Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель відверто зізнався, що військова допомога Україні виснажила запаси зброї в Європі. Втім, це свідчить не про необхідність припиняти підтримку України, а швидше розкриває ті проблеми, які європейцям доведеться розв’язати вже найближчим часом.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну показало, що так звана “мирна Європа” – це швидше примарна концепція, яка, на жаль, не може бути повністю втіленою в життя, допоки на континенті присутні неадекватні диктатори та злочинні режими. “24 канал” аналізує, чому оборонні можливості ЄС необхідно підвищувати, щоб успішно боротися з нинішніми та майбутніми викликами.
Як тривалий мир приспав пильність європейців
Європейська спільнота прагне досягти стратегічної автономії, тобто підсилити власні оборонні можливості та зменшити залежність від американського Військово-Промислового Комплексу. Війна в Україні лише показала, що часу на таку реорганізацію оборонної промисловості обмаль.
Роки недофінансування європейської оборонки були зумовленні відразу кількома факторами:
По-перше, це загальне уявлення європейців, що повномасштабна війна в Європі вже неможлива. Так, на континенті час від часу розгоралися конфлікти, як от Балканські війни, або ж анексія Криму та війна на Донбасі. Втім, майже ніхто з європейських лідерів не вірив у те, що ці війни колись можуть масштабуватися та поставити під загрозу усю європейську архітектуру безпеки.
По-друге, на фінансування європейської оборони вплинули також кілька потужних економічних криз. Світова фінансова криза 2008 року змусила європейців поставити всі оборонні виробництва на мирні рейки, щоб задовольнити інші економічні потреби. Однак, розв’язання нагальних проблем зрештою підірвало стратегічне планування Європи у частині безпеки.
Жозеп Боррель наголосив, що війна росії проти України стала тривожним дзвінком для всіх європейських країн, щодо їхніх військових можливостей. Євросоюз передав безліч зброї Україні, але при цьому стало зрозуміло, що власні запаси ЄС вичерпані, а промислові потужності суттєво обмежені. Це створює загрозливу ситуацію, яка потребує термінового вирішення, якщо Європа хоче захистися від майбутніх загроз та зберегти мир.
Днями відбулася конференція Європейського оборонного аґентства, де учасники обговорили всі нагальні проблеми та охрестили безпекові плани на майбутні кілька років. Європа прагне більшої автономії у забезпечені своєї оборони, тож на передній план мають вийти спільні європейські розробки. Участь Сполучених Штатів у захисті Європи ніхто не виключає, проте ЄС планує зменшити певну залежність від Штатів.
Зверніть увагу! В США все частіше підіймається дискусія щодо того, чому американці мають захищати Європу за власні кошти. Особливого підсилення ця риторика отримала за часів президентства Дональда Трампа, який всіляко намагався урізати фінансування НАТО з боку США. Трамп мотивував це тим, що європейці, нібито, не зацікавлені у своїй безпеці, адже вони вкладають менше грошей в Альянс ніж Сполучені Штати.
Очевидно, що в критичний момент американці б усе одно вступилися за Європу, навіть якби при владі перебував такий ізоляціоніст, як Трамп. Проте Брюссель вважає, що автономніша оборонна система ЄС буде здатна швидше реаґувати на будь-які можливі виклики.
Перші успіхи ЄС у підсиленні власної оборони
Останніми роками Європейський Союз активно взявся за підсилення своїх оборонних можливостей. Згідно з даними Європейського оборонного аґентства, у 2021 році витрати ЄС на оборону зросли до 214 мільярдів євро. Це на 6% більше у порівнянні з 2020 роком. Втім, Європа все ще далека від контрольного показника у 2% ВВП на оборону.
Боррель наголошує, що частково проблема полягає в тому, що між державами-членами ЄС існують великі відмінності щодо витрат на оборону, але й ця проблема поступово зникає.
5 країн блоку збільшили оборонні витрати на 20%, а одна – на 42%. Втім, на думку голови дипломатії ЄС, подібні розбіжності між підходом кожної з країн Євросоюзу перешкоджають загальному розвитку спільних оборонних можливостей. Спільні закупівлі необхідного обладнання зростають кожного року, але все ще далекі від необхідних показників.
Євросоюз дійсно просувається у напрямку підсилення спільної безпеки, проте цього все ще недостатньо. Боррель закликає європейські країни робити більше спільних закупівель та інвестицій, адже 10 місяців війни в Україні показали слабкість ланцюгів постачання ЄС та обмеженість запасів зброї.
