30 вересня у США спливає бюджетний рік. А це означає, що Вашинґтон може втратити можливість передати Україні ще $6,2 млрд. із пакету допомоги. Та справа не тільки у Сполучених Штатах: ЄС досі не погодив механізму виділення кредиту на $50 млрд. коштом прибутків із заморожених активів рф. А все — через можливу перемогу Камали Гарріс на виборах у США.
Заклики до США пришвидшитися
У квітні Сенат США після кількамісячної затримки схвалив пакет допомоги Україні на суму $61 млрд. Але це не означало миттєвого передання грошей і зброї. І наразі Вашинґтон ще має кошти, але вони досі не надійшли Києву.
Ураховуючи ситуацію, кілька громадських організацій США, зокрема «Nova Ukraine», «Leleka Foundation» та 107 відділення Союзу Українок Америки, звернулися до Державного департаменту з проханням, щоб влада встигла передати Україні $6,2 млрд. допомоги, які поки що доступні в межах президентських повноважень. Про це повідомляє «Голос Америки». Це важливо зробити до 30 вересня, адже саме тоді у Сполучених Штатах завершується бюджетний рік. Тож часу насправді не так багато.
«Мільярди доларів коштів, схвалених Конґресом для України, термін (надання. — Ред.) яких вийшов у попередні роки, — це втрачена можливість поставити американську зброю та боєприпаси для підтримки героїчних захисників. Ми закликаємо адміністрацію запобігти такому закінченню терміну дії у 2024 році та повідомити Конґрес, що кошти, які залишилися, усе ще потрібні. Якщо Україна впаде, підтримка країн НАТО, які межують з Україною, обійдеться набагато дорожче», — зазначив директор організації «Nova Ukraine» Ігор Марков.
Автори звернення впевнені: якщо цієї суми не використати, то це може стати тривожним сиґналом щодо підтримки України з боку США. Натомість її оперативне передання дасть знак міжнародній спільноті, що Сполучені Штати вірять у перемогу України.
Вони також нагадали про останні атаки російської армії по Україні, зокрема по Львову та Полтаві, та зазначили, що цим трагедіям можна було б запобігти, якби вся обіцяна допомога була отримана вчасно.
Чи будуть гроші від ЄС?
Та «зависання» коштів від США — лише частина проблем із наданням допомоги Україні. Так, ще в червні G7 погодила виділення Україні кредиту в розмірі $50 млрд. під заставу прибутків із заморожених російських активів. Але тепер надання позики опинилося під питанням, — пише «Politico». І причиною цього несподівано стала передвиборча ситуація у США.
Як пояснює видання, G7 вирішила надати такий кредит, бо були побоювання щодо повернення до влади Трампа, який може припинити підтримку України. Утім, заміна кандидата від Демократичної партії США із Джона Байдена на Камалу Гарріс, упевнене зростання її рейтинґів та непогані можливості для перемоги змінили ситуацію.
«Загальна ідея полягала в тому, щоби захистити від Трампа (допомогу Україні. — Ред.), але зараз інша ситуація з Гарріс», — повідомило «Politico» анонімне джерело.
У Євросоюзі вважають, що кандидат від демократів у будь-якому випадку не скасує та не скоротить допомоги України. Тож там не поспішають надавати кредит і надалі дискутують щодо тонкощів цього процесу.
Річ у тім, що Сполучені Штати вимагають від ЄС ґарантії недоторканності заморожених російських активів доти, доки рф не виплатить Україні післявоєнні репарації. Водночас, щоб виконати цю вимогу, Євросоюз має ухвалити закон, який фактично продовжить замороження активів рф. Це дозволить ґарантувати, що вони залишаться доступними, щоб отримати відсотки для погашення кредиту для України. Але для цього потрібна одностайність, якої наразі в ЄС немає, адже деякі держави-члени виступають проти.
Автори «Politico» вважають, що затримка з ухваленням відповідного закону сталася через банальну бюрократію внаслідок виборів до Європейського парламенту та довгих переговорів про новий склад Єврокомісії.
У червні лідери G7 зобов’язалися завершити роботу над угодою щодо виділення коштів до кінця жовтня, тобто до виборів у США. Отримати ж кошти Україна мала б до кінця року. Як зазначає «Politico», очікується, що вже за кілька днів ЄС усе ж представить офіційну пропозицію щодо структурування кредиту.
Олена Дячук,
«France Médias Monde
