Україна продовжує запеклу боротьбу не лише за свою землю, а й за кожного свого героя, навіть після того, як його серце зупинилося в бою. 9 квітня відбулася чергова масштабна репатріаційна операція, у результаті якої на батьківщину було повернуто тіла 1000 загиблих українських бійців. Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими в Telegram. “Сьогодні відбулися репатріаційні заходи, за результатами яких в Україну повернуто тіла (останки) 1000 загиблих осіб”, – зазначено у повідомленні.
Цей обмін є ще одним доказом того, що Україна сьогодні – це не жертва, що стікає кров’ю, а воїн, який не здається. І це ще один доказ моральної прірви між нами та росіянами. Українці, на відміну від ворога, не покидають своїх – ні живих, ні мертвих. Росія може кидати своїх солдатів у посадках, залишаючи їх гнити безіменними, але для України кожен захисник – це особистість, це ДНК нації.
Повернення «на щиті»
Цього обміну вдалося домогтися завдяки невпинній роботі Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, Збройних Сил, МВС, Офісу Уповноваженого ВР з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки та оборони. Процес відбувся за посередництва Міжнародного комітету Червоного Хреста, який виступає нейтральною стороною в діалозі щодо повернення тіл з українських тимчасово окупованих територій та РФ.
“Особлива подяка Міжнародному Комітету Червоного Хреста, а також особовому складу Центрального управління ЦВС ГШ ЗСУ та Обʼєднаного центру забезпечення заходів ЦВС ЗСУ, які організовували перевезення та передачу тіл для судово-медичної експертизи та подальшої передачі родинам”, – наголосили у дописі.
За офіційними даними, повернуті тіла, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям.
Для українців кожна така передача – це не просто логістична операція, а акт глибокої поваги до військового подвигу й шана вічній пам’яті тих, хто віддав найдорожче за незалежність Вітчизни.
Шлях додому
Тепер на фахівців чекає виснажлива та відповідальна робота. Згідно з протоколом, усі повернуті тіла та останки передаються правоохоронним органам і судово-медичним експертам системи МВС. Вони пройдуть, перш за все, ДНК-експертизу. Експерти проводитимуть збір генетичного матеріалу для порівняння з базою даних родичів.
Ускладнюють і затягують цей процес численні і постійні порушення РФ Женевської конвенції щодо поводження з тілами загиблих. Зі слів Людмили Денісової, очільниці Українського центру захисту прав людини, тіла українських воїнів часто надходять понівеченими або й взагалі спаленими, так що ідентифікація полеглих – це завжди титанічна робота для українських експертів.
Наступним обов’язковим етапом будуть слідчі дії. Кожне тіло є свідченням злочинів агресора, тому документація обставин загибелі є частиною майбутніх міжнародних трибуналів.
І лише після остаточного підтвердження особи загиблих захисників передадуть їхнім сім’ям для проведення гідного поховання з усіма військовими почестями.
Ця репатріація стала однією з найбільших за останній час, майже зрівнявшись із грудневим обміном 2025 року, коли додому повернули 1003 тіла, та червневим, коли було повернуто 1212 полеглих оборонців України. Важливо розуміти: ці обміни – не акт доброї волі Кремля. Це результат постійного тиску міжнародної спільноти та виснажливої праці українських перемовників. Кожне повернене тіло – це доказ військових злочинів РФ, адже багато захисників вважалися полоненими, і обставини їхньої смерті ще належить з’ясувати міжнародним трибуналам.
Так, нещодавній обмін знову нагадує про страшну ціну кожного звільненого метра української землі. Він змушує вкотре усвідомити: війна не десь «там», вона в кожній чорній хустині матері, у кожному погляді дитини, яка більше не обійме батька. Поки триває ідентифікація, українці схиляють голову в жалобі за тими, хто повертається «на щиті», але додому.
Герої не вмирають, поки ми про них пам’ятаємо. Тепер вони нарешті спочиватимуть на рідній землі.
Олександра Чорна
Джерела-УНІАН, Експрес Онлайн,
Молодий Буковинець
