Українсько-Канадський Дослідчо-Документаційний Центр
Трохи більше як два роки тому Українсько-Канадський Дослідчо-Документаційний Центр (УКДДЦ — http:// www.ucrdc.org/), що знаходиться в Інституті Св. Володимира в Торонто (https: //www.stvolodymyr. org/), відзначив знаменну подію свого наукового розвитку в громадському просторі – 40-річчя (див.: https://www. facebook.com/search/top/?q=40th%20anniversary%20UCRDC). Сьогодні, коли ми наближаємося до трьох років жорстокої, експансіоністської та гегемоністської війни росії в Україні, включно з її невпинною та підступною дезінформаційною війною, неможливо переоцінити життєво важливу роль досліджень та документування на суспільному рівні, які проводяться на постійній основі. Як колись написав видатний славіст і україніст проф. Марк фон Гаґен, відповідаючи на дискусійне запитання «Чи має Україна історію?», одну з відповідей на це, здавалося б, просте запитання, запропонував український учений, коли він відповів, що якщо Україна має майбутнє, то Україна матиме історію. Тим самим він правильно поставив політику, в тому числі міжнародну, у центр дискусії. Проста відповідь на запитання полягає, звісно, в тому, що народи та інституції, які займають сучасну українську державу, мають історію, у сенсі пережитого досвіду, wie es eigentlich gewesen ist, тобто, як усі, ми маємо минуле, до якого можемо звертатися.
Але якщо ми знову поставимо запитання: «Чи має Україна історію?» і цього разу маємо на увазі письмовий доказ того досвідченого минулого, який користується широким визнанням і авторитетом у міжнародних наукових і політичних спільнотах, тоді відповідь не така проста… (1995, стор. 658).
Близько 30 років після спостережень фон Гаґена це питання залишається проблематичним, особливо в сучасному напруженому та суперечливому міжнародному політичному кліматі. Однак такі унікальні установи, як УКДДЦ, старанно працюють над збільшенням і деколонізацією історичних знань, а також над розвіюванням міфів і неправди, сприяючи ширшому представленню України та української історії у світі, а також більш потужному та авторитетному науковому дискурсу про неї у світі.
Ключовою особливістю УКДДЦ є його цінність для видатних вчених української історії та культури. Про це свідчить потужна поточна виставка (яка працює до кінця лютого 2025 року). Нещодавно відкрита колекція картин професора політології Олександра Мотиля з Рутґерського університету в Ньюарку під назвою «Україна в руїнах» привертає широку увагу. Колекція складається з шістнадцяти чорно-білих картин розміром 9 x 12 дюймів, на яких зображено центр Києва в руїнах внаслідок вибухів, здійснених відступаючими радянськими військами в 1941-42 роках, а також Україну в руїнах в 2022-23 роках в результаті геноцидної війни росії, свідком якої світ продовжує залишатися донині.
Захоплююча виставка Мотиля «Україна в руїнах 1941-1942, 2022-2023», креативно експонована фаховим адміністратором УКДДЦ Боженою Гембатюк, є його другою інсталяцією в Центрі (виставивши у 2022 році «Перший Зимовий похід армії Української Народної Республіки»). Сім із 18 картин, написаних акрилом і пером, що зображають центр Києва в руїнах 1941-42 років, були завершені в середині 2021 року. Інші одинадцять, що зображують Україну в руїнах у 2022-23 роках, були завершені під час нинішньої війни. Всі картини створені на основі фотографій. Ці тривожні образи, емоційний заряд яких підкреслюється контрастом чорного і білого, з пустельними відтінками відчутно димчастого сірого, водночас реальні і сюрреалістичні, нагадуючи кадри воєнної кінохроніки минулих часів.
Поточна виставка Мотиля з винятковою художністю та історичною проникливістю висвітлює жахливі втрати, які російський аґресор завдав Україні в сучасну пору (і не тільки), слугуючи загальнодоступним експертним свідченням про вчинення умисного масового насильства. Не обов’язково розмовляти українською мовою чи бути українцем, щоб усвідомити масштаб цих промовистих образів. (Картини також можна придбати.)
Це виставка, яку не можна пропустити. 9 грудня 2024 р. — 28 лютого 2025 р.
