Iндекс війни

УІС

5 лютого у Києві Недержавний аналітичний центр Українські Студії Стратегічних Досліджень представив новий «Індекс війни» – проєкт річного моніторингу воєнних конфліктів за 2025 рік, за принципом ранжування воєнно-політичних конфліктів та дипломатичних зіткнень від найбільш гарячих і масштабних до найменш помітних, але потенційно небезпечних.

У 2025 році головною подією у глобальному масштабі продовжила бути російсько-українська війна, що за інтенсивністю технічних засобів стала однією з наймасштабніших після Корейcької війни, а також наймасштабнішим конфліктом Європи з 1945 року. Серйозні наслідки для світу та близькосхідного регіону має палестино-ізраїльська війна, яка розпочалася в 2023 терористичною атакою ХАМАС на Ізраїль, а потім переросла в воєнну операцію Ізраїлю в Секторі Гази та Лівані, призвела до ряду взаємних повітряних ударів між Іраном та Ізраїлем, з кульмінацією в червні 2025 за участі США. На території Сирії новий суннітський уряд укріплює контроль, витискаючи залишки як проіранських, так і проамериканських сил. Росте напруга в Тихоокеанському регіоні. Традиційно складною є ситуація навколо Тайваню в контексті регулярних військово-морських навчань Китаю. Особливе занепокоєння викликає демонстрація військової загрози КНДР, що водночас виступає дієвим союзником рф у війні з Україною. Іншим епіцентром нестабільності стає південна Азія, де перманентний конфлікт між Індією та Пакистаномнесе загрозу використання ядерної зброї. На території менш розвинутих держав і далі тривають багаторічні конфлікти, хоча значна їх частина зменшує інтенсивність у рамках переговорного процесу (наприклад, в Ефіопії та ДР Конго). Наростає рівень напруги на заході Африки, де проросійські уряди нездатні контролювати територію. Також суттєвим фактором стає дипломатична напруга всередині НАТО, викликана провокаціями рф і дипломатичним конфліктом довкола Гренландії. Сила і далі залишається основним аргументом вирішення міжнародних суперечок, її роль зростає на фоні руйнування міжнародного порядку провідним світовим гравцем – США. Характерною рисою стало відновлення конвенційних засобів ведення війни, з фронтовим зіткненням численних армій. З іншого боку, очевидним стало значення технічного рівня, передусім у сфері точності та швидкості передачі даних. російсько-українська війна — це частина глобального зіткнення, «тихої третьої світової війни», що розгортається з 2011 року на багатьох театрах воєнних дій. Це війна без оголошення, із залученням усіх компонентів «війни четвертого покоління», що проривається назовні через відкриті воєнні конфлікти. Поряд із проксі-протистоянням США і КНР активно в силову конкуренцію втручаються регіональні лідери — Іран, Туреччина, Саудівська Аравія. Посилюється вплив мережевих воєнізованих формувань та виникнення інструменту квазідержав. Ці квазідержави заповнюють лакуни «мертвих зон», які утворюються поза межами впливу національних держав, регіональних лідерів та внаслідок стратегічного протистояння наддержав. На повну потужність залучені приватні армії. Прямі військові втручання, паралельно з широким використанням невійськових інструментів тиску та примусу, посилюють тренд на використання сили як способу досягнення політичних цілей. Загалом рівень напруги у світі продовжує збільшуватись.

“Цьогоріч сила стала ключовим інструментом міжнародної політики не лише для дрібних локальних гравців, не лише для авторитарних режимів, не лише для терористичних і парамілітарних недержавних угрупувань, а сила стала ключовою валютою вирішення державних суперечок і модою з подачі великих країн світу. Сьогодні колишній гегемон США визначабть хто має миритися, хто має право воювати, хто має право застосовувати силу, – зазначив під час презентації почесний президент Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання, головний сержант батальйону безпілотних систем 5-ої окремої Київської штурмової бригади Збройних Сил України Юрій Сиротюк. – Ми живемо в умовах руйнування світового порядку, ми живемо в умовах, коли перестали діяти правила, створені після закінчення Другої світової війни, тому на найближчу перспективу Індекс війни буде мати і далі активне значення. Тому ми прогнозуємо, що світові конфлікти, використання сили, військової сили буде одним з основних інструментів дипломатичних відносин не лише між конкуруючими країнами і блоками, але і всередині раніше стійких союзів”, – наголосив Юрій Сиротюк.

В презентації Індексу взяли участь експерти, які висвітлили гострі події 2025 року окремих регіонів світу: Юрій Олійник, кандидат політичних наук, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», військовослужбовець Збройних сил України; Катерина Шимкевич, кандидат історичних наук, експерт Аналітичного центру балканських досліджень; Олександр Чупак, керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень».

Щодо російсько-української війни експерти виділили тенденції до зростання опори рф на будь-яку підтримку ззовні поруч з накопиченням кризових явищ у її межах. Активну допомогу рф продовжувала КНДР. До полишення Силами оборони України Курської області в боях з ними там брали участь військові КНДР. Опісля КНДР направила до Курської області саперів та військових будівельників. КНДР була помічена в постачанні до рф протягом 2024-2025 років артилерійських снарядів, ракет KN–23, протитанкових ракетних комплексів Bulsae-4, північнокорейських копій ракет до ПТРК «Конкурс», 7.62-мм кулеметів Type 73, САУ M1989 Koksan, 240-мм РСЗВ, гармат Д-74, 122-мм РСЗВ, замаскованих під цивільні вантажівок та невідомих ЗРК/РЛС.

росія проводить масовану кампанію агітування та вербування сотень іноземців за рахунок введення в оману, тиску та використання місцевих корумпованих чиновників. Передусім в Ірані, Індії, Непалі, Таджикистані, Узбекистані, КНР, Ефіопії, Кенії, ПАР, Ботсвані.

7 жовтня 2025 року в полон ЗСУ вперше потрапив громадянин Індії, якого заманили в армію рф під тиском справи за наркотики. Причому це один із сотень випадків, за заявою Міністерства закордонних справ Індії. Відомо про участь людей із мінімум 36 країн світу на боці рф у війні станом на листопад 2025-го.

Соціальна ситуація в самій рф напружена. Більшість регіонів через війну мають дефіцит бюджету, запланований на роки, і створюють колообіг кредитів. Закінчуються гроші і на війну, з травня 10 регіонів рф скоротили виплати військовим, такі як виплата за перший контракт, виплати на допомогу родині військового, виплати на поховання. Найбільш показово виплати за перший контракт скоротили в Самарській обл. (з 3,6 млн до 400 тис.) та в Татарстані (з 2,7 млн до 400 тис. руб.).

На тлі зменшення фінансових стимулів воювати гарматне м’ясо в рф зменшується настільки, що путін наблизив росіян до безтермінової загальної мобілізації, яку раніше застосовував. Він підписав указ про цілорічний строковий призов, зокрема за електронним повістками з 03.11.2025. А зі строкової служби чимало громадян рф опиняється на війні проти України. Окрім того, в рф у розпалі паливна криза з липня через інтенсивні удари Сил оборони України по паливно-енергетичних об’єктах, дефіцит бензину й газу охопив 50 регіонів рф. Це разом з ударами Сил оборони України підриває позиції рф зсередини та робить нереалістичними навіть в очах друзів путіна на Заході його максималістські та непоступливі вимоги до України про демілітаризацію та повний контроль на чотирма областями України.

російський ворог далі не здатний знищити українців і ліквідувати незалежність нашої держави.