Наприкінці травня Президент США Джо Байден дозволив обмежено використовувати частину наданої Україні американської зброї для нанесення ударів по території росії.
Довго балансуючи в межах своєї доктрини контрольованої ескалації, що завдавала значної шкоди Україні та давала росії істотну фору у веденні війни проти України, Сполучені Штати Америки нарешті змінили свою політику. І хоча у військовому плані цей крок матиме обмежену дію, у розрізі геополітики – це революційний крок. Це перший в американській історії випадок, коли американський президент дозволив обмежену військову відповідь по артилерійських та ракетних базах та командних пунктах в межах державних кордонів противника, який володіє ядерної зброєю.
До цього часу російсько-українська війна виглядала як футбольний матч, який одна зі сторін розпочала з рахунком 3:0, на полі було більше її гравців, вони використовували безмежну кількість м’ячів, були екіпіровані як хокеїсти, а іншій навіть було заборонено бити по воротах суперника.
росія уже більше ніж два роки, володіючи ракетною монополією, наносить удари по мирних об’єктах в будь-якій частині України, натомість Україні було категорично заборонено вражати цілі ворога за межами його кордону наданою партнерами зброєю. Щоразу москва озвучувала опцію застосування ядерної зброї у відповідь на поглиблення ескалації, не лише шокуючи західну публіку ексцентричними заявами своїх скажених речників, але й демонструючи реальні кроки, приміром перемістивши тактичну ядерну зброю в Білорусь і проводячи відповідні імітаційні навчання.
Схоже вандальське знищення другого за величиною міста в Україні – Харкова, розширення меж ведення бойових дій та постійне зловживання розмахуванням ядерного кия в розрахунку на боягузливу реакцію Заходу, отримало зворотний ефект.
Тепер Україна отримає, хоч і обмежені просторово, можливості наносити удари ефективною зброєю в близькій операційній зоні, б’ючи по скупченню ворога, його вогневих засобах, максимально ускладнюючи логістику, можливості накопичення і нанесення ударів по Україні, знаючи, що відповіді не буде. Синхронно зі США подібні заяви зробив надобережний уряд Німеччини, традиційно налаштована найбільш рішуче Велика Британія і Франція.
Окрім подолання крайньої червоної лінії, логіка якої передбачала, що нанесення ударів по території росії призведе до втягування Заходу у пряме військове протистояння, а відтак загрожує перерости у третю світову війну, західні лідери перейшли внутрішню психологічну лінію, балансування в межах політики умиротворення аґресора. Аґресора, якого не можливо переконати у необхідності припинення війни, треба примусити нести максимальні втрати від війни.
Україна отримала дозвіл наносити обмежені удари по території росії з використанням американської зброї. Наразі є дозвіл на використання артилерії та ракет малої дальності по командних пунктах, складах та інших об’єктах, які росія використовує для проведення наступу на Харків. Зброя, яку США дозволила використовувати українцям, включає керовані реактивні системи залпового вогню (GMRLS) та високомобільні артилерійські ракетні системи (НIMARS). Навіть при обмеженій дальності стрільби до 70 км, ця зброя зможе істотно порушити логістичні операції та пересування військ.
Зміна політики США відбулася після того, як міністр іноземних справ Великобританії Девід Кемерон та Президент Франції Емануель Макрон заявили, що знімають заборону використання зброї їхнього виробництва по законних цілях у росії. Тепер «Storm Shadows» та «Scalps» стануть частими гостями на аеродромах Курської та Білгородської областей. Наразі США забороняє використовувати по російській території більш дальнобійні системи «ATACAMS», проте вони покривають будь-яку точку на окупованих територіях і здатні системно випалювати окупаційні об’єкти в Криму.
Проте зняття заборони на західну зброю не вирішує однієї із ключових проблем – російських керованих бомб, які методично знищують все живе в прифронтовій зоні. Щоб знищувати в повітрі російські фронтові бомбардувальники, Україні потрібно більше систем ППО «PATRIOT» (єдина наразі наявна зброя, здатна зупиняти бомбовий терор) та появу на полі бою літаків F-16.
Наразі навіть озброєння українських літаків СУ-24 західними крилатими ракетами не дозволяє ефективно протидіяти російським бомбардувальникам. Для того, щоб виконувати завдання, українські літаки мають наближатися впритул до кордону, що робить їх вразливими для російських засобів ППО, а підтягування «PATRIOT»-ів ближче до лінії загрожує їх виявленням і спробою знищення приміром ракетними комплексами «Іскандер». Тому поява F-16 може істотно полегшити ситуацію на лінії фронту. Заява уряду Нідерландів про те, що вони не заборонятимуть використовувати їхні літаки, дає надію на поступове вирівнювання ситуації в повітрі.
А загалом війна переходить у нову фазу, фактичне створення демілітаризованої зони на прикордонній російській території. Принаймні накопичення військ на кордонах з Україною чи спроба здійснювати артилерійський терор, отримуватиме негайну і жорстку відповідь.
Ба більше, росія, яка програвши першу бліц-кріґну фазу війни, переналаштувалася на війну на виснаження, намагаючись таким чином задушити Україну масою, несподівано сама втягнула себе в небезпечну гонку озброєнь із Заходом, яку вже одного разу програв ссср. Захід дуже довго запрягав, намагаючись знайти вирішення ситуації в Україні, тепер поволі включає всі свої важелі і набирає оберти.
Наразі росія все ще володіє форою, використовуючи перевагу в кількості живої сили та не відчуваючи браку боєприпасів, постійно зберігаючи комфортну перевагу у співвідношенні 10 до 1 чи мінімум 5 до 1 артилерійських пострілів на свою користь, але поступове насичення лінії фронту сучасними західними артилерійськими системами, поява в повітрі F-16 поступово вирівняє ситуацію на полі бою.
Проте невирішеним залишається одностороння ракетна монополія росії, терористичне використання ракет великої дальності. І це вже домашнє завдання для України. Володіючи технологіями виготовлення ракет, які здатні літати в космос, Україна має нарешті доповнити власні засоби ракетами, що здатні долітати до російських центрів ухвалення рішень.
росію варто привчити, що фори на полі бою більше не буде, буде асиметрична жорстка війна на знищення. А на кожну ескалацію з її боку, буде симетрична ескалація.
Юрій Сиротюк
