На полях Генеральної асамблеї ООН точаться запеклі бої за майбутнє України. І поки Володимир Зеленський просував у Нью-Йорку План перемоги, а голова МЗС росії сєрґєй лавров лобіював «реалістичний план уреґулювання» путіна, дипломати Китаю та Бразилії проштовхували спільний «мирний план».
Спеціальний представник президента Бразилії Селсу Аморім і очільник МЗС КНР Ван Ї організували зустріч із представниками двох десятків країн Ґлобального Півдня — Алжиру, Болівії, Єгипту, Замбії, Індонезії, Казахстану, Колумбії, Мексики, Туреччини, Південної Африки та інших. На цій зустрічі Пекін і Бразилія презентували платформу «Друзі миру», яку вони мають намір представити як консолідовану позицію Ґлобального Півдня щодо припинення «української кризи».
Китай і Бразилія, демонструючи фальшиву рівновіддаленість від учасників збройного протистояння, не запросили представників ні України, ні росії. Примітно, що серед учасників п’ятничного рандеву не було й Індії — одного з найвпливовіших гравців Ґлобального Півдня: цю країну Китай розглядає як свого конкурента. Та й сама Індія не надто зацікавлена в підтримці китайського плану.
Проте в ролі спостерігачів були запрошені такі європейські країни, як Франція, Швейцарія та Угорщина.
За підсумками зустрічі тринадцять країн-учасниць платформи виступили з комюніке, в якому підтримали оприлюднений у травні китайсько-бразильський план уреґулювання «української кризи». Нагадаємо, що він є переробкою китайських пропозицій 2023 року й передбачає таке.
По-перше, дотримуватися «трьох принципів» для охолодження ситуації: припинення бойових дій, незагострення конфлікту та нерозповсюдження його на нові території.
По-друге, визнати, що діалог і переговори — єдиний можливий спосіб вирішення «кризи».
По-третє, сторони конфлікту мають уникати нападів на цивільних осіб і цивільні об’єкти, захищати жінок, дітей та інших жертв конфлікту, а також поважати основні права військовополонених.
По-четверте, протидіяти використанню ядерної, біологічної та хімічної зброї, запобігати поширенню ядерної зброї й уникати ядерних криз.
По-п’яте, протидіяти збройним нападам на мирні ядерні об’єкти.
По-шосте, спільно підтримувати міжнародне співробітництво в енерґетиці, фінансах, торгівлі зерном, транспорті тощо, безпеку ключової інфраструктури (нафто- та газопроводів, енерґетичних об’єктів і підводних оптичних кабелів), а також забезпечувати стабільність ґлобальної системи постачання.
У Пекіна й Бразилії — свій інтерес просувати проросійський план. Бразилія, економіка якої історично сильно залежить від постачання добрив із росії і яка після лютого 2022 року стала одним із найбільших споживачівросійського дизпального, прагне набути статус ґлобального гравця. Для Китаю ж ініціатива з уреґулювання «української кризи» — це спроба наростити політичний вплив не тільки серед країн Ґлобального Півдня, а й у ЄС, який у КНР хочуть бачити центром сили, незалежним від США. Зрештою, не в інтересах Китаю поразка росії — його молодшого партнера в протистоянні зі Сполученими Штатами.
Цей план, упакований в гарні слова, становить загрозу для нашої країни.
Попри постійні голосіння Пекіна про «повагу до суверенітету, територіальної цілісності та принципів Статуту ООН» вигаданий ним план нічого такого не містить. У ньому немає мети вивести російські війська з України, звільнити захоплені рф території, тобто відновити суверенітет України на власній землі. За зовні привабливим закликом не розширювати зони військових дій стоїть заморожування поточної ситуації, позбавлення нас права завдавати ударів по аґресору та звільняти захоплену 1/5 частину країни…
Ба більше, в разі замороження збройного протистояння є великий ризик поновлення бойових дій за кілька років. А китайсько-бразилійський план зовсім не передбачає надання Україні ґарантій безпеки.
