Глава УГКЦ до Світового конгресу українців: у час війни єдність стає передумовою збереження держави і народу
24 серпня, у День Незалежності України, Блаженніший Святослав зустрівся з проводом Світового Конґресу Українців. Символічно, що розмова відбулася саме в день, коли українці в усьому світі відзначали свою державність. Центральною темою зустрічі стала єдність — не як урочисте гасло, а як щоденна необхідність для збереження України в умовах повномасштабної війни.
Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод подякував Главі УГКЦ за підтримку українських громад за межами України. Особливо важливим він назвав завдання допомогти новим українцям, які через війну опинилися в інших країнах, інтеґруватися в суспільства, але водночас не втратити власну національну ідентичність.
«Дуже важливо, щоб нові українці, які приїхали до інших країн, інтеґрувалися, але не асимілювалися», — наголосив Павло Ґрод, підкресливши важливу роль у цьому Церкви та українських громад.
Говорячи про становище України, Блаженніший Святослав наголосив: «сьогодні єдність українського суспільства — це питання не лише морального вибору, а й національного виживання».
«Єдність сьогодні є не просто побажанням чи святковим гаслом. В умовах війни вона стає однією з головних передумов збереження Української держави і самого українського народу», — зазначив Предстоятель УГКЦ.
Водночас єдність, за його словами, зовсім не означає однаковості думок. Українське суспільство залишається демократичним і має право на критику влади, політичні дискусії, вимогу боротьби з корупцією та захист прав людини. Навпаки, відповідальна критика й підзвітність державних інституцій є важливими складовими здорової демократії.
Однак у час війни особливо важливо не втратити головне розуміння: саме російська аґресія є джерелом масштабних руйнувань, смерті та страждань українського народу. Втома, біль і розчарування не повинні перетворюватися на внутрішню ворожнечу.
Застерігаючи від внутрішніх роздорів, Блаженніший Святослав нагадав слова митрополита Андрея Шептицького про небезпеку взаємного поборювання та розділення, які вже в минулому ставали причиною поразок українських державницьких змагань.
Ця історична лекція залишається актуальною і сьогодні. Україна може мати різні політичні сили, погляди та суспільні дискусії, але над усіма розбіжностями повинна стояти спільна мета — зберегти незалежну Українську державу.
Йдеться про єдність влади й опозиції, військових і цивільних, українців в Україні та за кордоном, людей різних політичних переконань і релігійних традицій.
Одним із головних осередків національної єдності Блаженніший Святослав назвав підтримку Сил оборони України.
Ця підтримка, за його словами, має бути не лише словами вдячності захисникам. Вона передбачає належне забезпечення армії, турботу про життя і права військовослужбовців, справедливі правила мобілізації та ротації, а також подальше реформування оборонної системи.
Водночас відповідальність за збереження суспільної єдності лежить і на державній владі. Йдеться про дотримання Конституції, відкритість та підзвітність суспільству, чесну комунікацію, повагу до державних інституцій і конструктивний діалог між владою та опозицією.
Важливою темою зустрічі стала також роль української діаспори. Мільйони українців, які живуть за межами батьківщини, залишаються невід’ємною частиною українського народу. Вони допомагають зберігати правду про російську аґресію, підтримувати Україну на міжнародному рівні, розбудовувати громади та формувати позитивне сприйняття України у світі.
Саме тому збереження української мови, культури, історичної пам’яті та духовної ідентичності набуває особливого значення. Інтеґрація в нові суспільства не повинна означати відмову від свого коріння.
Павло Ґрод підсумував зустріч, наголосивши на важливості заклику Глави УГКЦ до єднання українців як в Україні, так і в усьому світі.
Сьогодні Україна проходить через один із найважчих періодів у своїй історії. Війна випробовує не лише армію, економіку чи державні інституції — вона випробовує здатність суспільства залишатися разом.
Єдність не означає відмову від власної думки. Вона означає здатність бачити за політичними суперечностями спільну відповідальність за майбутнє країни. Можна по-різному оцінювати рішення влади, сперечатися про шляхи розвитку держави, вимагати реформ і справедливості. Але водночас необхідно пам’ятати про те, що об’єднує всіх українців: свободу, незалежність і право України на існування.
Заклик Блаженнішого Святослава — це передусім заклик до відповідальності. За Україну, за тих, хто її захищає, за тих, хто змушений був залишити домівку, і за майбутні покоління.
Бо збереження України — це справа не лише державних інституцій чи військових. Це спільна справа всього українського народу — в Україні та в усьому світі.
Михайло Гуцман
