Столиця Литви Вільнюс 11-12 липня прийняла саміт НАТО, на якому Україна сподівалася отримати запрошення до Альянсу та ґарантії безпеки.
Президент Володимир Зеленський та українська делеґація прибули до Литви і виступив на концерті у центрі столиці. Він подякував литовцям за підтримку і за сміливу позицію щодо запрошення України в НАТО та привіз бойовий прапор із Бахмута.
«Сьогодні тут у Вільнюсі бойовий прапор із Бахмута, там була одна з найбільш визначальних битв в Європі. Цей прапор означає — ніколи знову литовцям не доведеться битися з росіянами, ані біля вільнюської телевежі, ані в будь-якому іншому місті», — заявив Зеленський.
Володимир Зеленський сказав, що приїхав до Вільнюса з вірою у рішення у сильне НАТО.
«У НАТО, яке не сумнівається, не втрачає час та не озирається на будь-якого аґресора. І я хотів би, щоб ця віра стала упевненістю. Упевненістю в рішеннях, яких всі ми заслуговуємо, яких очікує кожен наш воїн, кожен наш громадянин, кожна наша мати, кожна наша дитина. Хіба це завелике бажання?» — запитав Президент.
Володимир Зеленський закінчив свій виступ словами: “НАТО дасть Україні безпеку. Україна зробить НАТО сильнішим”.
Країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України під час дискусій на саміті у Вільнюсі. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ повідомив, що Україна отримає запрошення, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Однією з них є реформи в оборонному секторі.
Загалом пакет підтримки для України передбачає:
скасування вимоги виконання ПДЧ (план дій щодо членства);
довгострокова програма військової допомоги — по 500 мільйонів доларів на рік для модернізації збройних сил України та повного переходу на стандарти НАТО;
запуск Ради Україна-НАТО — платформи для консультацій у кризових ситуаціях.
Перше засідання Ради відбулося 12 липня з участю президента Володимира Зеленського.
Відмінність цієї Ради полягає в тому, що в її рамках наша країна із партнерами разом будуть приймати рішення на рівних.
Її відкрив генеральний секретар Єнс Столтенберґ та назвав історичною.
Опісля відбулася спільна прес-конференція Зеленського і Столтенберґа.
Єнс Столтенберґ:
- Зараз Україна ближче до НАТО, ніж будь-коли. Рішення, прийняті у Вільнюсі, знаменують початок нової сторінки у відносинах між НАТО та Україною. Сьогодні ми зустрічаємося як рівні.
- В Раді буду головувати я. Ніхто блокувати не буде. У нас можуть проводитись кризові консультації. Якщо Зеленський захоче долучитися — ніхто не блокуватиме. Ми будемо як рівні і вирішуватимемо в рамках кризові консультацій, які можуть скликати будь-який член ради. Це один з елементів, щоб наблизити Україну до членства в НАТО.
- Найбільший ризик для світу — це якщо путін переможе. Тож члени Альянсу підтримують Україну. Бо якщо рф виграє, то це буде небезпечно для Європи.
- Альянс розуміє, що Україна має право сама обрати, які ґарантії безпеки вона має отримати.
Володимир Зеленський:
- Результати саміту гарні, але якби було запрошення (в НАТО), вони були б ідеальні.
- Є великі домовленості щодо оборонних пакетів із союзниками.
- Якщо G7 сьогодні підтвердить ґарантії безпеки, якщо це станеться, то це буде конкретним успіхом.
- Україна розуміє, що не може бути членом НАТО поки іде війна. Ми з багатьма сьогодні зустрічалися, Україна буде членом НАТО, коли дійсно відповідні будуть умови. Я розумію під цим, що тоді, коли буде безпечно на нашій землі.
- Що стосується запрошення. Я розумію, що це технічний сиґнал. Але якщо ми подивимось на це як на серйозний фактор мотивації українського суспільства, то для мене як для президента це був дуже важливий момент.
- У нас немає реальної ґарантії безпеки від наших партнерів, я маю на увазі юридично. У нас є фактичні ґарантії безпеки, такі як фінансові, санкційні, оборонні. Це має стати першим документом юридичним, який символізує, що у нас є така парасолька ґарантій безпеки.
- Україна буде мати документи з кожною з державою-ґарантом безпеки. І там будуть всі ті речі, які маємо, або яких нам не вистачає. Ці речі будуть на двосторонньому рівні. Цей документ дає можливість долучитися іншим партнерам, окрім країн “Великої сімки”.
- Я не вважаю Будапештський меморандум ґарантіями безпеки. Не розумію ніякої відповідальності в ньому. Я не бачу там ніякої конкретики. Крім того, що Україна була з цим документом і залишилась на самоті.
- Щодо кластерних снарядів (касетних). Я знаю, що це виклик у США і в Конґресі, і є люди, які не поділяють цієї підтримки. Я хочу, щоб ми на це подивились як на справедливість, росія використовує постійно кластерні снаряди на нашій території, вбиває наших людей.
- Україна використовуватиме касетні снаряди суто по військових цілях, суто на тимчасово окупованих територіях України.
- Я вдячний Байдену і Конґресу, які є лідерами в допомозі України. Я не збираюсь знаходити арґументи, щоб Байден бачив нас в НАТО. Я вважаю, що ці арґументи повинні бути взаємними, бо це є безпека. Я вважаю, що ми потрібні не менш НАТО, ніж навпаки. Я вважаю, що це абсолютно справедливо. Впевнений, що після війни Україна буде в НАТО.
- Україні потрібна далекобійна зброя, цей дефіцит все ще є. Підійматиму що це питання на переговорах з президентом США Джо Байденом.
За Анною Березіною,
«РБК-Україна»
