Столиця Литви Вільнюс 11-12 липня прийняла саміт НАТО, на якому Україна сподівалася отримати запрошення до Альянсу та ґарантії безпеки.

Президент Володимир Зеленський та українська делеґація прибули до Литви і виступив на концерті у центрі столиці. Він подякував литовцям за підтримку і за сміливу позицію щодо запрошення України в НАТО та привіз бойовий прапор із Бахмута.

«Сьогодні тут у Вільнюсі бойовий прапор із Бахмута, там була одна з найбільш визначальних битв в Європі. Цей прапор означає — ніколи знову литовцям не доведеться битися з росіянами, ані біля вільнюської телевежі, ані в будь-якому іншому місті», — заявив Зеленський.

Володимир Зеленський сказав, що приїхав до Вільнюса з вірою у рішення у сильне НАТО.

«У НАТО, яке не сумнівається, не втрачає час та не озирається на будь-якого аґресора. І я хотів би, щоб ця віра стала упевненістю. Упевненістю в рішеннях, яких всі ми заслуговуємо, яких очікує кожен наш воїн, кожен наш громадянин, кожна наша мати, кожна наша дитина. Хіба це завелике бажання?» — запитав Президент.

Володимир Зеленський закінчив свій виступ словами: “НАТО дасть Україні безпеку. Україна зробить НАТО сильнішим”.

Країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України під час дискусій на саміті у Вільнюсі. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ повідомив, що Україна отримає запрошення, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Однією з них є реформи в оборонному секторі.

Загалом пакет підтримки для України передбачає:

скасування вимоги виконання ПДЧ (план дій щодо членства);

довгострокова програма військової допомоги — по 500 мільйонів доларів на рік для модернізації збройних сил України та повного переходу на стандарти НАТО;

запуск Ради Україна-НАТО — платформи для консультацій у кризових ситуаціях.

Перше засідання Ради відбулося 12 липня з участю президента Володимира Зеленського.

Відмінність цієї Ради полягає в тому, що в її рамках наша країна із партнерами разом будуть приймати рішення на рівних.

Її відкрив генеральний секретар Єнс Столтенберґ та назвав історичною.

Опісля відбулася спільна прес-конференція Зеленського і Столтенберґа.

Єнс Столтенберґ:

Зараз Україна ближче до НАТО, ніж будь-коли. Рішення, прийняті у Вільнюсі, знаменують початок нової сторінки у відносинах між НАТО та Україною. Сьогодні ми зустрічаємося як рівні.
В Раді буду головувати я. Ніхто блокувати не буде. У нас можуть проводитись кризові консультації. Якщо Зеленський захоче долучитися — ніхто не блокуватиме. Ми будемо як рівні і вирішуватимемо в рамках кризові консультацій, які можуть скликати будь-який член ради. Це один з елементів, щоб наблизити Україну до членства в НАТО.
Найбільший ризик для світу — це якщо путін переможе. Тож члени Альянсу підтримують Україну. Бо якщо рф виграє, то це буде небезпечно для Європи.
Альянс розуміє, що Україна має право сама обрати, які ґарантії безпеки вона має отримати.

Володимир Зеленський:

Результати саміту гарні, але якби було запрошення (в НАТО), вони були б ідеальні.
Є великі домовленості щодо оборонних пакетів із союзниками.
Якщо G7 сьогодні підтвердить ґарантії безпеки, якщо це станеться, то це буде конкретним успіхом.
Україна розуміє, що не може бути членом НАТО поки іде війна. Ми з багатьма сьогодні зустрічалися, Україна буде членом НАТО, коли дійсно відповідні будуть умови. Я розумію під цим, що тоді, коли буде безпечно на нашій землі.
Що стосується запрошення. Я розумію, що це технічний сиґнал. Але якщо ми подивимось на це як на серйозний фактор мотивації українського суспільства, то для мене як для президента це був дуже важливий момент.
У нас немає реальної ґарантії безпеки від наших партнерів, я маю на увазі юридично. У нас є фактичні ґарантії безпеки, такі як фінансові, санкційні, оборонні. Це має стати першим документом юридичним, який символізує, що у нас є така парасолька ґарантій безпеки.
Україна буде мати документи з кожною з державою-ґарантом безпеки. І там будуть всі ті речі, які маємо, або яких нам не вистачає. Ці речі будуть на двосторонньому рівні. Цей документ дає можливість долучитися іншим партнерам, окрім країн “Великої сімки”.
Я не вважаю Будапештський меморандум ґарантіями безпеки. Не розумію ніякої відповідальності в ньому. Я не бачу там ніякої конкретики. Крім того, що Україна була з цим документом і залишилась на самоті.
Щодо кластерних снарядів (касетних). Я знаю, що це виклик у США і в Конґресі, і є люди, які не поділяють цієї підтримки. Я хочу, щоб ми на це подивились як на справедливість, росія використовує постійно кластерні снаряди на нашій території, вбиває наших людей.
Україна використовуватиме касетні снаряди суто по військових цілях, суто на тимчасово окупованих територіях України.
Я вдячний Байдену і Конґресу, які є лідерами в допомозі України. Я не збираюсь знаходити арґументи, щоб Байден бачив нас в НАТО. Я вважаю, що ці арґументи повинні бути взаємними, бо це є безпека. Я вважаю, що ми потрібні не менш НАТО, ніж навпаки. Я вважаю, що це абсолютно справедливо. Впевнений, що після війни Україна буде в НАТО.
Україні потрібна далекобійна зброя, цей дефіцит все ще є. Підійматиму що це питання на переговорах з президентом США Джо Байденом.