Через пом’якшення санкцій на свій експор
Емоційне цунамі навколо руйнування рф Каховської ГЕС не має затінити для нас довгострокові наслідки.
Страждання людей і тварин, екологічна катастрофа домінують у наших емоціях. Але вплив на продовольчу безпеку у світі теж буде вагомим.
Відсутність зрошення та весь комплекс проблем впливатиме на світові ціни, а кремль це на повну використовуватиме, особливо у незахідному світі. росія робитиме все, щоб виштовхнути нас з позиції ключового гравця на ринку аґрарної продукції. Руйнування греблі в цьому сенсі для рф це довгострокова інвестиція.
Наступного тижня, коли група африканських лідерів відвідає Україну та рф, ми говоритимемо про наш суверенітет та цінності, а росія спекулюватиме на цінах на зерно. Та й для африканців зерно та добрива це питання номер один.
рф отримала ще один привід «качати» вигідні для себе умови «зернової домовленості» — через пом’якшення санкцій на свій експорт.
І охочих підтримати її буде, на жаль, більш ніж достатньо — під соусом «гуманітарної турботи про тих, хто не може дозволити собі купити хліб».
Дискусії будуть дуже непростими, адже відштовхнути незахідний світ ми не хочемо і не можемо. Заходу і нам потрібна спільна стратегія, як не дати рф розігрувати «продовольчу» зброю як свій козир. Гранична ціна на нафту та нафтопродукти, експортовані з росії, стала запізнілим, але достатньо ефективним важелем впливу на рф. Логіка ринків зерна та добрив інша, але потрібно, щоб санкції щодо аґрарної сфери рф залишалися. Якщо критично потрібно, то можна обговорювати тимчасові виключення для окремих країн, але ні в якому разі не відміняти, навіть тимчасово, оскільки запровадити їх знову буде політично суперскладно, а злочинець замість покарання отримає ще й нагороду. І, звісно, рф має нам потім компенсувати також втрачені чи недоотримані врожаї, а не тільки пряму шкоду. Це, звісно, справа майбутнього, але починати про це говорити слід саме зараз.
Павло Клімкін
