На тлі інтенсифікації повітряних ударів та тривалих бойових дій в Україні європейські союзники та країни-члени НАТО перейшли до нового етапу довгострокового оборонного планування. Ключовими подіями минулого тижня стали два масштабні фінансово-стратегічні рішення: виділення Норвегією понад 260 мільйонів євро на екстрену закупівлю ракет для систем протиповітряної оборони та офіційне закріплення державами Альянсу зобов’язання надати Україні військову допомогу в розмірі 70 мільярдів євро на поточний 2026 рік.
Уряд Норвегії офіційно оголосив про виділення 3 мільярдів норвезьких крон (приблизно 268 мільйонів євро), які будуть спрямовані виключно на посилення протиповітряної оборони України. В умовах, коли Росія продовжує масовано застосовувати балістичні та крилаті ракети проти критичної інфраструктури та цивільних об’єктів, це фінансування має нагальне значення.
Головною особливістю норвезького пакета є його безпосередня орієнтація на протибалістичний захист. Виділені кошти підуть на фінансування дефіцитних ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів типу Patriot. Оскільки виробничі потужності західного оборонно-промислового комплексу часто не встигають за темпами використання боєприпасів на фронті, Осло застосує комбінований підхід до реалізації цієї допомоги.
Частина коштів буде спрямована на нове виробництво в межах багатонаціональної програми Prioritised Ukraine Requirements List (PURL), де Норвегія діє спільно з Данією, Німеччиною та Канадою.
Проте розуміючи, що виготовлення нових ракет вимагає місяців або й років, норвезький уряд паралельно профінансує викуп уже готових ракет Patriot у третіх країн, які мають їх у своїх активних арсеналах, задля негайної передачі Повітряним силам ЗСУ. Крім того, Норвегія підтвердила свою участь у довгостроковій європейській ініціативі з розробки спеціалізованих антибалістичних систем, що має забезпечити захист українського неба в майбутньому.
Паралельно з двосторонніми ініціативами на Саміті лідерів НАТО в Анкарі було поставлено крапку в тривалих дебатах щодо консолідованої допомоги Альянсу. Держави-члени офіційно підписали фінальну декларацію, якою затвердили зобов’язання виділити Україні 70 мільярдів євро (близько 80 мільярдів доларів США) на військові потреби протягом 2026 року.
Пакет включатиме постачання сучасної бронетехніки, артилерійських систем, авіаційних компонентів, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та масштабні програми підготовки українських військовослужбовців на європейських полігонах.
Військові аналітики та дипломати в Анкарі наголошують, що ухвалені рішення свідчать про глибоку трансформацію західної допомоги. Якщо у 2022–2024 роках підтримка виділялася переважно у відповідь на негайні запити Києва під час кризових ситуацій, то у 2026 році Захід перейшов до стратегії індустріального виснаження противника.
Фіксація суми у 70 мільярдах євро надсилає чіткий політичний сигнал Кремлю: розрахунок на втому Заходу від війни не виправдався. Стабільне фінансування дозволяє українському командуванню укладати довгострокові контракти з європейськими та американськими виробниками зброї, що стимулює розширення ліній виробництва боєприпасів і техніки.
Олександра Чорна