Професор Олександр Мотиль – відомий і шанований американський політолог, історик, науковець, письменник і художник українського походження. Народився 21 жовтня 1953 року в Нью-Йорку в родині еміґрантів з Львівщини. Здобув ступені бакалавра історії (1975), маґістра міжнародних відносин (1979) і політології (1983) та доктора політичних наук (1984). У Колумбійському університеті працював професором і директором програми національностей і Сибіру. У 1992-1998 роках був заступником директора Інституту Гаррімана. У 1999-2008 роках був заступником директора відділу ґлобальних справ і професором політології в Університеті Рутґерса в Нью-Джерзі. У 2016-19 роках був деканом факультету державного управління та економіки Українського Вільного Університету в Мюнхені. Його наукові інтереси включають теми націоналізму, революції та імперії. Проф. Мотиль є плідним автором і редактором поважних наукових книг. З-під його пера також вийшли десятки статей для наукових і політичних журналів, газетних сторінок та інших видань та, крім цього, він пише різноманітні щотижневі блоги. За версією «Academic Influence», Мотиль посів шосте місце серед «десятки найвпливовіших політологів сучасності». Не менш успішною і продуктивною є творчість Мотиля як письменника. Його плідний доробок включає 11 романів і дві поетичні збірки. Як художник мав персональні виставки в Нью-Йорку, Філадельфії та Торонто. Його мистецькі роботи є частиною постійної колекції Українського музею в Нью-Йорку та Осередку Украïнськoï Культури й Освiти у Вінніпеґу.
Українсько-Канадський Дослідчо-Документаційний Центр
The Ukrainian Canadian Research & Documentation Centre
620 Spadina Ave., Toronto, Ontario M5S 2H4 Canada
УКДДЦ збирає, каталогізує та зберігає матеріяли, що документують історію, культуру та внесок українців у всьому світі. Це робиться через першохідницькі проєкти, програми, публікації, презентації, освітні ініціятиви, колекції первинних і вторинних документів (від окремих осіб, громадських організацій та професійних асоціяцій) і виставки, з наголосом на кількох ключових темах: Голодомор (-Гноцид) 1932-33 рр.; досвід українців під час Другої світової війни, у таборах для переміщених осіб та під час повоєнної еміґрації; а також запис українського життя в Канаді через усну історію та дослідження етнічної приналежності людей мішаного походження (українське-неукраїнське). Ретельно каталогізовані фонди Центру включають важливі та відзначені нагородами документальні фільми («Жнива розпачу», «Між Гітлером і Сталіним», «Свобода мала ціну», «Канадська історія війни»), аудіо- та відеоінтерв’ю, фотографії та текстові архіви (багато оцифрованих).
УКДДЦ працює над вирішенням складних питань з професіоналізмом, рішучістю та доступністю.
Робота Центру була особливо інтенсивною протягом останніх двох років, із вражаючими виставками, такими як «Мої Ді-Пі історії – переміщені особи після Другої світової війни», «Діяспора пам’ятає – пам’ятна виставка про Голодомор», «Перший зимовий похід Армії Української Народної Республіки», «Українці та перші канадські операції з інтернування 1914-1920 рр.», «100 років української Незалежності»; змістовними презентаціями («Крим – це Україна. Плян дій після деокупації», «Менонітський досвід під час Голодомору», «Розшук та документування українських жертв концтабору Равенсбрюк», «Лев Глоба, українець, герой французького підпілля у Другій світовій війні», «Рятували чужих дітей, ризикуючи своїми» — лекція д-р Ігоря Щупака та багато інших); новаторськими публікаціями («Українські жінки концтабору Равенсбрюк», «Надзвичайні долі надзвичайних жінок. Усна історія двадцятого століття», «Орест Субтельний як історик», «Голод-геноцид в Україні», «Між Гітлером і Сталіном» та ін. видання); та архівними дослідженнями: нещодавно отриманий архів д-р Олександри Копач, педагогині, письменниці, літературознавиці, засновниці Курсів українознавства ім. Григорія Сковороди в Торонто, першої української середньошкільної програми в Північній Америці, чекає зацікавленого дослідника чи дослідницького проєкту — важлива можливість з приводу 60-річчя Шкільної ради Конґресу Українців Канади, Відділ у Торонто.
Дослідники з усієї Північної Америки, України та всього світу відвідують УКДДЦ, щоб отримати доступ до його унікальних колекцій. Висловлення зацікавленості завжди вітаються.
Уляна Підзамецька
