Шануючи минуле, мандруємо в майбутнє.
Серед пластунів в Україні, та й в усьому світі, існує тверде переконання, що пластун завжди дотримується своєї присяги, незалежно від обставин. Тож, щорічні загальні збори провідників Пласту у Торонто у березні 2026 року розпочалися хвилиною мовчанки, вшановуючи 84 українських членів Пласту, які загинули, захищаючи свій край від російських загарбників, задаючи зборам задумливий тон.
Загальні збори відкрила Голова Пласту в Канаді, пл.сен. Катруся Долішна, яка розпочала з формальностей, ефективно підсумувала минулий рік, та впевнено звернула погляд на майбутнє.
Кількість членів Пласту за межами України зростає завдяки тим, хто шукає зв’язку зі своїм корінням після втечі від війни вдома. У Канаді кількість членів майже подвоїлася до двох тисяч за останні чотири роки, значною мірою завдяки припливу нових членів з України. Пласт зараз має станиці в Монтреалі, Оттаві, Торонто, Сент-Кетеринс, Кітченер-Ватерлу, Вінніпезі, Калгарі, Едмонтоні та Ванкувері. Цього року організувалися та були офіційно прийняті дві нові пластові групи, Монктон та Саскатун. Очікуємо ще й подальшого зросту.
Ключовою темою обговорення було значення літніх таборів, які для молодих пластунів є найскладнішою, але й найкориснішою частиною їхнього скаутського досвіду. Ці табори є результатом річного планування та програмування, особливо коли члени з усієї країни збираються разом, як це сталося минулого літа з пластовим юнацтвом.
У серпні 2025 року пластова молодь з усієї Канади мала можливість зібратися в Camp Byng, прибережному таборі Скаутів Канади в Британській Колумбії. Це виявилося цікавішим, ніж очікувалося.
Літний табір, організував краєвий провід, а спів-командантами були Юля Метелиця, Андрій Максимовський та Андрій Кiсіль. Участь брали 273 юнацтва та 70 виховників-волонтерів.
Таборовики дізналися про історію корінних народів та їх зв’язки з Канадою. Вони засвоїли нові провідницькі навички, ходили в мандрівки та каталися на морських каяках, а також вивчали основи виживання в дикій природі. Вечори присвячувалися традиційним співам та розповідям біля невеликих вогнищ на газових печах, оскільки відкриті багаття були заборонені. В часі табору всі дізналися про потенційний страйк Air Canada по всій країні, що дало таборовикам більше можливостей для творчості та адаптації.
Після завершення табору половина учасників змогла без труднощів повернутися додому завдяки різним планам подорожі. Інша половина, переважно зі східної Канади, застрягла ще на п’ять днів, поки страйк авіакомпанії не закінчився. Керівники, передбачаючи таку можливість, знайшли інше місце для табору в Скваміші, і заходи продовжувалися у більш спокійному темпі, поки не відновилися рейси. Підприємства, кредитні спілки та приватні особи прийшли на допомогу фінансово, пожертвувавши кошти для оплати тривалого перебування. Об’єднавши зусилля, потенційна катастрофа перетворилася на чергову таборову пригоду!
Як виявилося, досвід літнього табору послужив нагадуванням про цінність виховання та програм Пласту для сучасної молоді.
Іванка Сохоцька, довголітня пластунка, виховниця, провідниця та вчителька середньої школи, виступила зі заключною гутіркою про позитивні аспекти пластової програми та необхідність Пласту сьогодні. Вона розповіла, як основні цінності та філософія пластового виховання діють як “протиотрута” від багатьох соціальних проблем з якими стикається молодь сьогодні. Це включає проблеми які виникають через соціальні мережі, інтернет, комп’ютерні екрани, COVID, штучний інтелект, війну в Україні та ширший політичний клімат.
Іванка описала деякі складнощі, з якими стикаються молоді люди, дозріваючи розумово, фізично та соціально. Участь у Пласті може допомогти молоді знайти себе через активний відпочинок в природі, творчість, допомогу іншим, а також відчуття приналежності та досягнення.
В кінці, коли її обрали на другий дворічний термін, Голова Пласту Канади, Катруся Долішна, зазначила, що провідники та члени Пласту й надалі стикатимуться з новими викликами, чи то зі зростанням чисельності членства, чи з потребою більшого числа вишколених виховників-волонтерів. Ці виклики обов’язково будуть подолані.
Катруся завершила проханням: «Не забувайте нашу дорогу Неньку-Україну та підтримуйте тих, хто її захищає!»
Богдан Колос
