Угорщина заблокувала початок процедури відкриття переговорних кластерів №2 та №3 для України, обравши тактику вибіркового гальмування євроінтеграційних процесів Києва. Будапешт спробував штучно роз’єднати спільний пакет розширення з Молдовою, схваливши рух лише для Кишинева, проте наштовхнувся на жорсткий опір більшості країн ЄС. У підсумку дипломатичний демарш угорської сторони призвів до повного блокування процедури для обох держав-кандидатів.
Це сталося під час засідання Робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA). Головним технічним завданням європейських дипломатів було затвердження офіційних результатів оцінювання законодавства України та Молдови щодо переговорних кластерів №2 («Внутрішній ринок» — правила, які дозволять українським товарам, бізнесу та працівникам вільно працювати в ЄС без зайвих мит, перевірок та обмежень) та №3 («Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — правила про те, як працюють податки, цифрові послуги, заводи та освіта, щоб українські компанії могли чесно конкурувати з європейськими). Після цього Брюссель мав надіслати обом країнам офіційні листи з проханням надати свої детальні переговорні позиції. Це обов’язковий процедурний крок перед безпосереднім відкриттям глав. Проте Угорщина вкотре скористалася правом вето, заблокувавши рух українського досьє.
Така спроба розділити інтеграційні треки двох країн завершилася фіаско через солідарність решти членів блоку. Представники кількох провідних держав Євросоюзу виступили категорично проти вибіркового підходу. Дипломати наголосили, що Україна та Молдова мають просуватися в переговорному процесі паралельно й синхронно. Євросоюз сприймає обидві країни як партнерів, які разом потрапили в складну ситуацію через загрози з боку Росії. Саме тому більшість держав ЄС вважає, що розділяти їх нечесно.
Оскільки для ухвалення рішень у межах COELA необхідна одностайність усіх 27 держав-членів, позиція більшості унеможливила затвердження угорського варіанта. Консенсусу досягти не вдалося, тому Рада ЄС була змушена заморозити розгляд питання. Таким чином, через демарш Будапешта постраждав і Кишинів, який також тимчасово втратив рух за цими напрямками.
Такий впертий блок Будапешта щодо Євроінтеграції України зумовлений кількома чинниками. По-перше, Угорщина вимагає, щоб Україна надала повні права їхнім нацменшинам на Закарпатті. Це стосується не лише використання угорської мови в освіті і громадському житті, а й політичного представництва угорців регіону у Верховній Раді України. І якщо Україна мовні вимоги виконала, то надавати угорцям голос у Раді не поспішає. Воно й не дивно, адже жодна нацменшина не має подібного представництва в парламенті, і виділяти когось було б недоцільно. Крім того, Угорщина своїй українській громаді таких прав ніколи не надавала.
Ще одна офіційна причина — несправедливість. Будапешт публічно стверджує, що швидке відкриття кластерів для України нібито є нечесним щодо інших кандидатів, зокрема держав Західних Балкан, які чекають на вступ до ЄС понад десять років. Хоча раніше подібної солідарності Угорщини у питанні євроінтеграції інших країн не спостерігалося.
Крім цього, Угорщина начебто побоюється війни в Україні. Мовляв, не варто поспішати робити воюючу країну частиною ЄС. Хоча коли як не в умовах загрози об’єднуватися разом?
Проте серед усіх цих причин є одна неофіційна, яку Будапешт намагається замовчувати. Справа в тому, що Євросоюз раніше заморозив фінансову допомогу самій Угорщині через проблеми з корупцією та демократією. Тепер Будапешт шантажує Брюссель: «Не дасте грошей нам — ми не пустимо Україну».
Важко сказати який з цих факторів вплинув на позицію Угорщини більше, проте у результаті шлях України до ЄС сповільнився, порівняно з попередніми місяцями. Напередодні, під час міждержавної конференції у Брюсселі, Європейський Союз офіційно відкрив для України переговорний кластер №6 («Зовнішні відносини»). Тоді урядова команда висловлювала оптимізм щодо того, що відкриття решти чотирьох кластерів удасться погодити без тривалих затримок. Раніше Будапешт уже намагався ветувати кластери з 2-го по 6-й на технічному рівні, але згодом поступився щодо шостого розділу. Поточна відмова свідчить про повернення до жорсткої лінії торгів із Брюсселем.
Засідання робочої групи COELA , яке було призначене на 22 липня, також провалилося через черговий блок Угорщини щодо України з тих же причин. Як наслідок, технічна підготовка до інтеграції Києва у внутрішній ринок ЄС стане на паузу щонайменше на шість тижнів. Третя спроба переконати Угорщину та повернутися до розгляду результатів оцінювання офіційно запланована на 1 вересня, коли європейські інституції відновлять повноцінну роботу.
Олександра Чорна
