Капела бандуристів імені Віри Зелінської «Золоті Струни» відзначила своє 25-річчя урочистим ювілейним концертом, який відбувся 13 червня у церкві Успіння Пресвятої Богородиці в Міссісазі. Святковий вечір зібрав кілька поколінь музикантів, випускників, батьків, друзів колективу та представників української громади, перетворившись на справжнє свято музики, вдячності та живої традиції. Ведучі вечора Надія Приймак та Надія Михайлюк наголосили, що за чверть століття існування «Золоті Струни» стали значно більшими, ніж просто музична група. За цими 25 роками стоять сотні репетицій і концертів, тисячі кілометрів, подоланих заради виступів, десятки сцен у Канаді та за її межами, а також покоління молодих людей, які навчалися не лише грі на бандурі, а й відповідальності, співпраці та любові до української культури.
Святковий вечір відкрив молитвою настоятель парафії отець Богдан Винницький, надавши події особливої духовної атмосфери. Серед почесних гостей були Наталка Галич, президент Української громади Міссісаги, Орест Чорномаз, засновник Фестивалю бандури в Торонто, Люба Славатинська від організації «Четверта Хвиля», Богдан Шубеляк, колишній голова батьківського комітету, Надія Король, представниця Музичного фестивалю імені Марти Кравців-Барабаш, Павло Фондера з Капели Бандуристів Канади та випускниця «Золотих Струн» Надя Ґерелюк.
Історія Капели бандуристів імені Віри Зелінської «Золоті Струни» розпочалася завдяки натхненню та далекоглядності Віри Зелінської, яка вірила, що бандура здатна об’єднувати покоління та формувати українську ідентичність далеко від історичної батьківщини. Вона прагнула, щоб бандура звучала не лише як сольний інструмент, а як потужний ансамблевий голос української громади. Саме тому у 2001 році було засновано Капелу бандуристів «Золоті Струни». Справу своєї матері сьогодні продовжує художня керівниця та диригентка Оксана Зелінська-Шевчук. За одинадцять років її керівництва капела підготувала понад 70 випускників, а сам колектив та його малі ансамблеві форми — дуети, тріо й квартети — дали понад 150 концертів. Завдяки її праці капела не лише зберігає традиції, а й постійно оновлює репертуар, відкриваючи українську музику для нових поколінь слухачів.
Концертна програма продемонструвала широкий творчий діапазон капели. Вечір відкрила композиція «Сила роду» на слова і музику Ярослави Хоми в аранжуванні Богдани Стандари. Продовжила програму лірична пісня «Квітка-душа» (музика Костянтина Меладзе, слова Діани Гольде, аранжування Віолетти Дутчак), яку виконала солістка Дарія Суліпка. Особливо тепло глядачі зустріли класичну пісню Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори» в аранжуванні Олени Ніколенко та Оксани Зелінської-Шевчук. Окрасою твору стали партії сопілки у виконанні Руслана Кубовича та скрипки у виконанні Надії Іванишин. Неочікуваним і водночас надзвичайно вдалим творчим експериментом стала композиція «Десь посвіту», створена на основі відомої латиноамериканської мелодії «Despacito» (музика Luis Fonsi, український текст Романа Стахніва, аранжування Олени Ніколенко). У виконанні капели популярна мелодія набула нового українського звучання та продемонструвала відкритість колективу до сучасних творчих пошуків. Також прозвучала пісня гурту «Океан Ельзи» «Човен» на слова і музику Святослава Вакарчука в аранжуванні Івана Збіглі. Солістом виступив Кирило Вінійчук. Завершив концерт увесь склад капели натхненним виконанням композиції «Україна — це ти!», яка стала яскравим фінальним акордом ювілейного вечора.
Особливо зворушливим моментом став виступ відновленого ансамблю випускників різних років. До його складу увійшли Адріана Туз, Наталія Огородник, Мирослава Чолій, Тамара Терефенко, Надя Ґерелюк, Андрійка Варивода, Аліса Осавелюк, Мар’яна Швед та Софія Гейтс. У їхньому виконанні прозвучала стрілецька пісня Лева Лепкого «Маєва нічка», яка свого часу була частиною репертуару капели і стала символічним містком між минулим та сьогоденням колективу. Після концерту Оксана Зелінська-Шевчук висловила щиру вдячність батькам за багаторічну підтримку та відзначила невтомну працю адміністраторки Соні Шубеляк — випускниці капели, яка вже багато років залишається однією з тих людей, чия щоденна праця часто залишається непомітною для глядачів, але є надзвичайно важливою для успішної діяльності капели.
Окремою частиною святкування стало вшанування випускників 2026 року. Цьогоріч школу бандури закінчили Коломія Косаренко, Леся Косаренко, Назар Косаренко та Дарія Приймак. Кожен із них поділився власними спогадами, словами вдячності та роздумами про роки, проведені в капелі. Їхні виступи стали свідченням того, наскільки глибокий слід залишає навчання у «Золотих Струнах» у житті молодих музикантів.
Справжня особливість «Золотих Струн» полягає не лише у високому виконавському рівні чи багатому репертуарі. Її сила у відчутті єдності, у вихованні характеру, у відповідальності перед традицією та у вмінні передавати цю традицію наступним поколінням. Для багатьох випускників капела стала не просто музичною школою, а другою родиною та важливою частиною особистої історії. Протягом двадцяти п’яти років «Золоті Струни» залишаються прикладом того, як музика здатна об’єднувати людей, формувати особистість і зміцнювати українську ідентичність далеко від рідної землі. І саме тому ця історія триває — у кожному новому учневі, у кожній пісні та в кожній струні, що продовжує звучати для майбутніх поколінь.
Ганна Вiвчарук
Фото: Ольга Гнатюк
