Ось і завершився наш довгоочікуваний літній табір над Голубиним озером. Цьогорічний табір був найбільшим в Альберті за довгий час існування осередків СУМ у Калґарі та Едмонтоні. Надзвичайно багато спогадів, моментів та вражень залишиться в пам’яті кожного таборовика. На цьогорічному таборі брали участь 91 юнаків та юначок: 60 з Осередку СУМ в Калґарі та 31 з Осередку СУМ в Едмонтоні. Це був найбільший табір, який відбувся в 2000-их роках, що навіть не вистачило місця в бараках і ми були змушені винаймати додаткові будиночки на колесах.
Щодня наші СУМ-івці мали насичені дні, сповнені веселощами та навчанням. Кожного дня діти мали цікаві гутірки, підготовлені нашими виховниками та гостями. На цьогорічному таборі обговорювали наступні теми: 75 років Спілки Української Молоді у Канаді; Григорій Ващенко: платформа виховної праці СУМ; Географія України; Важливі характеристики лідерів – Президент Зеленський; ЗСУ, УСС, УПА; 70 років з дня народження Квітки Цісик (1953-1998); 90 років з часу Геноциду проти українського народу – Голодомору 1932-1933 років.
Табір відбувався з 16 до 29 липня 2023 р. Гасло табору було “Нині сумівця – нині бійця” імені всіх Героїв – СУМ-івців. Це гасло є важливим і уособлює в собі мету та цінності СУМ-у виховувати справжніх захисників своєї держави. Дуже важливим цього року було наголосити та обговорити про Україну та війну, яка зараз відбувається на її території, поєднуючи з роллю СУМ-у та кожного сумівця в Україні та за її межами.
Діти з захватом щодня робили цікаве рукоділля, співали різні пісні, з яких “Батько наш Бандера” була найбільш улюбленою, грали спорт та багато іншого. Цього року сумівці так само мали можливість навчитись гри на бандурі. 5 груп старшого та молодшого юнацтва, під проводом Ірини Калинович, за тиждень навчились грати на бандурі та навіть виступили на святковому концерті. Також юнаки та юначки мали змогу щодня купатися в басейні й їздити на човниках та катамаранах. Купіль і крамничка були одні з зайнять, на які діти з нетерпінням чекали кожного дня. Старше юнацтво також мало цікаві сесії про здоров’я, якими керували Василь Яворський і Данило Крис.
На початку другого тижня табору діти провели цілий день підготовку до святкування дня Івана Купала. Дівчата збирали квіти та плели вінки, в той час коли хлопці робили хрестики та закінчили день з киданням вінків у воду та перестрибуванням через вогонь. Дякуємо Олені Стащенко за організацію такого цікавого та веселого дня. Ще одним основним моментом табору був 3-денний упівський табір, організований Михайлом Миськовим з допомогою Тараса і Лукіяна Подільських, Насті Івасик та Тетяни Денкович. СУМ-івці жили в наметах, самостійно варили собі їсти та вчились важливих навиків життя в підпіллі. На жаль, більшість часу падав дощ, але вони все одно гарно провели час і багато навчились. В той час як старше юнацтво було на таборі УПА, молодше юнацтво мало дивовижну поїздку в “Discovery Park”. Діти надзвичайно любили ведмедів і їздити на машині для ґолфу з подругою Христею.
Цього року в таборі взяло участь багато виховників та дружинників: Марко Бойчук – голова таборового комітету та члени: Дарія Подільська, Христина Загірська, Олена Стащенко й Аніка Бачинська. Команда табору: Христя Мусієнко – таборовий комендант 1-ий тиждень, Оксана Давид – 2-ий тиждень, Данило Мусієнко – бунчужний 1-ий тиждень, Марко Бойчук – 2-ий тиждень, головна виховниця — Дарія Подільська і писар – Оля і Руся Гламазди. Виховниками були: Анна-Марія Загірська, Наталя і Сашко Мелиші, Роберт і Святослав Плішки, Іра Шехова, Олена Стащенко, Софія Зозуляк, Титан Тобийчук, Лукіян і Стефан Подільські, Анастасія Івасик, Настя Гарагуц і Марія Педяш. Кухонний персонал: Максін Закордонська, Лорі, Сніжана, Маріола, Олена, Івана, Соня і Тимко.
Хочемо висловити щиру подяку команді та таборовому комітетові, без яких цей табір не відбувся б. Кухонному персоналові дякуємо за смачну й здорову їжу. Батькам, які допомагали впродовж цілого табору, а також усім, хто допоміг прибрати оселю. Але найбільше ми дякуємо юнакам та юначкам, які брали участь у цьогорічному таборі. Ви надихаєте нас на створення таких заходів для збереження наших традицій. Було дуже важко прощатися, але нас усіх гріла думка про те, що наступного року ми знову будемо мати змогу зібратися та зустрітися на щорічному виховно-відпочинковому таборі.
Ніч вже йде. За веpхом
Ясне сонце зайшло, юнаки!
Тихо спіть. Без тpивог
З нами Бог! З нами Бог!
Христина Загірська та Христя Мусієнко
