Прихильник України Рафаель Ґлюксманн йде в президенти у Франції.
Президентські вибори у Франції 2027 року можуть суттєво змінити політичний курс країни. Емманюель Макрон, який перебуває на посаді другий термін, не зможе балотуватися втретє поспіль. На тлі зростання популярності крайніх політичних сил особливу увагу привертає 46-річний Рафаель Глюксманн — депутат Європейського парламенту, лідер лівоцентристської Place Publique та один із найпослідовніших прихильників України у французькій політиці.
23 серпня Глюксманн оголосив про намір балотуватися на посаду президента. Поки що він не є фаворитом: його підтримка становить близько 10–12%, тоді як Марін Ле Пен або її політичний табір мають близько 35%, а Жан-Люк Меланшон — 16–17%. Водночас Глюксманн може стати важливою проєвропейською та проукраїнською альтернативою.
Чітка позиція щодо України
Глюксманн є членом делегації Європарламенту до Парламентського комітету асоціації Україна—ЄС і послідовно виступає за посилення підтримки України. Він підтримує передачу Києву далекобійного озброєння, зокрема ракет Taurus, посилення ППО, удари по військових цілях на території росії, використання заморожених російських активів для допомоги Україні та вступ України до ЄС.
Його позиція щодо російської агресії сформувалася задовго до повномасштабного вторгнення. «Україна стане колискою або могилою європейської могутності», — заявляв Глюксманн.
Родина і спадщина боротьби з тоталітаризмом
На його погляди значно вплинула родинна історія. Батько Рафаеля, Андре Глюксманн, був одним із відомих французьких філософів та критиків радянського тоталітаризму. У 1970-х роках він писав про радянську систему та сталінські репресії, а у 2000 році нелегально побував у Чечні. Побачивши зруйнований Грозний і зібравши свідчення про викрадення та катування людей, він писав про війну в Чечні для французької преси. У домі Глюксманнів також знаходили прихисток люди, які тікали від диктатур, зокрема афганці, чилійці, чехи, росіяни та чеченці.
Історія родини пов’язана і з Україною. Дід Рафаеля, Рубен Глюксманн, народився в Чернівцях. За біографічними даними, він був пов’язаний із радянською розвідкою та 1940 року був заарештований у Лондоні за підозрою у шпигунстві. Згодом його відправили до Канади на судні SS Arandora Star, яке було торпедоване німецьким підводним човном біля берегів Ірландії. Рубен загинув під час катастрофи.
Від Майдану до європейської політики
Власний зв’язок Глюксманна з Україною розпочався у 2004 році. У віці 25 років він приїхав до Києва документувати Помаранчеву революцію. Кілька тижнів жив на Майдані, знімав наметове містечко, мітинги та їхніх учасників, де й познайомився з Міхеілом Саакашвілі.
Після російського нападу на Грузію у 2008 році Глюксманн вирушив до Тбілісі. Під час переговорів про припинення вогню за посередництва Ніколя Саркозі він перебував поруч із Саакашвілі. У 2009 році став його радником з питань європейської інтеграції, допомагаючи грузинській владі працювати з європейськими політиками та просувати курс країни на зближення з ЄС.
У Грузії Глюксманн також познайомився з Екою Згуладзе — реформаторкою грузинської поліції, яка у 2014 році стала першою заступницею міністра внутрішніх справ України.
У 2018 році Глюксманн заснував Place Publique, а 2019-го був обраний до Європейського парламенту. Сьогодні він претендує на роль одного з ключових проєвропейських кандидатів на президентських виборах 2027 року.
Для України ці вибори матимуть особливе значення. Франція є однією з провідних держав ЄС, а її позиція впливає на європейську оборонну політику, підтримку України та її шлях до членства в Євросоюзі. Поки рейтинги Глюксманна значно поступаються його головним суперникам, однак до виборів ще понад рік. Французька політика вже не раз демонструвала, наскільки швидко може змінюватися розстановка сил.
Тимофій Милованов
