Це розділ з книги “Хоробре серце Олега Куцина”. Автори-упорядники – Роман Коваль та Ірина Гармасій. Це книга спогадів про командира 49-го ОСБат “Карпатська Січ”, 1-го віце-президента Історичного клубу “Холодний Яр”.
Автор ілюстрації для обкладинки – Сергій Снурник. Вже змакетовано 441 сторінку. Робота наближається до завершення. Ось один з матеріалів книги. Його повна назва:
“Погляд іспаномовних вояків: «У “КАРПАТСЬКІЙ СІЧІ” НІХТО НЕ ЗДАЄТЬСЯ, НІХТО НЕ КИДАЄ ПОБРАТИМІВ І НЕ ПОТРАПЛЯЄ В ПОЛОН»”.
Інтерв’ю в іспаномовних вояків “Карпатської Січі” у жовтні 2022 р. взяв їхній побратим Назар Кузьмін-“Наз”, одесит, який 20 років прожив в Аргентині.
В ОКРЕМІЙ ДОБРОВОЛЬЧІЙ ЧОТІ “КАРПАТСЬКА СІЧ” ВОЮВАЛИ ВОЯКИ НЕ МЕНШ НІЖ 49 НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ. Цю важливу інформацію з’ясував дослідник життя і боротьби Олега Куцина-“Кума” Роман Коваль. І ніде їм не було краще, як у “Карпатській Січі”! Коли таке кажуть іноземці, серце наповнюється гордістю за нас, за Олега Куцина, за його побратимів.
Інтерв’ю публікується вперше. Ось воно.
– Mi nombre es… Mi nickname… y soy de Colombia (Мене звати… Мій позивний… Я з Колумбії), – представився колумбієць.
– Mi eh… Capitán, son de Pan (Мій… “Капітан”, я з Панами), – сказав “Капітан” (Ryfkoger Almegor Efrain Alexis-“Панама”. – Ред.).
– Мене звати Назар. Я живу в Аргентині. Але я українець, – усміхнувся Назар. – Я приїхав захищати свою країну.
– Чи знали ви командира Олега Куцина-“Кума”?
– Надзвичайний командир! Ми за ним сумуємо, – відповів “Аргенто”. – Але він залишив хлопців на своєму місці, вони будуть робити свою роботу.
– “Кум” відкрив дорогу іспаномовним в Україні, – додав Назар.
– Чому ви приїхали в Україну?
– Я вірю в суверенітет та свободу українського народу, – відповів “Аргенто”.
– За страждання та біль стількох дітей і літніх людей, які були змушені залишити свої землі, – сказав “Капітан”.
– Кажуть, що приїхали захищати Україну від усього, що чинить Росія, і через те, що страждає наш народ, – переклав Назар.
– Це був батальйон, який не здавався і не брав полонених.
– Каже, що найбільше, що його вразило, – це те, що в “Карпатській Січі” ніхто не здається, ніхто не кидає побратимів і тут не беруть у полон, – переклав Назар.
– Чи підтвердились очікування щодо “Карпатської Січі”?
– Виправдались більше, ніж очікував. Цей батальйон – це щось неймовірне. З погляду вірності, боротьби, братерства та довіри, – сказав “Аргенто”.
– Саме те, що мені було потрібно, – відповів “Капітан”.
– Що ви можете сказати про свого сотенного?
– За “Британцем” (Микола Присняк. – Ред.) – хоч у вогонь – можна йти куди завгодно, – переклав Назар.
– Які ваші найяскравіші враження про батальйон?
– Кожен день добрий, – відповів “Капітан”.
– Кожен день у “Карпатській Січі” – добрий, – сказав “Аргенто”.
– Але я ніколи не забуду цей танк, – додав “Аргенто”.
– Ніколи не забудуть, як затрофеїли танк, – пояснив Назар.
– Росіяни кажуть, що туди, де “Карпатська Січ”, вони не хочуть заходити. Що там, мовляв, шість чи сім тисяч вояків, – усміхнувся “Капітан”.
– Де “Карпатська Січ”, кацапи не хочуть заходити, бо думають, що нас тут 6 – 7 тисяч, – переклав Назар.
– Як вам воюється пліч-о-пліч з українцями?
– Українці – воїни від серця.
Дякуємо тим, хто відгукнувся на наш заклик допомогти у виданні цієї книги.
ПОЖЕРТВИ НА ВИДАННЯ КНИГИ ПРО ОЛЕГА КУЦИНА
ПРОСИМО НАДСИЛАТИ:
ПриватБанк, 4731 2196 4692 0573, Оксана Герасимюк (секретарка проєкту).
Станом на 27 жовтня 2025 р. на картку секретаря проєкту Оксани Герасимюк надійшли пожертви: два невідомі жертводавці по 47 грн, Ковач Й. – 50 грн, Приступа Наталія 99,5 грн, Юрцунь В., Поліщук М. по 100 грн, Малюгін В. – 135 грн., Смірнова Дарія, Маслак Віталій, Шевченко Дмитро – 199 грн, Гава О., Щокін С., Прусак Алла, Козуля Ю., Ямкова Надія, Шевченко О. по 200 грн, Немеш Марія – 248,75 грн, Лещенко Ігор – 278,6 грн, Мірошніченко Юрій, Корбутяк Микола по 298,5 грн, Федоришин Й., Леут В., Мельник М., Долиняк О. по 300 грн, Касинець Н., Зінько М. по 400 грн, Момот Олександр, Олексій Погорілий по 497,5 грн; Каут Олексій – 385 грн, Тебешевська Оксана 400 грн, Гаврищишин Ігор, Швед М., Купріянець Тетяна, Казаков В., Новик С., Блажчук С., Данченко Л., Матвійчук Лілія, Вішталюк М. по 500 грн; Кривобок Володимир – 888 грн, Парчук Іван – 993 грн, Віннік Надія, Трещак І., Тарасенко В., Зетченко В., Кадучка І., Квіт Сергій, Бичко І., Голубович А., Коров’яковський Анатолій, Івасюк Євген, Холодний В., Гутник А. по 1000 грн, Легоняк Богдан, Лібич А., Грицаченко Володимир, Ігор Бабиченко по 1000 грн; Коваль Олеся, Мазурок Віра, Тістик В. по 2000 грн, Андрійко Руслан – 4000 грн, невідомий благодійник – 4965,05 грн, Островська Леся, Черкашин Юрій по 5000 грн, Берездецький Мар’ян – 8000 грн, Томаш Лелекач – 10000 грн. Готівкою Романові Ковалю передали Ігор Сметанський (1400 грн) та Владлен Ковтун – 1000 грн. Разом 73125,91 грн. А ще Іван Куцин пожертвував на книжку про сина 20000 грн.
Василина Наконечна зібрала на видання книги 35799 грн.
Друзі, складіть пожертву на книгу про славного сина України Олега Куцина!
