У квітні 1946 року в Мюнхені відбувся Перший конгрес Антибільшовицького блоку народів (АБН), на якому створено координаційний центр політичних національно-визвольних, антикомуністичних організацій поневолених Москвою народів СРСР. АБН сформував ідею про поневолені народи як окрему силу в міжнародній політиці. Розширення АБН відбувалося шляхом приєднання національних організацій різних країн, що супроводжувалося формуванням ідеї про поневолені народи як окрему силу в міжнародній політиці. У різні періоди до об’єднання входили представники численних емігрантських і діаспорних середовищ зі Східної Європи та Середньої Азії. Основну роль у створенні АБН відіграв український визвольний рух, який під проводом ОУН (б) виступив організаційним ядром у згуртуванні народів у боротьбі проти російського більшовизму та СРСР. Тож цими днями в Медіацентрі Україна відбулось експертне обговорення присвячене 80-й річниці створення Антибільшовицького блоку народів. Провідні історики, аналітики, політологи та дипломати спробували переосмислити ідеї та досвід АБН у контексті сучасної російсько-української війни – передусім через призму боротьби народів проти імперіалізму та перспектив трансформації постросійського простору.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що дуже цікавим є створення АНБ, адже поява організації напряму пов’язана з подіями 1943 року, коли на Рівненщині за ініціативи керівництва ОУН та командування УПА відбувалася Перша конференція Сходу Європи та Азії.
“Тоді чітко було окреслено, що в УПА воюють різні національності і це ясно показувало те гасло “СРСР – тюрма народів”. Це все була дуже практична історія в умовах реальної боротьби” – вважає керівник УІНП
Також Олександр Алфьоров зауважив, що 1946 рік – це рік, коли в Європі все більше відчувалась загроза комуністичної ідеології, яка на відміну від нацистської не була переможеною.
“Створення Антибільшовицького блоку народів – це була дуже смілива історія, адже з одного боку СРСР ще залишався союзником демократичних країн в Другій світовій війні. А з іншого всі вже відчували цю загрозу. Важливо, що ми бачимо, що АНБ діє і сьогодні – і тут не важливо антибільшовицький, антикомуністичний чи антиросійський. Адже тут важлива сама філософія того, що є демократичні та патріотичні сили, які готові сказати всьому світові, що Москва – це зло”, – зазначив очільник Інституту.
Згадуючи Першу конференцію поневолених народів Сходу Європи та Азії, колишній очільник МЗС та дипломат Володимир Огризко зауважив, що тоді ж у листопаді 1943 відбувалася Тегеранська конференція союзників Антигітлерівської коаліції – СРСР, Британії та США. На думку дипломата, саме тоді сформувалася ця ідея про “пробачення злочинів” комуністичному режимові. “Мені здається, що листопад 1943 року став тією точкою відліку, коли наші західні партнери почали грати в не ту гру. І наслідки її отримали багато народів, зокрема і Заходу. Тому що нерозуміння сутності росії у будь-якому вигляді – це наражати себе на колосальну небезпеку. Що ми й спостерігаємо сьогодні”, – зазначив Володимир Огризко.
Віцепрезидентка Антиімперського Блоку Народів та керівниця Комітету Незалежності Татарстану Аїда Абдрахманова виступила з вітальним словом до учасників конференції онлайн. Діячка АБН зауважила, що ця організація стала потужним і неочікуваним для багатьох об’єднанням народів, які були підкорені Російською імперією чи СРСР. “Протягом десятиліть АБН об’єднувала ці народи у спільній боротьбі проти їх загарбника на міжнародній арені. Особливо це стало помітно після повномасштабного вторгнення в Україну. На сьогодні, на жаль, цілі АНБ лишаються все ще актуальними – боротьба з російським імперіалізмом у всіх його проявах” – заявила Абдрахманова.
Виконавчий директор Антиімперського Блоку Народів, директор Української Інформаційної Служби Олег Вітвіцький охарактеризував основні періоди діяльності АБН: від часу створення до сьогодення. Він наголосив на спадкоємності Антиімперського Блоку Народів як продовжувача справи АБН в період “холодної війни”.
Своїми думками щодо перспектив національно-визвольної боротьби поневолених народів, ролі та значення АБН поділились також інші спікери експертного обговорення – Тарас Бик, член правління ГО «Деколонізація» та Станіслав Федорчук, керівник напрямку «Постросія» Аналітичного центру “Українська Стратегічна Ініціатива” при Києво-Могилянській Академії.
На завершення заходу голова УІНП Олександр Алфьоров нагадав, що на сьогодні ціннісно, ресурсно, мілітарно здатна розвалити Росію лише Україна.
