Павло Садоха, член ОУН, багаторічний голова Спілки українців у Португалії, віцепрезидент Світового Конґресу Українців у Південній Європі та один із найпомітніших представників української громади Португалії, помер у віці 56 років. Понад два десятиліття свого життя він присвятив Україні, українцям та збереженню національної пам’яті далеко від батьківщини. Павло Садоха народився у Львові 2 лютого 1970 року. До Португалії переїхав у 2001 році. Спочатку планував залишитися лише на два роки, щоб заробити гроші на операцію для хворого племінника. Однак залишився і поступово став одним із ключових лідерів української громади країни.
З 2003 року Павло очолював Спілку українців у Португалії. Його робота охоплювала практично всі сфери громадського життя: допомогу українським міґрантам, розвиток українських шкіл і молодіжних організацій, культурні заходи, захист української мови та історичної пам’яті, а також постійний діалог із португальськими державними установами та суспільством. Однією з найважливіших справ його життя була боротьба за визнання Голодомору геноцидом українського народу. Для Павла ця тема була особистою: його родина пережила Голодомор. У 2006 році українська громада провела в Лісабоні одну з перших акцій пам’яті його жертв. За нею були роки зустрічей, звернень і роботи з португальськими політиками та громадськістю. У 2017 році парламент Португалії визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. У цій багаторічній роботі була значна частина праці Павла Садохи.
Ще одним символом української присутності в Португалії стало погруддя Тараса Шевченка в Лісабоні. Павло був членом ініціативної групи, яка працювала над його встановленням. У вересні 2019 року пам’ятник урочисто відкрили. Для нього це було не лише питанням культури, а й утвердженням української ідентичності у публічному просторі Португалії. Павло послідовно відстоював право України на власний голос та власну історію. Він наголошував, що українців мають називати українцями, а українську історію не можна пояснювати через російські наративи. Після початку російської агресії, а особливо після 24 лютого 2022 року, його громадська діяльність стала ще активнішою. Він виступав у португальських медіа, звертався до політиків і державних інституцій, організовував акції на підтримку України, допомагав українцям, які рятувалися від війни, та невтомно пояснював португальському суспільству, чому боротьба України важлива для всієї Європи.
Світовий Конґрес Українців назвав Павла ключовим членом своєї керівної команди та відзначив його багаторічну працю для України й української громади. У 2017 році він був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. За понад двадцять років Павло Садоха допоміг створити в Португалії не просто українську громаду, а впізнавану українську присутність. Голодомор отримав належне місце в історичній пам’яті країни. У Лісабоні стоїть Шевченко. Працюють українські організації та школи. Український голос звучить у португальському суспільстві.У всьому цьому є частина його життя. Щиро співчуваємо родині Павла Садохи, його близьким, друзям, колегам, побратимам та всій українській громаді Португалії.
Дякуємо, пане Павле, за роки праці, принциповість і відданість Україні.
Вічна і світла пам’ять.
