Для українців, які приїхали до Канади по CUAET програмі, продовження документів може здаватися звичною формальністю. Проте несплачений збір, ненадісланий документ або пропущений лист від імміграційної служби можуть мати серйозні наслідки для всієї родини.
З 1 квітня 2026 року спеціальні імміграційні заходи для українців змінилися. Сам факт приїзду за CUAET не означає автоматичної можливості продовження перебування чи права на роботу. На сьогоднішній день право на продовження відкритого дозволу на роботу мають дві категорії українців:
1) українці які прибули до Канади не пізніше 31 грудня 2024 року по програмі CUAET і які мають чинний дозвіл на роботу на момент подачі заявки на продовження статусу;
2) українці, які очікують рішення за програмою постійного проживання для українців із членами сім’ї в Канаді і мають чинний дозвіл на роботу на момент подачі заявки на продовження статусу або втратили статус менше ніж 90 днів тому.
Заявник має перебувати в Канаді під час подання та прийняття рішення. Подати заяву можна до 31 березня 2027 року; скористатися цими новими заходами можна лише один раз. Строк нового дозволу також обмежується строком дії паспорта та біометрії.
Дата 31 березня 2027 року є кінцевим строком приймання заяв за заходами, а не автоматичним продовженням усіх документів до цієї дати. Якщо ваш дозвіл закінчується раніше, питання продовження потрібно вирішити до його закінчення. Люди з visitor record або study permit, які не підпадають під іншу спеціальну політику, мають користуватися відповідними звичайними процедурами. Власники Temporary Resident Permit (TRP) також проходять окрему процедуру; цей документ не слід плутати зі звичайним статусом тимчасового резидента.
Окрема політика діє для осіб, які подали заяву або були включені до неї як супроводжуючі члени сім’ї за програмою постійного проживання для українців, які мають родичів у Канаді. Приймання нових заяв за цією програмою завершилося 22 жовтня 2024 року.
Особи, чиї заяви були прийняті до розгляду та за якими ще не ухвалено остаточного рішення, можуть за певних умов отримати дозвіл на роботу або навчання. Для цього вони повинні мати чинний статус у Канаді або подати заяву на його відновлення протягом 90 днів після втрати.
Якщо статус було втрачено понад 90 днів тому, скористатися чинними пост-CUAET заходами для його відновлення вже неможливо. Тому заявникам, які очікують на рішення за програмою возз’єднання сімей, надзвичайно важливо своєчасно продовжувати свій статус. Відсутність чинного статусу на момент завершення розгляду заяви може поставити під загрозу отримання статусу постійного резидента.
П’ять історій із моїх консультацій за останній місяць показують, наскільки уважно потрібно ставитися до кожного етапу.
У першій історії громадянка України вчасно подала заяву на продовження дозволу на роботу, але не сплатила необхідні збори. IRCC визнало заяву неповною та закрило її. Коли жінка отримала повідомлення, від дати закінчення попереднього дозволу минуло понад 90 днів. Навіть наявність заяви на постійне проживання за програмою сімейного возз’єднання не давала їй можливості подати нову заяву на відновлення за відповідною 90-денною процедурою. Ій довелося подавати заяву на Temporary Resident Permit.
Причина в тому, що заяву, повернуту як неповну, вважають такою, що не була подана. Вона не забезпечує maintained status — збереження статусу на час розгляду. За відсутності іншої підстави статус у такій ситуації втрачається після закінчення попереднього дозволеного перебування, а не лише після отримання повідомлення від IRCC.
За чинною процедурою продовження пост-CUAET відкритого дозволу потрібно сплатити 155 канадських доларів за розгляд і 100 доларів за відкритий дозвіл — разом 255 доларів. За потреби окремо сплачують біометрію.