Наразі Брюссель проводить певну ревізію ВПК країн-членів Євросоюзу, щоб визначити їхні нагальні потреби в технологіях та фінансуванні, а також мотивувати їх посилити виробничі потужності. Для реалізації цієї мети Європейська комісія вже узгодила план спільних закупівель на 2022-2024 роки. Для цього з бюджету ЄС виділять 500 мільйонів євро. У Європі вважають, що цей додатковий механізм здатний знизити конкуренцію між державами-членами ЄС на закупівлю однакової продукції та посприяє загальній економії коштів.
«У той час, коли на кордонах Європи триває війна, ми відповідаємо на заклик голів держав ЄС, презентуючи сьогодні новий інструмент для підтримки спільного придбання озброєнь на європейському рівні. На додаток до поповнення частини запасів після передачі зброї Україні, ми створюємо стимул через бюджет ЄС для держав-членів до спільних закупівель. Оборона Європи робить великі кроки вперед», – наголосив комісар ЄС з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон.
Європейські армії тривалий час перебували у певній рецесії, але вже з наступного року загальні оборонні можливості ЄС мають відновитися та почати показувати суттєве зростання. Боррель наголошує, що це стане поворотним моментом, коли Європа припинить долати проблеми минулих помилкових рішень та почне активно просуватися до майбутнього зміцнення. ЄС планує знайти баланс між національними потребами країн-членів у частині оборони та спільними викликами на рівні всього блоку.
«Загрози, з якими ми стикаємося, є реальними, близькими і можуть погіршитися… Нам потрібні дії, а для цього потрібен політичний поштовх зверху, тобто президентів та прем’єр-міністрів ЄС. Ми повинні не просто витрачати більше на оборону, а робити це краще, що означає посилену співпрацю. Ми повинні продовжувати підтримувати Україну, задовольняти поточні потреби і починати готуватися до майбутнього», – підсумував Жозеп Боррель.
Україна – складова частина європейської безпеки
Попри всі можливі проблеми, з якими сьогодні зіткнулася оборонка Європейського Союзу, Жозеп Боррель жодним чином не відкидає необхідність підтримки України у війні проти росії. Схоже, що часткова виснаженість європейських запасів зброї навряд чи вплине на продовження постачань в Україну, адже Боррель окремо наголосив, що підтримка нашої держави триватиме стільки, скільки це буде необхідно для перемоги у війні проти росії.
Посилення оборони України нині прямо впливає на безпеку всієї Європи. Крім того, що Україна стримує російську аґресію, яка за гіршого розвитку подій з часом точно б перекинулася на країни-члени ЄС, слід врахувати, що зброя, яку сьогодні постачає Україні Євросоюз, залишається тут же – на континенті.
Україна також активно просувається до євроатлантичної інтеґрації. І якщо терміни вступу до НАТО все ще оповиті туманом, членство України в ЄС вбачається набагато ближчим. Фактично, вся зброя, яку сьогодні передають європейські країни не відправляється кудись далеко, а залишається в межах майбутнього розширення Євросоюзу.
Зверніть увагу! Нинішні оборонні можливості України не враховуються у внутрішніх графіках Євросоюзу та їхньому загальному плануванні. Натомість європейцям слід брати до уваги той факт, що Україна за результатами цієї війни буде підсилена потужним західним озброєнням та матиме одну з найбільш боєздатних армій в Європі.
Це водночас створить потужний форпост на кордонах Євросоюзу та надасть додаткові можливості для спільних військових навчань, адже Збройні сили України матимуть свіжий та великий досвід у веденні сучасної війни.
При цьому, ЄС слід також звернути увагу на український ВПК. Адже безліч успішних операцій, які провела Україна, як нещодавні вибухи на далеких аеродромах рф, атаки на Чорноморський флот або потоплення крейсера “москва” були втілені у життя саме за допомогою української зброї. Таким чином, Україна може долучитися і до спільних військових розробок Євросоюзу у майбутньому.
Європа посилюється заради миру
Ілюзії щодо мирного часу та закінчення епохи війн в Європі були повністю зруйновані з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. Сьогодні жодна європейська країна не може відчувати себе у безпеці, а усі прогалини у галузі оборони відчуваються особливо болісно та небезпечно.
Ідея створення власної, суто європейської армії, яку сьогодні активно просуває Брюссель може стати додатковим фактором, який буде укріплювати весь Євросоюз та зменшить розбрат між державами-членами. Єднання навколо спільних безпекових викликів також надасть потужний поштовх для технологічного розвитку, якого потребують сучасна війна та оборона.
Міф про недоцільність великих витрат на оборону був остаточно зруйнований росією. Європа знову занурилася у велику війну, поширення якої вдалося зупинити Україні. Однак всьому світу стало очевидно одне – єдиний спосіб захистити мирне життя, це потужна підготовка до можливої війни.
Микита Комар, «24 канал»
