Сергій Петухов
Між двома давно ворогуючими державами парафована коротка угода на 17 статей та підписана спільна декларація. Мінімум деталей, лише загальні положення. Документ передбачає повернення кордонів станом на 1991 рік між радянськими республіками як міжнародних кордонів двох держав. Те, чого прагне й Україна, але треба врахувати що Азербайджан фактично збройною силою відвоював свої окуповані території. В угоді не передбачено присутність будь-яких миротворчих контингентів чи збройних сил третіх держав вздовж кордону. Розпуск Мінської групи ОБСЄ, яка працювала над врегулюванням конфлікту. Тобто виконання угоди покладається на самі сторони без яких-небудь безпекових гарантій чи моніторингу. Не дуже нам підходить, бо Росія вже пішла через лінію розмежування в 2022 році, ігноруючи присутність моніторингової місії ОБСЄ.
Відносини між державами регулюються лише міжнародним правом, а невиконання Угоди не може обгрунтовуватися з посиланням на внутрішнє законодавство сторін. У нашому випадку росія посилається на свою конституцію, як виправдання чому вони не можуть піти з окупованих територій.
Вирішення спорів за угодою – в рамках створеної двосторонньої комісії та шляхом переговорів. Слабка позиція, бо не передбачений жодний обов’язковий для сторін процес врегулювання спорів за участі арбітрів чи судових інституцій, що відображає пануючу недовіру до міжнародних механізмів.
Відкликання всіх міжнародних позовів сторін, які були подані до укладення цієї угоди та зобов’язання не подавати такі позови в майбутньому. Це означає, що будуть припинені зокрема міждержавні позови в ЄСПЛ та Міжнародному суді ООН, під питанням Міжнародний кримінальний суд, бо там позов не ініціює Вірменія. Це теж відображає недовіру Трампа до міжнародних судових інституцій, і тут буде співпадіння з позицією росії, треба бути готовим до цієї вимоги і правильно аргументувати неможливість бланкетної відмови від усіх позовів, тим більше що деякі процеси вже завершені і відповідальність росії встановлена.
Вимога до Вірменії виключити з преамбули Конституції згадку про Нагорний Карабах. Не виключено, що будуть спроби і від України вимагати змін до Конституції в частині або відмови від євроатлантичної інтеграції, або щодо територіального устрою. У нашому випадку це неприйнятно і не може бути гарантованим, адже такі зміни вимагатимуть референдуму, який гарантовано буде провальним.
Пряма вигода США у вигляді управління Зангезурським транспортним коридором, який поєднує основну частину Азербайджану з Нахічеваню через територію Вірменії. Трамп у кожній угоді шукає вигоди для США і це сильна переговорна позиція. Ми вже задовольнили вимоги США щодо пріоритетного доступу до корисних копалин, що в довшій перспективі є вигідною угодою, враховуючи безпекові виклики. Залученість США та присутність американських компаній у відбудові нашої інфраструктури чи розвідки родовищ може стати чи не єдиною реальною гарантією нашої безпеки.
Угоду вже привітали в ЄС, Грузії та навіть на росії, яка безсило спостерігає за втратою свого впливу на регіон. Лиш Іран висловився проти такої присутності США прямо на своєму північному кордоні.
Цю мирну угоду ще мають ратифікувати парламенти обох країн, а у Вірменії скоріше за все ще має відбутися референдум щодо змін до Конституції, але ця Угода вже виглядає як важливий крок у правильному напрямку.