У другій історії проблема виникла з новим паспортом. Заявники пояснили, що документ уже виготовлений, і пообіцяли надати його після отримання. Коли IRCC надіслало запит, вони завантажили паспорт в акаунт, але, найімовірніше, не завершили надсилання кнопкою «Submit». Імміграційна служба не отримала відповіді та закрила заяву. На той момент попередній дозвіл уже закінчився. Згодом було подано заяву на відновлення статусу, але знову надійшла відмова. Заявник мав справу за українською програмою сімейного возз’єднання і потенційно міг скористатися окремою політикою, однак цю підставу належно не зазначили й не підтвердили. Висновок простий: потрібно не лише мати право на певну процедуру, а й правильно пояснити та документально підтвердити його у заяві.
Третя історія стосується медичного огляду. У 2023 році людині видали дозвіл на роботу з умовою пройти огляд протягом 90 днів. Вона вирішила, що після видачі дозволу ця вимога вже не має значення. Під час розгляду заяви на продовження у 2026 році з’ясувалося, що умову не виконано, і надійшла відмова. Отримавши документ, уважно прочитайте всі його умови, зокрема розділ «Remarks». Схвалення дозволу на роботу не скасовує обов’язків, зазначених у самому дозволі.
У четвертій історії родина подала заяву на дозвіл на роботу для 15-річної дитини. Під час першого приїзду дитині ще не було 14 років і біометрію вона не здавала. Тепер IRCC надіслало відповідний запит із 30-денним строком. Родина не перевіряла акаунт, пропустила лист, а згодом отримала відмову. Попередній visitor record на той момент уже давно закінчився.
Тут є принципове уточнення: закінчення visitor record понад чотири місяці тому ще не доводить, що 90 днів на відновлення минули. Якщо повна й своєчасна заява забезпечувала maintained status, відлік зазвичай починається з дати відмови. Якщо ж заяву повернули як неповну або її подали запізно, розрахунок буде іншим. Тому висновок про втрату можливості відновлення можна робити лише після перевірки документів і всіх дат.
П’ята історія — про виїзд із Канади до завершення розгляду. Людина подала заяву на продовження дозволу на роботу, а потім виїхала за кордон. IRCC попросило підтвердити фізичне перебування в Канаді. За нинішніми правилами перебувати тут потрібно і на момент подання, і на момент рішення. Тому подорож під час розгляду слід планувати з урахуванням цієї вимоги: перебування за кордоном у момент рішення може призвести до відмови.
Окремої уваги потребують дитячі документи. У моїй практиці були випадки, коли після відмови батькам відмовляли й дітям, чиї заяви на продовження перебування або навчання були пов’язані з батьківським статусом. Це не універсальне правило автоматичної відмови: кожна заява має власні обставини та підстави. Проте планувати продовження потрібно для всієї родини, перевіряючи статус і строки кожного її члена.
Вчасно подана заява на продовження дозволу на роботу може дозволяти продовжувати працювати на попередніх умовах під час розгляду, якщо виконані відповідні вимоги. Але не слід припускати, що таке право виникає після будь-якої заяви: зокрема, подання на перший дозвіл або після закінчення попереднього не дає такого самого результату. [
Практична профілактика починається з простих речей: перевірте строк дії паспорта й біометрії, усі умови попереднього дозволу, правильність зборів і підтвердження надсилання. Зберігайте квитанції та повідомлення про подання. Після завантаження додаткових документів переконайтеся, що надсилання завершено. Регулярно відкривайте акаунт IRCC, перевіряйте електронну пошту та папку спаму. Не відкладайте відповідь на запит до останнього дня.
Якщо відмова вже надійшла, насамперед потрібно з’ясувати її причину, дату втрати статусу й доступні правові кроки. Залежно від обставин можна оцінити відновлення статусу, звернення до IRCC з проханням переглянути рішення або судовий перегляд у Федеральному суді. Для імміграційних справ, що виникли в Канаді, звичайний строк звернення до суду становить лише 15 днів від повідомлення про рішення.
Моя порада — звертатися по допомогу до закінчення документів, а після відмови діяти одразу. У таких справах своєчасна перевірка заяви може зберегти родині місяці роботи, доходу та стабільності.
Ольга Сенишин, адвокатка та нотаріус, партнерка юридичної фірми CGS LAW у Торонто.
Працює у сфері імміграційного, біженського та сімейного права, представляючи інтереси клієнтів по всій Канаді.
