— 26 квітня 2025
Низка громадських організацій заявила про спроби Офісу президента послабити інституцію мовного омбудсмена, на посаду якого пропонують кандидатів без досвіду захисту української мови чи правозахисної діяльності.
Про це стало відомо зі спільної заяви активістів із понад двох десятків громадських організацій, яку опублікували на “Порталі мовної політики”.
Там пояснили, що в липні 2025 року закінчується термін повноважень Тараса Кременя, який був співавтором закону про мову і став першим в Україні Уповноваженим із захисту державної. Чинне законодавство передбачає, що після п’ятирічної каденції мають призначити наступного мовного омбудсмена.
Для цього за три місяці до спливу строку повноважень міністр юстиції, міністр культури та стратегічних комунікацій та Уповноважений з прав людини пропонують своїх кандидатів на наступний термін. Претендентів на посаду розглядає Кабінет міністрів.
Активісти стверджують, що посадові особи вже зробили подали пропозиції, не поінформувавши про них громадськість. За їхніми даними, кандидатами на посаду стали працівники академічних інституцій, які є фахівцями у галузях фольклору та етнографії.
“Ми навмисне не озвучуємо прізвища цих людей, бо не сумніваємося ні в рівні їхніх фахових знань у галузі фольклору та етнографії, ні в їхній щирій любові до української мови, пісні, звичаїв і традицій.
Але інституція Уповноваженого – це не про мовознавство, етнографію чи фольклор. Завданнями цієї інституції відповідно до статті 49 Закону про мову є: захист української мови як державної; захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою”, – пояснили громадські організації.
Вони зауважили, що серед критеріїв на посаду закон передбачає досвід правозахисної діяльності або захисту державної мови, чого не було дотримано.
Активісти заявили, що подання неналежних кандидатів є “наслідком втручання Офісу президента”. Такі дії вони називають “спробою навмисного нівелювання захисту державної мови та послаблення мовної політики”, адже Уповноважений без належного досвіду та кваліфікації не зможе ефективно реагували на виклики в галузі, вважають активісти.
“Мовна політика і мовні інституції не можуть бути розмінною монетою в політичних іграх влади. Такий розвиток подій безумовно грає на руку Росії та її п’ятій колоні, провокуватиме активізацію проросійських сил, а також суспільне збурення через небажання влади ефективно захищати право громадян на власну мову у власній державі”, – вважають автори заяви.
Автори заяви закликали президента та його офіс не втручатися в процес призначення мовного омбудсмена, що є виключною компетенцією уряду, а претендентів на посаду, які не відповідають вимогам, зняти свої кандидатури.
В громадських організаціях вважають, що очільники міністерств і відомств мають відкликати подання і внести нових кандидатів, які зможуть ефективно виконувати обов’язки Уповноваженого із захисту державної мови.
“Ми вважаємо очевидним, що серед таких кандидатів має бути Тарас Кремінь, який під час першої каденції засвідчив високий професіоналізм, незалежність і ефективну роботу із захисту державної мови та, відповідно до закону, може бути призначений на посаду.
Закликаємо Кабінет міністрів розглядати лише ті кандидатури, які однозначно відповідають визначеним законом вимогам і призначити людину, яка забезпечить сталість та ефективність роботи інституту Уповноваженого із захисту державної мови в умовах війни”, – додали активісти.
У коментарі для “УП. Життя” Наталія Федечко, засновниця ініціативи “Навчай українською”, члени якої доєдналися до заяви, пояснила, що термін подання кандидатів сплив ще 8 квітня.
За її словами, в законі чітко не визначена процедура призначення Уповноваженого. Однак Кабмін має повноваження відхилити кандидатури, які не відповідають вимогам, а кандидати, що не мають належного досвіду, можуть самостійно усунутися від обрання на посаду.
“Уповноважений із захисту державної мови має бути здатним впоратись з викликами і бути незалежними від влади. Дуже часто вирішувати конфліктні ситуації і тримати тверді позиції щодо законів”, – наголошує Наталія Федечко.
Наталія Федечко додала, що схожа ситуація із кандидатом “свого” освітнього омбудсмена склалася у 2019 році. Тоді, за її словами, всупереч протестам науковців та активістів на посаду призначили “кандидатку без відповідного досвіду та позиції” – докторку філологічних наук Тетяну Монахову.
“За пів року вона не змогла навіть сформувати Секретаріат і подала у відставку“, – зауважила активістка.
Раніше мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив про загрози звуження застосування української за законопроєктом “Про професійну освіту”, який у першому читанні схвалили у Верховній Раді.
Примітка: текст оновлено. Додано коментар Наталії Федечко.
Опубліковано в “Українській правді” 26.05.2025