Немає в плані ані слова про аґресора, його відповідальність, плату за руйнування. В ньому немає справедливості ні на йоту, просто фіксація права сильного забрати, скільки може, й зупинитися там, де схоче. Водночас у плані виразно стирчать вуха інтересів Китаю та країн Ґлобального Півдня: зерно, нафта, газ… Китай добряче розбагатів на війні, не засудив аґресора, не запровадив санкцій, не надав нам жодної допомоги. І коли Пекін постійно заявляє про недопустимість постачання нам західної зброї, він одночасно нишком постачає аґресору верстати й комплектуючі.
Зрештою, ініціатива Пекіна та Бразилії підриває зусилля Києва щодо просування українського плану припинення війни. Не дивно, що в Україні його називають деструктивним і створеним в інтересах кремля. «Я вважаю, що бразилійсько-китайська ініціатива є радше проросійською», — сказав Зеленський в інтерв’ю бразилійському виданню «Metrоpoles». А під час дебатів у Генеральній асамблеї ООН він заявив, що ті, хто іґнорує українську формулу миру, самі хочуть робити те, що робить путін.
На Заході також із підозрою дивляться на пропозицію Пекіна та Бразилії.
За інформацією «Le Temps», США та європейці не підтримують «мирного плану» Китаю та Бразилії, оскільки відсутність згадок про Статут ООН розглядається як схвалення стратегії москви. Західні країни також звинувачують Китай у тому, що він фактично допомагає росії виробляти зброю, постачаючи їй електронні компоненти: за даними державного секретаря США Ентоні Блінкена, 70% імпортованих рф верстатів і 90% мікроелектроніки постачаються з Китаю та Гонконґу.
Однак є на Заході й ті, хто підтримує китайсько-бразилійський план і створення групи «Друзі миру», закликаючи до необхідності припинити кровопролиття й розпочати переговори. На сьогодні це Угорщина та Швейцарія.
Якщо заяви Будапешта не дивують, то позиція Берна розчарувала Київ. «Ми не можемо зрозуміти логіки такого рішення. Адже спільно зі Швейцарською Конфедерацією ми організували перший Ґлобальний Саміт миру 15-16 червня в Бюрґенштоці», — йдеться в заяві МЗС України. Київ також закликав Швейцарію й інші країни уникати участі в таких «мирних ініціативах», які створюють ілюзію діалогу й можуть ускладнити процес досягнення всеосяжного, справедливого та сталого миру для України.
Попри критику з боку Києва та його ключових західних партнерів китайсько-бразилійські пропозиції можуть, у разі катастрофічної для України ситуації на фронті, стати основою для мирної угоди: загалом вони влаштовують москву. По-перше, тому що залишають за нею окуповані території й дають росії такий необхідний їй перепочинок. По-друге, ця ініціатива розмиває й без того слабку підтримку України з боку країн Ґлобального Півдня та Заходу.
Раніше заступник міністра закордонних справ рф сєрґєй рябков уже заявив, що москва вітає «мирний план» Бразилії та Китаю. Однак саму платформу «Друзі миру» лавров нині оцінив стримано: «Цій групі ще працювати й працювати… Головне, щоб свої пропозиції вони ґрунтували на реаліях, а не брали з абстрактних розмов». Водночас невдоволення москви спричинила участь Франції та Швейцарії в п’ятничній зустрічі.
Цілком імовірно, що такі заяви представників кремля є лише частиною гри росіян із просування китайсько-бразилійського плану.
А ось Z-патріоти розглядають ініціативу як досить шкідливу для росії. Причина в тому, що, на їхню думку, китайсько-бразилійський план не відповідає національним інтересам росії, оскільки докорінно відрізняється від пропозицій путіна й передбачає замороження «конфлікту». Багато хто з них, як і російський публіцист ґєорґій бовт, побоюються, що Китай «примушуватиме до миру» росію.
Китай і Бразилія мають шанси заручитися підтримкою країн Ґлобального Півдня: одні з них зацікавлені в завершенні російсько-української війни на будь-яких умовах, інші розглядають війну на сході Європи як протистояння росії з американським імперіалізмом. Якщо Пекіну вдасться втягнути в групу «Друзів миру» десятки країн, то китайське керівництво отримає серйозний арґумент для просування свого й російського бачення завершення війни, а Україна може забути про просування власного Плану перемоги та проведення другого Саміту миру.
Володимир Кравченко,
«Дзеркало тижня»
