Вбивство українського воїна російськими аґресорами, людини без зброї, яка ніяк не могла становити небезпеку для своїх вбивць, ще раз нагадало нам якою є російська армія.
Звірства – шлях росіян до імперії
Звісно, ця армія вже здійснила на українській землі чимало злодіянь – Буча, Ірпінь, Маріуполь, Ізюм. Це лише декілька назв українських міст, які стали символами звірства російських збройних сил.
Але все одно кожного разу, адже так влаштована людська природа, ми не можемо зрозуміти, чим продиктована така неймовірна та нелюдська аґресія, така відверта неповага до людського життя, до простих і зрозумілих кожній людині цінностей, які відділяють її від звіра.
Однак такою були і стратегія, і тактика російської держави з часів її існування, з часів московського князівства, потім російської імперії, згодом радянського союзу, а тепер – росії владіміра путіна. Звірство – це дорога росіян до імперії. Звірство – це дорога росіян до перемоги над своїм ворогом, цей ворог має бути фізично знищений.
Так московське князівство діяло, коли приєднувало до себе Рязанське. Так діє росія через століття, коли ухвалила рішення про приєднання до себе українських земель. Вона вирішила вигнати з території, яка має стати інтеґрованою частиною росії, тих, хто бажає жити в незалежній, демократичній Україні.
Українські воїни – ціль номер один для ворога
Захисники України – це перша мета російських аґресорів. Ворог хоче знищити всіх, хто може захищати Україну, щоб вони не могли захистити тих, що будуть знищені після захоплення земель, які путін і більшість його земляків вважають “історичними землями росії”.
Досить простий і зрозумілий рецепт. Рецепт – який у XX столітті називався рецептом створення нацистської ідеології. Рецепт – який ще раз показує наскільки уважно путін вивчав спадщину Адольфа Гітлера і наскільки цією спадщиною просякнуті його співгромадяни.
Варто сказати, що ми маємо пам’ятати про кожен такий злочин, щоб тоді, коли війна закінчиться, ми могли покарати військових злочинців. Ми повинні передати тим, хто буде жити в Україні після нас, пам’ять про ці злочини, щоб убезпечити наших нащадків від намагання знову знайти дорогу до москви. Таких буде чимало вже найближчими роками й першими роками після закінчення війни. Такою є сутність тих процесів, які відбуваються на наших землях.
Віталій Портников, «24 канал»
