до Браяна та Лариси з пропозицією створити нову виставку, яка нині пропонує глядачам глибше занурення в українську музичну спадщину. Під час її підготовки дослідники спиралися на матеріали Архіву українського фольклору імені Богдана Медвiдського при Університеті Альберти, Музею базиліанських отців у Мандейрі, Альберта, музею в Сент-Полі, Альберта, Асоціації українських музикантів, а також на приватні родинні архіви сімей Ґарґусь, Грицик, Скублений і Вовк. Оскільки багато ранніх ансамблів існували ще до появи комерційних платівок, саме особисті фотографії, обкладинки платівок, музичні інструменти та родинні спогади стали важливими складовими цієї мозаїки, що з новою силою відроджує унікальну музичну спадщину.

Уславлення живої традиції

У підготовці до цієї масштабної виставки, що охопила всі Прерії, було і чимало викликів, і багато радості. Лариса зазначає, що непросто було охопити та представити всю повноту музичної спадщини Альберти, Саскачевану та Манітоби, особливо в контексті мандрівного формату виставки. Водночас результат перевершив очікування: кожна провінція була представлена на місцях через власні самобутні музичні традиції, де класичні польки поєднувалися із сучасними впливами, зокрема англо-українськими гібридними піснями та кавер-версіями пісень «Бітлз».

На виставці також представлено низку культових записів, зокрема головну тему багаторічної радіопрограми CFCW, у якій звучала полька «Early Bird of Spring» (1955). Покоління українських канадців зростали, слухаючи улюблених виконавців, серед яких Міккі та Бані, котрі прославилися тим, що перекладали популярні англомовні піснi українською мовою. Браян також зазначив, що їхня українська версія пісні Вуді Гатрі «This Land Is Your Land» розійшлася тиражем понад 60 000 примірників, а виручені кошти допомогли профінансувати виробництво та запис додаткової музики. Багато з цих ранніх записів було створено в напрочуд скромних умовах, часто на радіостанціях з використанням одного мікрофона, а пізніше — у домашніх студіях звукозапису.

Популярні радіоведучі Генрі Смічура та Ден Хомляк часто запрошували українські гурти виступати в прямому ефірі у своїх передачах і допомагали у створенні ранніх записів. Хоча багато з тих радіокомпаній уже не існують, збережені записи, спогади та реліквії стають ще ціннішими з плином часу. Лариса додала, що Columbia Music спочатку записувала українсько-американську музику Павла Гуменюка в Сполучених Штатах у 1920-х роках для просування продажів своїх програвачів, часто беручи на себе витрати на записи. Ця тенденція, як зазначив Браян, дійшла до Канади лише в 1950-х роках.

Історії, поза часом

Цікаві історії оживляють експозицію. Так, Браян згадує розмову з жінкою з корінних народів із півночі Альберти, яка розповіла, що в дитинстві думала, ніби слово «музика» означає саме українську музику, оскільки це був єдиний її вид, який вона чула, окрім традиційних пісень свого народу. Лариса тим часом зазначила, що в Альберті музика була не лише супроводом святкувань, а й впліталася в ритми повсякденного життя на фермах і в домівках, зберігаючи культурну ідентичність протягом поколінь. Фермери навіть встановлювали радіоприймачі у своїх стайнях, щоб не пропустити жодної ноти в радіопрограмах, перетворюючи музику на невід’ємну частину своєї роботи, сім’ї та громади.

Браян, і Лариса сподіваються, що виставка надихне відвідувачів, особливо нову хвилю прибулих українців до Канади. Зі слів Браяна: «Ми хочемо, щоб відвідувачі побачили: українці в Канаді не сиділи склавши руки, а невпинно працювали, щоб зберегти свої традиції, творили, постійно впроваджували щось нове та створювали мережі для обміну своєю культурою». Лариса додає: «Я сподіваюся, що виставка «Українська музика на Преріях» прищепить глибоку повагу до живої музики та її центральної ролі у формуванні української спадщини в Канаді, шануючи традиції, привезені із заходу України».

Виставка, організована спільно фондом «The Dmytruk Capital Fund», товариством «Друзі Українського фольклорного центру» та Альбертською радою з питань українського мистецтва, відкриється в суботу, 25 квітня, спеціальним виступом гурту Kubasonics, чия неповторна музика чудово поєднує традиції та сучасність. Після закриття виставки в суботу, 23 травня, «Українська музика на преріях» продовжить свою подорож як мандрівна експозиція, запрошуючи громади долучатися до неї власними реліквіями та сімейними спогадами. Через фотографії, музичні інструменти та історичні звукозаписи вона вшановує стійкість, творчість і невидимий дух українців Канади, підкреслюючи музичну спадщину, яка й надалі звучить у серцях різних поколінь та формує культурний простір сучасної Канади.

Надя Ґерелюк